Днями Президент Володимир Зеленський підписав нещодавно ухвалений у Верховній  Раді  законопроєкт №7668-д,  що частково повертає акцизний податок на пальне за винятком пального на потреби військових. Цей документ встановлює акцизи по 100 євро за 1000 літрів бензину, дизпального та біопального та 52 євро на автогаз. ПДВ залишається на рівні 7%. Для військових акциз дорівнюватиме 0 євро за тисячу літрів. Наскільки правильний і своєчасний цей крок,  «Урядовий кур’єр» аналізує разом з експертами.

Дефіцит бюджету як чинник та пільга для військових

Один з головних чинників, які зумовили внесення Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України законопроєкту №7668-д, — дефіцит державного бюджету. У пояснювальній записці вказано, що існує значний дефіцит коштів для фінансування дорожнього господарства, зокрема забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, а також для фінансування дорожніх робіт тощо.

З-поміж варіантів подолання цієї проблеми — часткове підвищення ставок акцизного податку, які раніше було знижено до 0,00 євро за 1000 літрів.

За словами міністра інфраструктури Олександра Кубракова, завдяки поверненню акцизного податку на пальне державний бюджет отримає додаткові 2—3 мільярд гривень щомісяця.

«Позитив цього законопроєкту — пільга для військових: запровадження нульової ставки акцизного податку на паливо для Міністерства оборони України. На нашу думку, цей крок надзвичайно важливий, оскільки потреби оборони мають бути у пріоритеті. Перевага й те, що ПДВ залишили на рівні 7%, а не повернули на довоєнний рівень, коли він становив 20%.

Отже, є підстави вважати, що часткове підвищення ставок акцизного податку на паливо — своєчасний крок, проте до окремих положень законопроєкту виникають питання», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Так, та не так

Каменем спотикання стало те, що ставки запропоновано встановити на одному рівні: 100 євро за тисячу літрів для всіх видів пального. До війни ставка на бензин становила 213 євро за тисячу літрів, дизпальне — 139 євро, скраплений газ — 52 євро. Тобто розмір акцизу на бензин та дизпальне буде меншим, ніж у довоєнний час, а на скраплений газ — удвічі вищим.  Чому так зробили і чи правильно це?

Чимало учасників ринку та експертів вважають, що таке рішення суперечить принципу оподаткування, притаманному країнам ЄС, і вигідне великим мережам, які продають пальне.

Приміром, директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн переконаний, що акциз на газ має бути меншим, ніж на інші види пального. Адже якщо брати до уваги, що оподатковується одиниця енергії, а не обсягу пального, то однозначно калорійність автогазу буде меншою, ніж бензинів чи дизелю.

На думку заступника директора науково-технічного центру «Психея» Геннадія Рябцева, все можна пояснити дуже просто: великим операторам невигідно працювати зі скрапленим газом, адже він не дає відчутних прибутків. І це так, адже маржа із продажу літра автогазу становить не більш як 2 гривні, а за кожен літр проданого дизпального чи бензину можна заробити 10 гривень.

Вікторія Тютюнникова згодна з думкою колег, проте зазначає, що в кінцевій версії законопроєкту вже наявна диференціація ставок акцизу залежно від виду палива. Це цілком раціональне рішення, яке відповідає загальноприйнятій практиці країн ЄС.

За інформацією компанії «А-95», в Україні найвища частка скрапленого газу порівняно з іншими видами пального серед усіх країн. За обсягами його споживання Україна до 24 лютого перебувала у п’ятірці світових лідерів.

«У березні — травні 2022 року, під час кризи на ринку пального, саме скраплений газ став основним ресурсом для багатьох українців. Після кризи вартість скрапленого газу знизилася на 40%, а ціна бензину чи дизелю — на 5—7%. Тому найдоступніша ціна стала ключовим чинником, який забезпечив масове використання цього виду пального. З огляду на таку популярність скрапленого газу, меншу калорійність, ніж бензину та дизпалива, є підстави вважати, що потрібно підтримувати нижчу ставку акцизу саме на автогаз, як у державах-членах ЄС», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

До чого готуватися споживачам

Що очікує споживачів бензину, дизельного пального й автогазу? Деякі фахівці вважають, що подорожчання пального після повернення акцизів вдасться уникнути.

У Кабінеті Міністрів доклали чимало зусиль, щоб підібрати найбільш сприятливий момент для повернення акцизів. Пан Кубраков стверджує, що ціни на світових ринках падають, тому він сподівається, що підвищення роздрібних цін на пальне в Україні буде в межах статистичної похибки.

Цю думку поділяє Сергій Куюн, який вважає, що падіння світових цін на пальне не може не вплинути й на Україну.

«Вважаю, що в нас є потенціал для зниження цін на 3—4 гривні за літр. Акциз перекриє таке зниження, тому вартість пального стабілізується. На мою думку, бензин А-95 коштуватиме 50 — 52 гривні за літр, а дизельне пальне — 51— 53 гривні», — резюмує експерт.

Вікторія Тютюнникова разом з Геннадієм Рябцевим упевнена: якщо після введення акцизу ціни на пальне залишаться такими, як нині, то лише тимчасово.

«Зміни відбудуться через ембарго на російську нафту, яке набирає чинності на початку грудня 2022 року. Тобто є підстави вважати, що із грудня ціни на пальне можуть значно зрости», — каже заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.