ПЕРСПЕКТИВА
Пасовища зможуть наповнити місцевий бюджет і дати 10-15% приросту виробництва м’ясної й молочної продукції в Криму
«Нині кримський степ — це бур’яни та пожежі, — нарікає голова правління Асоціації вівчарів і козівників України Володимир Ананьєв. — Це 83 тис. га земель, придатних для випасання тварин і заготівлі сіна, які ніхто не орендує і не використовує. На них можна було б виробляти додатково 20 тис. тонн молока і 5 тис. тонн м’яса на рік. А також отримати у місцеві бюджети до 1,5 млн грн податку на землю. Але вони простоюють без діла, не приносячи користі ні державі, ні людям, через тривалу і дороговартісну процедуру з відведення земділянок під пасовища».
І сам не гам, і другому не дам
Розв’язати цю та інші проблеми пасовищного тваринництва намагалися голови сільрад, підприємці та зацікавлені особи під час низки навчальних семінарів і конференцій, організованих керівниками трьох степових районів автономії — Білогірського, Сакського та Джанкойського. Вони зауважили, що кооперативи та громадські об’єднання тваринників, які бажали б узяти участь у процесі відродження галузі, не можуть бути прямими орендарями пасовищ. Крім того, заважає процесу й брак закону, який регулює проведення торгів з передачі в оренду аграрних гектарів, як це передбачено щодо землі комунальної та державної власності.
Нині аграрне відомство АР Крим презентувало лише один інвестпроект на базі підприємства «Аграрний», спрямований на відродження вівчарства з потребою інвестицій $3,1 млн. Він передбачає будівництво комплексу з повним циклом переробки, створення культурних зрошуваних пасовищ; придбання техніки для повного циклу вирощування кормових і зернових культур; закупівлю поголів’я овець для збільшення його чисельності до 25—30 тис. Але це лише проект, сказати б, декларація на папері. Коли він буде здійснений, не відомо, адже потреба в інвестиціях чимала. Та й він не розв’яже проблеми задіяності всіх пасовищ автономії й не задовольнить потреб селян, які утримують тварин у власних господах.
Пасовищами теж треба вміти управляти. Фото з сайту blogspot.com
Від деградації врятує ефективне управління
Невміння чи небажання по-господарському ставитися до степів призводить до виникнення ще однієї, не менш вагомої, проблеми — деградації ∂рунтів, кажуть екологи. Відновлення їхньої природної родючості почнеться, коли в степу будуть тварини. На це потрібно в середньому до 3—5 років.
— Слід не просто вигнати тварин у степ — випас має бути планомірним, — наголошує кандидат екологічних наук, регіональний координатор проекту ЄС «Степова біорізноманітність» Руслан Марков. — Бо там, де пройшла вівця, корові вже робити нічого. Тому людей треба вчити кооперуватися в спілки, сільгоспоб’єднання і кооперативи, які управлятимуть пасовищами, підсіюватимуть трави, випасатимуть тих чи тих тварин тощо. До речі, в Україні ще у 1950-х здійснено науково обгрунтовані розробки щодо правильного та ефективного управління пасовищами, але про них чомусь усі забули.
ДОВІДКА «УК»
За підрахунками фахівців, 1 га пасовища за рік може забезпечити виробництво 400 літрів молока і 100 кг м’яса.