ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ
 

Проект пенсійної реформи потребує доопрацювання з урахуванням кращого світового досвіду і реалій українського суспільства
 

Гідну пенсію хочуть отримувати всі. Апріорі це нормальне людське бажання. Тільки от чи багато знайдеться тих, хто задовго до її настання робить для цього все від себе залежне? Досвід благополучної Європи свідчить, що й там намагання урядів здійснити бодай перший крок для зменшення фінансового навантаження на бюджет, а саме: продовжити вік виходу на пенсію зустрічає нерозуміння, а подекуди й реальний спротив суспільства.

Звичайно, річ не лише в цьому. Там працює зовсім інша система. Переважна більшість наших співвітчизників, що в період робочого стажу не надто "обтяжена" всілякими пільгами і надбавками, часто-густо з острахом очікує на злиденне майбутнє, яким за нинішніх умов і вважається вихід на пенсію. Натомість їхні зарубіжні ровесники починають у буквальному розумінні нове життя... на пенсії.

Як збалансувати інтереси держави і окремо взятого громадянина? Саме на вирішення цього сакраментального питання й спрямовано урядовий проект пенсійної реформи, під час обговорення якого у Верховній Раді було зламано чимало списів з боку прибічників змін і їхніх опонентів.

Легально, законно, перспективно

Найперше, що нині повинні усвідомити всі: не можна жити одним днем. Значна частина економіки перебуває в тіні, створеній, зокрема, конвертами з неврахованою готівкою. Замкнене коло безвідповідальності згодом породжує безліч проблем і претензій у відділах соцзабезу.

Саме тому віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко неодноразово наголошував на потребі легалізувати приховані робочі місця й заробітні плати. А за порушення цих норм запровадити адміністративну відповідальність. Позавчора ця думка прозвучала і з парламентської трибуни.

Коли роботодавець і працівник порозуміються у спільній відповідальності на кшталт: не заплатив легально заробітну плату - недоотримали нинішній і майбутній пенсіонери, одним із яких можете опинитися саме ви. На жаль, часу на усвідомлення цієї простої істини не має ні уряд, ані суспільство. Потрібні рішучі кроки: швидше зробимо - швидше отримаємо ефект.

Наступним кроком повинно стати зменшення навантаження на фонд заробітної плати для роботодавців, яке у нас є одним із найвищих у Європі. Обов'язковою умовою успішної реформи є й чіткіше за нинішнє регламентування тимчасової зайнятості та працевлаштування за контрактом.

Обов'язковою ж умовою є комплексне здійснення усіх реформ в економічному і соціальному секторах, переконаний Сергій Тігіпко. Разом із пенсійною реформою відпрацьовується Трудовий кодекс, заходи з детінізації платні й лібералізації ринку праці. У березні передбачається оприлюднити перші пропозиції.

Зарубіжні експерти - "за"

Одними з перших підтримали пропозиції уряду у представництві Світового банку. "Сьогодні немає альтернативи заходам, які пропонуються в законопроекті про реформування пенсійної системи", - заявив Голова представництва СБ в Україні, Молдові та Білорусі Мартін Райзер.

Запропоноване поступове підвищення пенсійного віку для жінок, збільшення трудового стажу, що дає право на отримання мінімальної пенсії, і перші кроки для приведення спеціальних пенсій у відповідність до норм загальної пенсійної системи, є безальтернативними для України.

Експерт вважає позитивним кроком поступове запровадження всіх запланованих заходів: "Я хочу запевнити вас, що реформа, яку пропонують провести в Україні, входить до числа найзбалансованіших у Європі. І ці заходи стануть передумовою зростання пенсій."

У свою чергу Координатор системи ООН в Україні Олів'є Адам схвально оцінив проведення громадського обговорення реформи і в загальних рисах підтримав підготовлені урядом поправки до проекту.

У 2010 році пенсійні видатки сягли 18% ВВП, що є одним із найвищих рівнів у світі. Для зведення балансу Пенсійному фонду необхідні перекази бюджетних коштів обсягом близько 7% ВВП. Це забирає цінні ресурси на шкоду іншим секторам. У той же час багато пенсіонерів отримують невисоку пенсію, за номінальними вимірами. Без термінових реформ прогнозується зростання витрат на пенсійне забезпечення протягом наступних років, в той же час вони будуть нераціональними.

Основною метою пенсійної реформи є забезпечення сталості системи у довгостроковій перспективі, її значущості для наступних поколінь, разом із забезпеченням належного рівня гарантованих доходів уразливих груп населення.

Першочерговими кроками експерт ООН вважає поступове підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок, на 6 місяців щороку; підвищення кваліфікаційного періоду для повного пенсійного забезпечення на 10 років; підвищення мінімального страхового періоду з 5 до 15 років; скасування чи скорочення виплат при достроковому виході на пенсію і особливих пенсійних пільг; скорочення пенсійних виплат для працюючих пенсіонерів, тощо.

Нагальність такої реформи підтримала і директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова: "Слід скористатися міжнародним досвідом реформування пенсійної системи. Якщо весь світ робить рішучі кроки в цьому напрямку, Україна не повинна бути винятком".

Хто ж таки виграє?

А от секретар Комітету Верховної Ради із питань соціальної політики та праці Володимир В'язівський слушно вказав на те, що влада насамперед повинна навчитися економити на собі. І тоді з'являться кошти на виплату пенсій. За його словами профільний комітет пропонував відхилити цей законопроект, бо успішне реформування пенсійної системи вимагає створення відповідних економічних передумов.

Того ж дня прес-служба Національного форуму профспілок України поширила у ЗМІ власне бачення урядових пропозицій: "Найбільше від пенсійної реформи постраждає 5 категорій громадян: жінки віком 55 років; військовослужбовці, які на момент запровадження реформи матимуть вислугу 20 років, але не встигнуть вийти на пенсію; громадяни, які на той момент досягнуть пенсійного віку, але не мають можливості підвищити свій пенсійний стаж до необхідних 15 років; ті, хто не мають пенсійного стажу, достатнього для отримання повної пенсії, та пенсіонери, які працюють у статусі держслужбовців або прирівняні до них.

Від реформи, - вважає голова НФПУ Мирослав Якибчук, - виграють лише дві категорії: хто встиг вийти на пенсію до запровадження реформи і колишні високопосадовці, які отримують від 10 до 40 тис. грн пенсії".

Не дивно, що у опозиційної фракції "БЮТ-Батьківщина" є альтернативний урядовому законопроект, заснований на єдиних принципах пенсійного забезпечення та подоланні диспропорцій. Про це на підсумковому парламентському брифінгу заявила профільний міністр попереднього уряду Людмила Денісова.
 

Натомість Голова Верховної Ради Володимир Литвин, закриваючи дискусію, повідомив, що перед оприлюдненням рекомендації парламентських слухань, слід урахувати пропозиції всіх долучених експертів. Він також не виключив можливість проведення повторних аналогічних слухань.

Сергій ТІГІПКО,
віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики :

- Коли виходив на трибуну, головне почуття було -відповідальність. Адже я прекрасно розумію, наскільки важливе це питання для мільйонів пенсіонерів, які живуть на межі бідності. Лише реформа дозволить створити умови для покращення їхнього життя.

Як відомо, зараз 65% пенсіонерів отримують пенсії нижче 1000 грн, у нас один з найнижчих у світі розмірів середньої пенсії. Тому головним моїм бажанням було донести до учасників парламентських слухань необхідність якнайшвидших змін у пенсійній системі. Було не хвилювання, а максимальна концентрація на справі, яку необхідно зробити.

На жаль, у деяких виступах було багато популізму та неприхованого бажання заробити політичний капітал за будь-яку ціну. Таке ставлення є неприйнятним при обговоренні пенсійної реформи, питань, які стосуються мільйонів українців і впливають на майбутнє держави.

Усі пропозиції, які надійшли під час громадського обговорення пенсійної реформи, зараз ретельно опрацьовуються. Чимало з них увійдуть до кінцевого тексту законопроекту.

Зараз ми робимо все, щоб пом'якшити впровадження тих чи інших непопулярних заходів, які, однак, необхідні для ефективного реформування системи і забезпечення соціальної справедливості.

У цілому я задоволений парламентськими слуханнями, адже почув чимало цікавих думок і слушних пропозицій. Будемо працювати й надалі над удосконаленням законопроекту.
 

Валерій СУШКЕВИЧ,
голова Комітету Верховної Ради
у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів:
 

- Слухання продемонстрували найголовніше: пенсійна реформа не лише актуальна, а й актуалізована. Організаторам та учасникам заходу вдалося, з одного боку, усвідомити хвилю зацікавленості суспільства, різних його вікових груп до окресленої теми. А з другого - передати шкалу занепокоєння і громадян, і уряду, й міжнародних інституцій щодо ризиків, які вона несе.

Зазначу, що виступав з парламентської трибуни не як політик, а як людина, котра пропускає все це через своє серце, оскільки розпочинав реформу, був одним з авторів Закону "Про загально-пенсійне страхування". Оглядаючись назад, розумію: ми були оптимістами, коли гадали, що з допомогою лише законодавчого акта можна швидко і кардинально змінити чинну пенсійну систему. Тодішня влада зробила перші кроки, а потім реформа згасла. Що їй заважало? Політика!

І сьогодні також попри всі заяви політичний фактор не щез: реформаторським діям, які передусім повинні враховувати доцільність змін та ресурсний потенціал кожного кроку на цьому шляху, знову заважає політика, або криза, чи черговий транш МВФ. Саме з прагматичними мірками слід підходити до будь-яких болючих для суспільства новацій, приміром, підвищення пенсійного віку. Тому я й звернув увагу колег на те, що не слід робити цю проблему пріоритетною з простої причини: "ціна" підвищення пенсійного віку - 500 млн грн., водночас через ненадходження податків від валютних операцій ми у січні втратили 1,5 млрд грн. Обертів майбутній реформі додадуть три складові: довіра, обізнаність суспільства і безпосереднє залучення людей до цих процесів. Такий головний підсумок парламентських слухань.

КОМПЕТЕНТНO

Марчін СВЕНЧІЦКІ,
директор Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки:

- Сьогодні пенсійна система в Україні не може існувати в такому вигляді. Тож про добрі виплати годі й казати. Прогноз на майбутнє, скажу вам, невтішний. З постарінням населення кількість платників до Пенсійного фонду до 2050 року зменшиться на 25%, а отримувачів пенсій стане більше на 8 %. Демографічне навантаження призведе до зниження співвідношення середньої пенсії та заробітної плати з 40 % до 28 % у 2050 році. Що це означає? Те, що працюючим потрібно буде збільшити сплату внесків аж до 50 % (щоб зберегти рівень 40 %), хоча й тепер вони надто завищені.

В Україні один з найвищих у Європі обсяг пенсійних видатків за співвідношенням до ВВП. Торік ця цифра складала 18 %. Якщо порівняти з іншими державами, то скрізь він набагато менший. Приміром, в Ірландії - 5%, Естонії - 6% , Словаччині - 7%, Іспанії - 9%, Польщі - 11%. А де ж тоді взяти кошти на інфраструктуру - дороги, охорону здоров'я, науку, які конче потрібні для розвитку цих та інших галузей?..

Тож, на мою думку, українці не зможуть мати гарні пенсії, якщо залишити все, як є. Потрібно і пенсійний вік підвищувати, і використовувати обов'язкову накопичувальну систему.