Те, чим людина харчується щодня, має великий вплив на формування її здоров’я та фізичної спроможності. Саме тому якщо хочемо бути здоровими, маємо подбати про свій щоденний раціон — урізноманітнити його, обирати кожен продукт, спираючись на якість і корисні властивості. 

Адже бездумне вживання у великій кількості хоч і доволі смачних, але небезпечних продуктів наражає нас на чималу кількість різних захворювань. Можливо, й важко повірити, проте кожна п’ята смерть у світі спричинена саме нездоровим харчуванням: надмірним споживанням солі, цукрів, насичених жирів і трансжирних кислот. І цей ризик значно вищий, ніж навіть від надмірного споживання алкоголю чи куріння. А нині він підвищився в рази через поширення коронавірусної хвороби. Адже спричинені споживанням нездорової їжі серцево-судинні та інші хронічні захворювання значно обтяжують перебіг COVID-19.

Чи є змога знизити ризик споживання нездорової їжі і що може в цьому допомогти, нещодавно обговорили представники різних галузей — від медицини до харчової промисловості. 

Забагато NaCl

Виконувачка обов’язків керівника експертної групи з питань профілактики неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності Міністерства охорони здоров’я Тетяна Скапа розповіла про дослідження, яке нещодавно провели фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні, спрямоване на виявлення поведінкових чинників ризику, що впливають на розвиток неінфекційних захворювань. 

«Дослідження визначило, що дорослі українці споживають удвічі більше солі, ніж рекомендують фахівці ВООЗ. А саме в середньому 12,2 грама на добу за нормативу до 5 грамів. І 2/3 цієї солі ми отримуємо з уже готових харчових продуктів, які купуємо у роздрібній мережі. Це так звана прихована сіль. Більшість із нас ще й звикла додавати спеції в їжу власноруч, збільшуючи споживання солі в рази. Це призводить передовсім до гіпертонії», — застерігає фахівець.

Тому Міністерство охорони здоров’я запровадило певні обмеження щодо вмісту солі, цукрів і трансжирів у харчових продуктах. На розгляді у Верховній Раді перебуває проєкт закону про заборону використання трансжирних кислот у харчовій промисловості. А наступним кроком має стати створення мережі лабораторій, які допомагатимуть вчасно і якісно це контролювати, переконана фахівець. Наказ МОЗ щодо цього набуде чинності 2023 року.

Та головним досягненням уряду в напрямі оздоровлення нашого харчування можна вважати реформу, яку з вересня цього року впроваджують у дитячих організованих колективах — школах, дитсадках, закладах позашкільної освіти тощо. Ця реформа визначає чіткі вимоги до продуктів харчування, які малюки споживають поза домом щодня. Серед акцентів — зменшення кількості солі, цукрів і трансжирів у готових стравах. Адже в цей час батьки не контролюють, що саме їсть їхня дитина і чи ця їжа корисна, а не лише смачна. 

Дешево і смертельно

Про ризик для здоров’я людини через споживання трансжирів — різновиду ненасичених жирів, дешевих, проте дуже небезпечних, розповідає головний фахівець з поведінкових факторів ризику Центру громадського здоров’я Олег Дудін. 

За даними ВООЗ, щороку у світі від серцево-судинних захворювань, спричинених надмірним споживанням трансжиру, помирає понад пів мільйона осіб. Доведено, що ця небезпечна речовина збільшує на майже 30% ризик виникнення і смерті від ішемічної хвороби серця та деяких видів раку. В Україні через наявність трансжирів у продуктах та бездумне їх споживання ми щороку втрачаємо до 18 тисяч осіб. А тому, наслідуючи Європу, розпочали торувати непростий шлях до їхньої заборони.

У єврозоні споживання цих технічних жирів було регламентовано вже певний час. А з 2021 року існує чітка заборона їх вмісту у продуктах для кінцевого споживача більш ніж 2 грами на 100 грамів продукту. У США маркування продуктів про вміст трансжирів практикують уже давно, адже там їх вилучено з переліку безпечних для споживання речовин.

Та боротися з їхнім споживанням слід не лише через законодавчі заборони, переконаний фахівець. А передусім через підвищення обізнаності виробників, постачальників і кінцевих споживачів про небезпеку.

Що знають про трансжири українці, нещодавно досліджували фахівці Центру громадського здоров’я спільно із громадськими активістами. Так, 82% опитаних зазначили, що вважають негативним вплив трансжирів на серцево-судинну систему людини. Понад 50% неодмінно вивчають етикетку продукту, який збираються придбати. Проте лише трохи більш як 30% з них обізнані щодо тих харчових продуктів, де ця небезпечна речовина на нас може чатувати. 

І все-таки понад 80% опитаних українців наголосили, що підтримують законодавчі обмеження для виробників і експортерів щодо таких продуктів. Адже більш як 60% з них переконані, що продукти, які вони споживають щодня, напевно містять трансжири. 

Дослідження засвідчило, що найбільше цю небезпечну речовину щодня споживає молодь — переважно через улюблені чипси та фастфуд. Показово, що більшість молодих українців розуміє: така їжа небезпечна. Проте легковажать власним здоров’ям і не обмежують себе в її споживанні. Тож фахівці дійшли висновку, що зменшити її споживання можна поки що саме через законодавчі обмеження та заборони.

МОЗ зробило в цьому напрямі визначний крок: відповідно до наказу від 16 липня 2020 року, з 2 жовтня 2023-го в Україні буде обмежено вміст промислових трансжирних кислот у продуктах харчування 2 грамами на 100 грамів продукту. Олег Дудін висловив сподівання, що набуття чинності наказу не відтерміновуватимуть, а відповідальний бізнес це всіляко підтримає. Він закликав вітчизняних виробників не чекати тиску й державного регулювання, а вживати заходів для значного зменшення, а краще до повної відмови від використання речовини, яка знищує людський організм.

Відповідальний бізнес

Приклад саме такого відповідального виробника — компанія, яка в більшості українців передусім асоціюється, мабуть, з виробництвом розчинної кави. Її менеджер з розвитку програм здорового харчування Софія Веремчук розповіла, що свого часу фахівці компанії поставили собі за мету скоротити використання трансжирів у продуктах на 10% і успішно досягли цього торік. 

На 80% кількість жирів було зменшено у сухій локшині за рахунок переходу на використання високоолеїнової соняшникової олії. Ненасичені жири вносять у продукт під час виробництва, а тому нині в упаковці споживач не знайде пластикового саше з олією, як було раніше. 

На майже 5% знижено вміст цукру в какао та сухих сніданках. Вміст солі в бульйонних кубиках, які виробляє компанія, нині знижено на 15%, у соусах — на понад 25%, у кетчупі — на понад 36%. І все-таки зовсім без солі не можна, адже це істотно вплинуло б на смак і відлякало споживачів. Однак ту сіль, яку залишили і додають до продуктів, замінили на морську. 

«І про всі ці зміни у складі продуктів компанія активно повідомляє споживачів позначками на упаковці», — наголосила фахівець. 

Отже, вітчизняним виробникам є на кого рівнятися. А споживачі, які дбають про своє здоров’я, мають змогу з-поміж інших обрати високоякісні та здорові продукти.

А що у хлібі?

Маємо зважати, що є продукти, які обираємо у магазинах здебільшого керуючись власними смаками та вподобаннями, а є й ті, які більшість із нас звикла споживати щодня. Серед них хліб і вироби з нього. Адже його споживають майже всі групи населення незалежно від віку, статі, місця проживання чи рівня доходів. 

Тому перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко передовсім спростував міф, нібито хліб спричиняє зайву вагу. Він наголосив, що таких корисних речовин, як харчові волокна, в ньому більше, ніж у капусті. Проте для збереження здоров’я українцям слід обирати здорові сорти цього найпоширенішого й корисного продукту.

Щодо вмісту солі фахівець погодився: подекуди у продукті є її надлишок. У сортах хліба, до якого ми звикли і споживаємо щодня, її вміст становить 1—1,5%. Це менше, ніж визначено нормами здорового харчування. Та слід зважати, що середньостатистична людина споживає хліба близько 200—250 грамів на добу. Отже, виходить, що майже 2 грами солі отримуємо лише із хліба за норми споживання з усіх продуктів не більш як 5 грамів на добу. Вихід, на думку фахівця, — не зловживати хлібобулочними виробами і пам’ятати, що все корисно до певної міри.

Нині в Україні чимале виробництво хліба перебуває в тіньовому секторі. 2020 року там вироблено понад 750 тисяч тонн цієї продукції — в антисанітарних умовах і з невизначеним складом. І це становить близько 50 грамів на добу на одного українця. Тож споживачеві передусім слід навчитися відрізняти підробку від якісного продукту, виготовленого за відповідними стандартами.

Маркування поінформує та застереже

Найкраща стратегія захисту прав споживачів у питанні вибору здорової, не переобтяженої вмістом шкідливих речовин їжі — належне маркування продуктів, зокрема тих, які споживають діти. На цьому наголосила фахівець з поведінкових факторів ризику Центру громадського здоров’я Наталя Усенко.

Хоча чинна в наші країні система маркування не стимулює повною мірою покупців до вибору високоякісних і здорових продуктів. Скажімо, інформація про енергетичну цінність продукту має значення лише для тих, хто рахує калорії. Тому, хто на це не надто зважає, вона не зрозуміла. Це стосується і маркування вмісту поживних речовин, цукру, солі тощо. Адже не знаючи дозволеної норми споживання таких речовин, не зрозумієш, корисний перед тобою продукт чи шкідливий. І таку ситуацію слід виправляти.

Спираючись на досвід європейських країн, фахівець Центру громадського здоров’я наголосила, що наступним кроком для нас обов’язково має стати застосування FOPL — графічного маркування на передньому боці упаковки продукту. Його можна застосовувати для продукції, яка повністю відповідає стандартам або містить інформацію про окремі її складові, загальні оцінки про користь продукту або застерігати про його не корисні для деяких людей властивості. Використання графічних символів швидше впадає в око, воно зрозуміліше, ніж цифри. І навіть ВООЗ вважає саме таке маркування доцільним для всебічного поширення. 

«Нині в Європі послуговуються чотирма типами маркування: логотип схвалення (позначка у вигляді червоного сердечка) — ним позначають продукти, які відповідають усім вимогам здорового харчування; система зведених показників (квадрат із кольоровими літерами всередині) сповіщає споживача про корисні й небезпечні властивості продукту і надає оцінку йому за середнім балом; попереджувальні надписи (червоні круглі помітки з написом про наявність у продукті, скажімо, надмірної кількості солі, цукру або жирів) обов’язкові в Ізраїлі для всіх продуктів харчування; система «Світлофор» (коло із сегментами різного кольору та цифровими позначками) поширена у Великій Британії», — розповіла фахівець.

У Франції, Ізраїлі та Великій Британії розробленням системи FOPL керували уряди, а внесок виробників, небайдужої громадськості та споживачів, звісно, також враховували — під контролем держави.

Така система якнайкраще підтримує мету охорони громадського здоров’я. І було б доцільно та корисно запровадити її в нашій країні, адже досвід Європи доводить, що вона дуже ефективно впливає на вибір споживача саме здорової їжі. 

Опитування, яке нещодавно провів Центр громадського здоров’я серед українських фахівців у царині маркування продуктів, здорового харчування і звичайних споживачів, засвідчило прихильність більшості до маркування «Світлофор» як до найзрозумілішого та найінформативнішого.

Ми часто забуваємо, що здоров’я — найцінніший скарб кожної людини. Одним із правильних шляхів до його збереження слугує здорове харчування. Але ніде правди діти, не кожна людина ставиться до цього серйозно. Тому високого результату досягнемо лише спільними зусиллями відповідальних виробників і експортерів харчових продуктів, фахівців у галузі охорони здоров’я, урядових інституцій та небайдужої громадськості.