ПРІОРИТЕТИ
Полтавська область отримала рекордну допомогу від держави на реалізацію соціальних програм
На рівні держави у нас зараз багато робиться щодо розвитку сільських територій. Уряд спрямовує на це чималі кошти, розуміючи, що без села не буде України. В цьому році тільки на реалізацію соціальних програм на Полтавщині виділено, за словами голови Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовіченка, 236 мільйонів гривень. Таких коштів, сказав він, Полтавщина ще не одержувала у вигляді субвенцій з держбюджету. Для порівняння, торік в області на розвиток сільських територій спрямували 139 мільйонів гривень. Наскільки ефективно використали ці кошти, на що саме їх спрямували, «УК» розповідають учасники наради, що зібралися в стінах Полтавської обласної ради саме з питання реалізації проекту «Рідне село».
У минулому році на Полтавщині був найпишніший коровай в Україні. А в цьому? Фото з архіву редакції
Буде виробництво, буде й робота
Віктор АЛЕКСЄЄНКО,
голова Лубенської РДА:
— Ми багато коштів вкладаємо у соціальні проекти, зокрема у будівництво та відродження виробництва. Наприклад, більш як 1,5 мільйона євро пішло на реалізацію спільного українсько-ізраїльського проекту з вирощування овочів та зокрема картоплі. Вже найближчим часом відкриємо свинокомплекс на 12 тисяч голів з використанням новітніх технологій у селі Духова. Крім цього, в минулому році відкрили потужний комплекс з вирощування бройлерів, і до кінця року плануємо ще два приміщення ввести, щоб наростити поголів’я бройлерів до 120 тисяч одиниць. Якщо сьогодні дізнаємося від колег про якісь нові цікаві проекти, що сприятимуть поліпшенню життя наших селян, то обов’язково впровадимо їх у районі.
Бюджету допомагають аграрії
Володимир МАСЛЮК,
начальник управління
сільського господарства
Решетилівської РДА:
— У 2011 році ми уклали соціальні угоди з усіма, хто господарює на решетилівській землі. Якщо роком раніше вони сплачували сільським радам по 20 гривень з гектара, то нині платять 35 гривень. У такий спосіб допомагаємо наповнювати бюджети. І громади за ці кошти мають змогу ремонтувати клуби, садки, ФАПи... Менш, ніж за два роки у районі відкрили 7 садків, 4 БК, на територіях 4-5 сільських рад зроблено нічне вуличне освітлення, побудовано автобусні зупинки тощо. Вчасно в нас розраховуються і за паї та майно. При цьому, якщо по області платять за гектар паю, в середньому, 3,5%, то в нас станом на 1 січня 2012 року було 4,75%. А є землекористувачі, які платять і більше.
Хороші в нас і види на врожай зернових. Але порівняно з минулим роком очікуємо зменшення врожайності приблизно на 20%, бо з 9 тисяч гектарів озимих, третина загинула, довелось пересіяти. Збільшили посіви кукурудзи. З 200 гектарів у 2010 році до 900 гектарів у поточному. Радує, що останні чотири роки аграрії району використовують лише висококласне насіння, застосовують передові технології. І ще. У селі Плоске відкрили недавно відділення територіального центру. Тепер, аби скористатися послугами швачки, перукаря чи масажиста, людям не потрібно їздити в Решетилівку, всі ці послуги стали доступними на місці.
Народжувати стало зручно
Сергій СУШКО,
голова Козельщинської РДА:
— Нам на «соціалку» виділено з держбюджету майже 5 мільйонів гривень. Це, зокрема, на будівництво другої черги пологового відділення, півмільйона коштів — на капітальний ремонт БК. Ми його вже незабаром відкриємо. Понад 3 мільйони гривень використаємо на газифікацію села Новоселівка, ремонт доріг. Реконструюємо центральний стадіон у Козельщині. Крім цього, створили на кошти благодійного фонду молочний кооператив у селі Сушки, який зараз працює і заготовляє майже 3 тонни молока щодоби.
Завершуємо газифікацію села Кустівка, яку розпочали в 2011 році. Розвиваємо туризм. На нашій славнозвісній Шар-горі щорічно проходить обласне «Свято козацької слави», у селах Говтва і Приліпка працюють оздоровчі табори. А в райцентрі інтенсивно відбудовується Козельщинський Різдва Пресвятої Богородиці монастир, де зберігається знаменита ікона Козельщинської Божої Матері, помолитися перед якою приїздять з усієї Європи. Навіть цар Микола II двічі побував тут свого часу. Шанував цю ікону. Тепер це буде жіночий монастир.
Розвиваємо фермерство. У нас фермерів найбільше в області — 145. Половина їх обробляють землю в обсязі не менш як 100 гектарів кожен. Вся інфраструктура сіл — на їхніх плечах. У свою чергу районна влада також надає фермерам практичну допомогу в усіх питаннях.
На інвесторів надійся…
Анатолій ЗАСЛАВЕЦЬ,
голова Лохвицької РДА:
— Програму із соціально-економічного розвитку ми прийняли майже два роки тому. Спершу під неї виділили 3 мільйони 700 тисяч гривень. За минулий рік освоїли 7 мільйонів 300 тисяч гривень, або вдвічі більше. З них 2,5 мільйона — інвестиційні кошти, решта коштів — з місцевих бюджетів. У нинішньому році на цю програму плануємо залучити, мінімум, 9,5 мільйона гривень. На сьогодні 3,5 мільйона гривень вже освоєно. Розвиваємо освіту, медицину, перевезення, створюємо додаткові робочі місця за рахунок створення кооперативів. Освітлюємо населені пункти. Виконується в нас і програма «Питна вода», зокрема на територіях Пісківської, Луценківської та Свиридівської сільрад. Розвиваємо овочівництво і садівництво, заклали 130 гектарів нових садів із крапельним зрошуванням біля села Яремча Пісківської сільради. Тут же будуємо переробні цехи, де вирощена продукція перероблятиметься на соки й консерви. Крім того, нинішнього року вже залучили на соціальний розвиток Лохвиччини понад 2 мільйони гривень, отриманих від нафтогазового комплексу. Домовилися з ними, що разом будуватимемо й ремонтуватимемо дороги, які вони експлуатують. Усе це закріпили відповідними соцугодами. Так що на місці не стоїмо.
За кооперативами — майбутнє
Олександр ВОЛОШКО,
голова Миргородської РДА:
— Про соціальні пріоритети Миргородщини, та на що влада району використовує бюджетні кошти, написано багато. Запевняю, ми не змарнували жодної державної копійки. До цього додам, що в нас у минулому році був найвищий урожай ранніх і пізніх зернових культур по області. Наші хлібороби зібрали 351 тисячу тонн зерна. І в цьому році ставимо перед людьми завдання — повторити цей рекорд, і навіть перевищити його.
А сюди приїхали, щоб більше дізнатися про діяльність кооперативів із заготівлі молока. Бо воно зараз дуже дешево оцінюється заготівельниками-монополістами, та ще за нього й розплачуються з людьми невчасно. Тому треба навести тут порядок. Там, де створили кооперативи, начебто людям живеться простіше, вони отримують кращу платню за свою працю. Але тут є одне «але»… Кооперативи породжують і конкурентну боротьбу за сировину. Та все одно, перспектива за кооперативами, я в це вірю.
Хочу поспілкуватися з колегами і щодо укладання соціальних угод між сільгоспвиробниками та громадами. Оскільки приватники-аграрії працюють на землі, виробляють продукцію, вони повинні про цю землю дбати, робити певні відрахування в бюджети сільських рад. Тільки в такому тандемі буде можливий розвиток територій.
До хліба й пісня
Олексій ДЯДЕЧКО,
голова Лубенської районної ради:
— Сьогодні Лубенщина, як і вся Полтавщина, на підйомі. Я 28 років працював головою місцевого колгоспу, тому можу порівнювати. В господарствах застосовуються нові технології, що дає змогу вирощувати високі врожаї зернових, технічних культур, полуниць і лікарських рослин. Якщо хтось тривалий час не був на Лубенщині, то він її не впізнає. Вона прибралася, умилася, в нас ремонтуються дороги, відкриваються нові дитячі садки, — тільки торік в районі відкрилося вісім. Нашій молоді є де культурно і з користю провести своє дозвілля. Ось, наприклад, узимку ми добудували БК у Михнівці, на 500 місць! Такого Будинку культури немає в Лубнах! Коли його відкривали, зійшлося все село, були люди й з навколишніх сіл. Це було справді свято. І хоча проблем у нас вистачає, але владі вдалося розбудити, зацікавити людей. Вони починають активніше працювати на благо району.
Без води ні туди, й ні сюди
Віктор КОЛІНЬКО,
голова Лиманської-першої
сільської ради
Решетилівського району:
— Мій головний біль нині — реконструкція водогону, що побудований у 1967 році. Він функціонує, але вже дихає на ладан, тому треба терміново замінити 2 кілометри водогону. За рахунок соціальних угод із землекористувачами, закупили на 26 тисяч гривень труб, незабаром придбаємо їх ще на 15 тисяч гривень. Поспішаємо, щоб не залишити без води 127 осіб — стільки жителів у нашому селі. Намагаємося вирішувати питання й щодо створення додаткових робочих місць, бо на території сільради тільки одне тваринницьке господарство, де зайнято 30 чоловік. А решта селян живуть із того, що самі виростять. Ремонтуємо дороги. Відкрили в селі дитячий садок.
Від редакції. Звичайно, менше, ніж за два роки реанімувати те, що розвалювалося роками, неможливо. Але дуже важливо цього прагнути, і щось таки робити реально кожного дня, як дружні, працьовиті полтавчани. І результат не забариться.