Снігопад припинився, та наслідки його ще довго відчуватимемо. «Урядовий кур’єр» стежить, як в Україні справляються із ситуацією, що оголила не лише проблеми «поточного моменту». Відлуння докотиться й до літа — станом справ в агропромисловому комплексі. Утім, негода показала й інше: як людяність і безкорисливість «вилущується» з оболонки показної відстороненості й навіть незнайомі прагнуть допомогти тому, хто опинився в біді.
ПЕРСПЕКТИВА
Через великий березневий снігопад втрати врожаю зернових, кісточкових і ранніх овочів будуть, але незначні
Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Коли дивишся кадри, як вкриті ніжно-білим цвітом дерева у Криму обледеніли і почорніли від морозу, стає якось моторошно. І не лише за долю фруктових, а й за зернові. Адже там, як і в деяких інших південних регіонах, аграрії вже відсіяли значну частину ярих культур. Чи не постраждають зернові — озимі і ярі? Які втрати у зв’язку з негодою? І чи будуть урешті-решт українці цього року з хлібом, овочами і фруктами?
Фруктові рятують димом
За словами керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Тетяни Гетьман, зниження температури до мінус шести-семи градусів у Криму припало на період тижневого плодового цвітіння абрикосів і початку цвітіння ранніх персиків і черешень. Як наслідок, більшість місцевих господарств констатують майже стовідсоткову загибель перших і часткове пошкодження других. Та якщо ще є надії на порятунок шляхом одимлення цвіту ранніх черешень і персиків (інші технології захисту садів від зниження температури для наших господарників надто дорогі), то абрикосам уже не допомогти. Вони постраждали найбільше. Наскільки великими будуть збитки садівників, поки що складно оцінити, констатує вона. Постраждають, на думку експерта, від березневого морозу на півострові й ранні овочі: попідмерзали капуста і цибуля, висаджені у відкритий ∂рунт.
Щодо інших регіонів — Херсонщини, Миколаївщини, Одещини, Запоріжжя, то в них цвітіння ще не почалось, а тому там відносно сприятлива ситуація, додала Тетяна Гетьман. Водночас вона нагадала, що попереду найважчий період для садівника — кінець квітня — початок травня, на який припадає цвітіння всіх дерев і часто бувають заморозки.
Експерт також підтвердила інформацію з південних регіонів про те, що там через буревій і сильний вітер постраждало чимало теплиць. За її словами, вітер погнув металеві конструкції на невеликих приватних теплицях, зведених із порушенням технологій і з використанням неміцних матеріалів, тоді як стаціонарні теплиці великих господарств майже не постраждали. Розтрощені теплиці ще не почали відновлювати, тому говорити про точні цифри втрат поки що рано, констатувала експерт.
За даними офіційної статистики, у середньому за останні п’ять років питома вага Криму у виробництві абрикосів в Україні становила 4,5%. Але саме тут сконцентровані основні обсяги їхнього промислового виробництва, тому це насамперед вплине на ціни. Щодо цін на ранню капусту, то тут є ймовірність повторення торішнього сценарію, коли через високу пропозицію на ринку вона у перші ж тижні подешевшала у кілька разів, зауважила Тетяна Гетьман.
За даними заступника міністра аграрної політики АР Крим Миколи Полюшкіна, урожайність абрикосів на півострові справді буде мінімальною, як і аличі й мигдалю. По-перше, через незначні промислові площі під ними — 240, 160 і 70 гектарів відповідно. По-друге, через те, що у період заморозку і снігопаду дерева були на піку цвітіння. Але, на його думку, це не дуже вплине на загальний урожай фруктів у регіоні. Адже персики, які займають майже 3 тисячі гектарів на півострові, ще не встигли розпуститись, а тому не надто постраждали. Яблуня, груша, вишня, черешня, айва теж поза групою ризику. Підрахувати ж точні втрати аграріїв під час весняних заморозків, за даними заступника міністра, мають вчені до кінця тижня.
Посівна запізниться
Щодо стану озимини, то, за словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, сніжна ковдра надійно захистила її посіви від вимерзання. До того ж, озимі перебувають у фазі розвитку, стійкій до зниження температур. Тож втрати якщо і будуть, то мінімальні. Усе залежатиме від того, наскільки швидко вбиратиме ∂рунт вологу під час танення снігу і чи не буде більше погодних аномалій.
Нинішні погодні умови трошки перенесуть початок вегетації озимих культур, а також строки сівби ярих, особливо на заході й півночі України. Там лежить сніг і продовжує падати. Потрібно буде чекати, поки там потепліє (це станеться орієнтовно 30 березня, з 25 по 29 березня може бути від 8 до 12 градусів морозу), розтане сніг і зійде вода з полів. Адже в болоті, на яке перетворяться поля, не відсієшся. За словами Галини Адаменко, цей процес пройде у більшості областей швидко, бо ∂рунт не промерзлий, а отже, швидко всмоктуватиме вологу. Тобто початок масової сівби на заході й півночі припаде десь на середину квітня, прогнозує експерт.
Щодо урожаю ранніх ярих культур (насамперед пшениці і ячменю), які досить вибагливі, мають короткий вегетаційний період і при високих температурах дають низький урожай, то у Тетяни Адаменко є певні побоювання з огляду на можливе швидке потепління, яке розпочнеться вже 1—4 квітня.
У південно-східних областях (АР Крим, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Миколаївська), де вже почалися процеси вегетації озимих, зниження температур до позначки мінус 7—10 градусів буде короткочасним і «безболісним».
Мигдаль зацвів — і тут засніжило... Фото УНІАН