ТЕНДЕРИ

Електронні торги бережуть державну копійку

На теренах державних закупівель зламано стільки списів, проведено так багато експериментів та змін законодавства, що чергові нововведення мали б зробити цю систему ідеальною. Йдеться про впровадження електронних торгів та усунення чергових законодавчих прогалин, це має посприяти розвитку чесної конкуренції, істотному зниженню корупції та привести до економії державних коштів під час здійснення закупівель.

Цифрові аукціони

На переконання члена постійно діючої адміністративної колегії Комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Сергія Шершуна, відкритий аукціон в електронній формі дасть змогу замовникам найефективніше використовувати бюджетні кошти й отримувати якісний товар чи послугу за найнижчою конкурентною ціною. І все тому, що електронні торги усувають вплив суб'єктивних чинників під час визначення переможця конкурсу, запобігають реалізації змови між учасниками тендера та здійсненню тиску з боку замовника. Це стає можливим завдяки анонімності учасників аукціону, оскільки відомості про них розкривають лише після проведення торгів.

Успішний досвід функціонування такої системи вже напрацювала Росія, де протягом 2006-2010 років завдяки введенню в дію електронних торгів вдалося заощадити понад трильйон державних коштів. Українські фахівці ознайомилися з досвідом колег під час VІІ Всеросійського форуму-виставки "Госзаказ-2011" та спеціального засідання Міждержавної ради з антимонопольної політики. Вони дійшли висновку, що запровадження в Україні системи електронних державних закупівель потребує подальшого комплексного вдосконалення законодавства у цій сфері та створення відповідних правових і організаційних механізмів для застосування законів "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Нині створюється міжвідомча робоча група з вивчення досвіду Російської Федерації з питань функціонування системи електронних торгів та розробки законопроекту стосовно впровадження такої системи в Україні, яка контролює дотримання законодавства про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель.

Контролери не дрімають

Однак і за чинної системи Антимонопольний комітет робить свій внесок у дотримання чинного законодавства. Скажімо, протягом 2010 року він розглянув понад два десятки справ про порушення конкуренційного законодавства і припинив 21 випадок антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів. Ось один із свіжих прикладів: Рівненський апеляційний господарський суд підтвердив законність рішення Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету щодо притягнення до відповідальності ТОВ "ЮЛТИС" і ВАТ "Житомирський комерційний центр громадського харчування" за антиконкурентні узгоджені дії, що стосувалися спотворення результатів торгів. Рішення першої інстанції, якими дії відділення визнано правомірними і накладено штрафи на ТОВ "ЮЛТИС" у сумі 22,3 тис. грн та ВАТ "Житомирський комерційний центр громадського харчування" - на 25,8 тис., залишено без змін. Контролери довели, що підприємства узгодили свою поведінку під час участі в шести відкритих торгах на закупівлю продуктів харчування для обласного протитуберкульозного диспансеру та Центральної міської лікарні.

Загалом Антимонопольний комітет з моменту виконання функції оскарження у сфері державних закупівель ухвалив 493 рішення. Державний уповноважений комітету, голова постійно діючої адміністративної колегії Комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Сергій Стефановський повідомив, що з початку виконання функції оскарження у сфері державних закупівель протягом 2010 року та трьох місяців поточного року комітет прийняв 222 рішення.

Найтиповішими порушеннями законодавства з боку замовників торгів були складення документації конкурсних торгів з порушенням основних принципів державних закупівель, а також процедурні порушення. У першому випадку йдеться про встановлення непрозорих і нечітких технічних та кваліфікаційних вимог до документації конкурсних торгів, штучне розширення або звуження предмета закупівлі, допущення помилок під час складення відповідної документації щодо невідповідності додатків, неправильне визначення термінів подання пропозицій торгів. У другому - про порушення порядку оприлюднення інформації, неправомірне відхилення пропозицій учасників, неправомірне визначення переможця, допущення до оцінки учасників, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів, укладення договорів з порушенням строків.

Нині актуальною є необхідність доопрацювання Закону "Про здійснення державних закупівель" в частині оскарження процедур державних закупівель. У березні 2011 року Верховна Рада прийняла в першому читанні ініційований урядом Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань державних закупівель", в якому частково враховані пропозиції комітету. Тому перед внесенням згаданого законопроекту на друге читання комітет надіслав відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів та профільного парламентського комітету.