Заквітчана синьо-жовтими бантами Катруся з Івано-Франківщини радіє першому дзвонику — сьогодні на урочистій лінійці вона поміж четвертокласників. З гарним настроєм дівчинка прийшла на свято не тому, що підросла на один клас: позаду залишилися зазубрювання таблички множення та не менш стресові норми техніки читання.
Від сьогодні учнів початкової школи навчатимуть за розвантаженими навчальними програмами — їх логічно впорядкували, прибравши драконівські радянські підходи до вимог і оцінювання. А головне — віднині від дітей вимагатимуть не зазубрювати матеріал, а критично мислити, висловлювати власну думку, самостійно знаходити рішення. У школі не лише даватимуть знання, а й формуватимуть у дитини компетентності, потрібні в повсякденному житті. Які новації чекають на найменших школярів і чи знають про них вчителі й батьки, дізнавався «УК».
Читання на швидкість скасовано
«Найбільшим терором для доньки була техніка читання — це справжній стрес, — розповідає «УК» мама Катрусі Ольга Куц. — Дитина прокидалася вночі від переживань, оскільки вранці у школі в присутності завуча мала читати на швидкість. Досі важко зрозуміти, для чого вигадали таку норму». Завжди найменші школярі потерпали від заучування таблички множення: комусь це давалося важко, комусь легше — на особливості розвитку учнів стара система не зважала: всі мали знати «назубок». Не дивно, що батьки вряди-годи стикалися з тим, що їхнє чадо не хотіло йти до школи. «Намучилися з природознавством: вражали термінологія і спосіб викладення матеріалу, — продовжує перелічувати страхіття шкільної програми пані Оля. — Тепер, сподіваюся, дитині не доведеться читати підручники з перекладачем — мамою чи татом».
Щоб нарешті розвантажити програми й зробити навчання у школі цікавим, на початку літа Міністерство освіти і науки разом з освітньою інтернет-платформою EdEra вперше ініціювали громадське онлайн-обговорення — тут можна було запропонувати конструктивні зміни чинних програм для учнів 1—4 класів. Понад 4 тисячі небайдужих вчителів, батьків, науковців подали чимало пропозицій. Їх у відомстві проаналізували й найбільш слушні взяли до уваги. «4 серпня колегія міністерства схвалила оновлені програми, — повідомляють у МОН. — І з 1 вересня рекомендовано вчителям початкової школи працювати саме за ними».
Так, окремі комплексні зміни стосуються загалом усіх 13 навчальних програм початкової школи. Скажімо, не лише прибрали зайву інформацію, усунули дублювання у шкільному матеріалі, а й спрямували вчителя на нові підходи до викладання, де важливо навчити школярів критично мислити. Щоб цю мрію втілити в шкільне життя й зробити уроки цікавішими, педагоги тепер отримають більшу свободу — скасували фіксовану кількість годин на кожну тему. А щоб уникнути психологічного дискомфорту від побоювання зробити в зошиті помилку чи зайве виправлення, найменшим школярам дозволили писати не ручкою, а олівцем. Також учнівські зошити більше не ряснітимуть агресивним червоним: учителям рекомендують виправляти помилки іншим кольором — скажімо, спокійним зеленим.
Замість зашорених творів — есе
Конкретних змін з кожного предмета для кожного класу чимало. Так, з рідної мови першачкам уже не треба буде пояснювати важливість рукописного письма, діти менше вчитимуть віршів (не 5, а 3—4). Також не буде «розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів, побудови графічних схем речень». Натомість дитина повинна вміти визначати кількість слів у реченнях без службових частин мови, а з ними лише усно складати речення.
Для другокласників замінили письмове доладне висловлювання на усне, причому із 40 слів зменшили до 20. Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова — їх перенесли до третього класу. Натомість додали вилучене з програми першого класу: будувати схеми простих речень, помічаючи слова умовними позначками, зокрема зі службовими частинами мови (без уживання терміна).
Щоб молодші школярі вчилися мислити і формувати думку, замість зашореної «побудови тексту-міркування і складання текстів-інструкцій» учні 3 і 4 класів ознайомлюватимуться з новим жанром — есе. Так, діти мають зрозуміти ознаки цього жанру, вміти відрізняти його від розповіді чи опису, а також разом з учителем усно створювати власне есе. Також третьокласники не будуватимуть речення за схемами. Оскільки діти ще добре не усвідомлюють значення другорядних членів речення, залишили лише побудову речень.
Для четвертокласників вилучили з програми кілька тем у вивченні різних частин мови, серед них змінювання дієслів у всіх часах, а також вимову і написання закінчень у прикметниках тощо. Причому відтепер з 2 по 4 класи школярів не змушуватимуть писати на дошці — цього вже немає серед програмних вимог.
«Найбільша радість для нас те, що не доведеться здавати техніку читання, — ділиться мама друго?класниці киянка Вікторія Марченко. — Моя донька ще не вимовляє всіх звуків, тому ми дуже хвилювалися, хотіли, щоб читання на швидкість скасували». У МОН кажуть, що в оновлених програмах для учнів 2—4 класів уже немає такої вимоги. Залишається лише «опис якісної характеристики навички читання»: читати вголос свідомо, виразно і мовчки в оптимальному для розуміння темпі. Оновили й коло читання у кожному класі — долучили імена сучасних дитячих письменників.
З математики пішли шляхом «застосовує, а не знає». Так, врахували те, на чому наполягали батьки: у програмах 1—2 класів не потрібно напам’ять знати таблиці додавання й віднімання в межах 10 та 20, таблиць множення та ділення. Другокласники вивчатимуть сутність дії, а самі таблиці використовуватимуть при обчисленнях. Таблиці множення й ділення чисел 6—9 вводяться на рівні ознайомлення. І лише третьокласники вчитимуть таблиці напам’ять.
Важливо, що учням дозволили виконувати завдання (порівнювати числа, розв’язувати прості рівняння тощо) зручним для них способом, скасувавши узурпаторську вимогу «застосовувати способи міркування, запропоновані вчителем».
Чи не найбільше учні, батьки, вчителі зраділи змінам у програмі з природознавства. «Батьки постійно скаржилися на складне викладення матеріалу, перевантаженість термінами, незрозумілими для дітей темами, проектами й дивними дослідами, — каже вчитель початкових класів Ірина Шевченко. — Багатьом невтямки: як можна було зробити настільки нецікавою науку про природу? Тож маємо надію, що тепер діти з більшим задоволенням пізнаватимуть навколишній світ». Усіх змін не перелічити. Серед найвагоміших: зменшили кількість проектів у кожному класі, навіть їхні назви змінили (щоб діти їх нарешті зрозуміли!), теми адаптували до вікових особливостей учнів, вилучили одіозну тему про гномон та деякі інші. Водночас замінили їх на корисніші й доступніші, а також збільшили кількість практичних робіт і екскурсій.
Порадувала й англійська мова — тут письмове навантаження зменшили, натомість побільшає годин усного мовлення. Про всі зміни і батьки, і вчителі можуть дізнатися із сайту МОН.
Важливою новацією стала й зміна оцінювання учнів, яка враховуватиме вікові особливості дітей. Тепер усі предмети оцінюватимуть вербально (окрім з 2 по 4 клас української мови і літератури, математики й природо?знавства). А ще вчителі не ставитимуть оцінку за ведення зошитів. Підсумкові контрольні писатимуть тільки четвертокласники. Звісно, ці зміни — лише перший крок до справжнього оновлення освіти, більш масштабні закладені у Концепції нової української школи. Втім, батьки переконані: новації потрібні як повітря — щоб дитячі очі замість сліз були сповнені цікавістю до опанування знань.
Насамкінець. Якось мій колега пожартував: мовляв, чи знаєте, чим відрізняється нова школа від нової поліції? Звісно, хоч які зміни внось, навчають наших дітей ті самі вчителі поки що за тими самими підручниками. І хоч у МОН, в інститутах післядипломної освіти у всіх регіонах упродовж серпня відбулися роз’яснювальні методичні конференції, наради тощо, важливі для дітей зміни мають взяти на озброєння всі педагоги. Батьки теж не мають лишатися осторонь навчального процесу — разом з учителем зробити так, щоб дитина із задоволенням бігла до школи, а не думала, як її прогуляти.