У дорадянський час у західноукраїнських селах виробниче життя вирувало навколо різних за спрямуванням кооперативів. Нині двигун таких товариських об’єднань набирає дедалі потужніших обертів. Додати сили, енергії цьому рухові, збільшити кількість робочих місць на селі взявся й агрохолдинг «Мрія».

Чотири роки тому компанія підтримала перший пілотний проект зі створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Але згодом з’ясувалося, що співпраці, об’єднання запрагли не лише тваринники, ягідники, а й бджолярі. Нині вже десять пасічницьких об’єднань діють у шістьох областях України.

Не лише мед, а й вулики та причепи

Першими пасічницький кооператив за підтримки «Мрії» створили наприкінці 2017 року в селі Сирватинці в Городоцькому районі на Хмельниччині. Назвали його «Подільський бджоляр». Керівник об’єднання Володимир Петльований розповідає, що колись у селі була колгоспна пасіка. Але він 30 років пропрацював завідувачем ферми, зоотехніком. Бджільництво ж захопило Володимира Леонідовича майже десять років тому. Тепер у нього понад 50 бджолосімей української степової породи.

Тутешні пасічники вирішили не одноосібно розвивати медову справу, а організували кооператив. До нього належать понад 20 бджолярів. Володимир Петльований твердить, що саме життя змусило їх бути разом. Спочатку його односельці гадали, що пасічники об’єднуються хіба на папері. Але вже порівняно за невеликий проміжок часу переконалися: така співпраця дає добрі плоди. Тож тепер у людей з’явилося навіть бажання подбати про кооператив з вирощування смородини, городини.

Свою діяльність «Подільський бджоляр» вирішив не обмежувати турботою про солодку продукцію, а виготовляти дерев’яні вулики, причепи, на яких бджолярі могли б перевозити пасіки на медозбори. У районі працюють чотири великі сільськогосподарські компанії. Але тільки «Мрія» допомогла втілити проект-прагнення місцевих пасічників. Агрохолдинг надав кооперативу два приміщення, де поставили відремонтовані деревообробні верстати та обладнали електрозварювальний цех.

До слова, на ремонт верстатів члени кооперативу витрачали і власні кошти. Тепер за помірними цінами, крім корпусних вуликів і мобільних причепів, на замовлення виготовляють зоопричепи і павільйони.

Нині до «Подільського бджоляра» звертаються пасічники області, щоб запозичити досвід чи почути поради щодо розвою кооперативного руху.

«У товаристві пасічників Городоччини понад половина його учасників не досягла 30 років. Вони не мають наміру їхати на заробітки, а хочуть спробувати відкрити власну справу. Це тішить, — ділиться думками Володимир Петльований. — Тож проводимо зустрічі із бджолярами, читаємо лекції, виїжджаємо на пасіки».

Учитель хімії із смт Сатанів Сергій Трапезун теж учасник кооперативу «Подільський бджоляр». «Лягаю з думкою про бджіл і встаю з такою самою думкою. Це моє життя», — каже без пафосу. А для дітей, охочих пізнавати пасічницьку науку, він організував гурток.

Згуртувалися переважно молоді

На Тернопільщині 176 років тому народився Микола Михалевич, який першим в Україні в ХІХ столітті взявся за відродження української пасічницької літератури. П’ять видань витримала його власна праця «Пасіка», в якій він давав цінні теоретичні й практичні поради із бджолярства.

За незалежності України в Тернополі на честь пасічника-патріота назвали одну з вулиць, а в Чернелові-Руському неподалік обласного центру урочисто відкрили пам’ятник.

У цьому селі отець Михалевич багато років відправляв богослужіння, займався бджільництвом, просвітництвом, тут пішов і за межу земного життя. А ще його ім’ям названо Тернопільську обласну асоціацію пасічників. Ця громадська організація відновила пасічницький рух у краї. Але тривалими роками займалася здебільшого просвітництвом.

Заступник голови асоціації Олег Беззубка каже, що останнім часом активно взялися створювати кооперативи завдяки співпраці із «Мрією». На його погляд, кооперація у бджільництві — це напрям для гуртування, спільного використання ресурсів, скажімо, у відкачуванні меду, відкритті різних спільних виробничих цехів, веденні селекційної справи.

«У Європі ставлять вимоги про створення сертифікованих лабораторій з відкачування меду. В Німеччині або Чехії обладнано цехи, де відкачують і зразу ж розфасовують продукцію. Розуміємо, що кустарно звільняти стільники від меду надалі наші пасічники не зможуть, тож треба об’єднуватися», — наводить один із прикладів кооперативної необхідності пан Олег.

Тож у найближчих планах ідеться про створення в кооперативі сертифікованого цеху з відкачування меду, а також про закупівлю автоматичних медогонок. Прагнуть не лише заготовляти сировину, а й виготовляти крем-мед із додаванням сухофруктів, подбати про цех з фасування меду та випускати різні суміші з ягодами.

Олег Беззубка очолив міжобласне об’єднання «Бджолина мрія». До цієї структури входять де­які кооперативи. На Тернопільщині агрохолдинг підтримав проект «Бджолиної мрії» розгорнути випуск пінополіуретанових вуликів. Компанія «Мрія» вже профінансувала придбання для цієї справи обладнання, тож цех облаштовують.

Пан Олег планує займатися селекційною роботою. Тому один з напрямів діяльності кооперативу, який очолює, — селекція. «Мрія» сприяє цьому і вже придбала прилад для штучного запліднення маток.

Олег Беззубка впевнений, що пасічництво стане для нього місцем роботи. Бджільництвом він захопився в сьомому класі. А коли призвали на військову службу, довелося позбутися пасіки. Щойно повернувся з армії, одразу ж її відновив. Нині в нього майже 70 бджолосімей. Одна з пасік — селекційного напряму.

На Тернопільщині сформували вже п’ять пасічницьких кооперативів: «Медовий фільварок» у Зборівському, «Наша пасіка» у Чортківському, «Увисла+» в Гусятинському, «Бджолиний край» у Підгаєцькому, «Бджілка» у Монастириському районах. «Бджолина мрія» стала міжобласним об’єднанням кооперативів. Такі товариські структури з’явилися торік. У них, за словами Олега Беззубки, згуртувалися переважно молоді, старші люди ж чомусь менше хочуть спів­працювати.

«Хлопці прагнуть започаткувати великі пасіки для промислового виробництва, щоб зуміти й фінансово забезпечити власні родини», — зауважує пан Олег.

Чотири напрями підтримки

Василь Мартюк — начальник соціально-інвестиційного відділу «Мрії». У його віданні й усі питання, пов’язані з допомогою та підтримкою компанією у створенні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, зокрема пасічницьких. У шести областях, де працює «Мрія», вже діє 10 бджолярських об’єднань. Створення кооперативу — це вже четвертий напрям співпраці. До того пасічникам агрохолдинг пропонує пройти ще три сходинки. До слова, їх визначили за побажаннями, пропозиціями самих бджолярів.

Коли представники Тернопільської обласної асоціації пасічників імені отця Миколи Михалевича зустрічалися з колегами у Бродівському районі на Львівщині, перше, на що звернули увагу під час обговорення, — розроблення інтерактивної мапи медодайних культур. Тобто щоб агрохолдинг розповів, показав усім бджолярам, на яких площах вирощує соняшник, ріпак, посіяно інші медоносні культури.

За втілення задуму-пропозиції взялися фахівці ІТ-департаменту «Мрії». І торік уперше в Україні з’явився інноваційний проект, що, за словами пана Василя, став на інтернет-мапі відображати наявні посівні площі всіх медодайних культур «Мрії» із зазначенням сорту, прогнозованого періоду цвітіння, інформацію про планові роботи з обприскування, необхідну кількість бджолосімей для якісного запилення, а також контакти відповідальних агрономів компанії та інших даних. Ця система автоматично під’єднана до нової розробки компанії — планшета агронома, який працює в онлайн-режимі. Будь-яка оновлена інформація чи агронома, чи з центрального офіса з терміну внесення, а також назви препаратів автоматично з’являється на карті. Розробляють і додаток, щоб інформувати сільського голову чи громади про обприскування не лише медоносних, а й інших сільськогосподарських культур необхідними препаратами.

Ця соціальна ініціатива охопила райони Львівської, Рівненської областей, Тернопілля, Хмельниччини, Буковини, Прикарпаття, де компанія обробляє землі. Торік на інтерактивній карті відобразили 60 тисяч гектарів медодайних культур, які сіяв агрохолдинг, — ярого та озимого ріпаку, соняшнику. Цього року вже зареєстрували ріпак озимий, планові масиви соняшнику. Під час нинішніх весняно-польових робіт мають намір на майже 100 гектарах зробити тестові посіви фацелії як сидеральної культури.

На цій мапі планують означити багаторічні насадження та лісові масиви, де зростають клен, липа, акація, інші медоноси й пилконоси. Понад те, не проти, щоб інші аграрні підприємства позначили на інтерактивній карті власні посіви соняшнику, ріпаку.

Отримати доступ до необхідної інформації бджолярі тепер мають змогу завдяки інтернет-мапі. Вони можуть подавати заявки та резервувати місця для кочівлі своїх пасік на визначених масивах, формувати власний кочовий конвеєр з різних медодайних культур для максимального збору меду, організовувати ефективну логістику між масивами медоносів та отримувати СМС-повідомлення про час цвітіння й внесення засобів захисту рослин на суміжних медодайних площах.

Для цього їм потрібно спочатку зареєструватися на сайті. Торік зареєстрували на карті стаціонарних пасік 20 тисяч бджолосімей. На ній було понад 420 користувачів — членів 18 організацій. На ній зареєструвався навіть пасічник із Закарпаття. На Тернопілля він привіз 150 бджолосімей на кочівлю й залишився дуже задоволеним.

— Упроваджуючи цей проект, «Мрія» засвідчує свою відкритість, відповідальність і турботу, готовність до співпраці на користь кожної сільської громади і дрібних сільгоспвиробників, у яких вбачає передусім партнерів, — зазначає Василь Мартюк.

Пасічники попросили компанію допомогти з кочівлею бджіл. Для цього треба було подбати про транспортні засоби. Адже ще й досі багато бджолярів використовує фургони, що вміщують невелику кількість стаціонарних вуликів. Пасічники запропонували розглянути можливість створити модульні системи для кочівлі пасік. Ідеться про причіп, на який встановлюють модуль з 20—30 бджолосім’ями, вивозять його до посівів медодайних культур. Із причепом пасічник їде за іншим модулем. Такий напрям спів­праці дає змогу вивезти на збирання нектару більшу кількість роїв, полегшити транспортування пасік.

Кожна справа, фах потребують відповідних знань. Агрохолдинг на цю аксіому зважив і взявся за третій напрям співпраці — сприяння пасічникам-початківцям у ширшому та глибшому пізнанні науки бджільництва. Сформували групу із 30 осіб для навчання в Гадяцькому аграрному училищі на Полтавщині. Більшість курсантів була пайовиками «Мрії», учасниками бойових дій, навіть мати-героїня вирішила здобути знання. Їхнє навчання оплатив агрохолдинг, до того ж подарував по п’ять багатокорпусних даданівських вуликів, щоб могли розпочати власну справу.

Як розповіла директор цього училища Наталія Сенчук, у закладі розробили спеціальний чотиримісячний курс, що передбачав не лише теоретичні, а й тривалі практичні заняття. Після закінчення курсу ті, хто навчався, отримав свідоцтво бджоляра ІІІ розряду. Це документ державного зразка. Маючи його, можна реєструвати племінну пасіку, займатися селекційною роботою.

Нещодавно представники п’яти бджолярських кооперативів Тернопільщини, Івано-Франківщини, Хмельниччини та ГО «Об’єднання матководів України» здійснили навчальний тур до Європи, де ознайомлювалися в кількох країнах з розвитком і веденням пасічницької справи.

На підтримку кооперативів, зазначив Василь Мартюк, загальний фонд «Мрії» становить 4 мільйони гривень. Щоб об’єднання працювало, компанія надає 100 тисяч гривень безповоротної фінансової допомоги. У галузі пасічництва цією сумою можна скористатися для придбання медогонок, платформ для перевезення-вивезення бджіл чи обладнання, яке використовують усі пасічники.

Чи збільшує врожайність бджола

Василь Мартюк наголошує, що «Мрія» не має жодного економічного зиску від підтримки пасічників-кооператорів, бо не купує в них для перепродажу меду чи іншої солодкої продукції. Це її соціальна ініціатива, адже сприяє створенню робочих місць, самозайнятості пайовиків агрохолдингу і зрештою відкриває нові джерела поповнення бюджетів сільських родин.

Хоч розуміємо, що бджоли запилюють медоносні культури, отже працюють на збільшення врожайності соняшнику, ріпаку.

Цього у «Мрії» не заперечують. І взялися за досліди, залучивши пасічників і науковців. Наймасовіші польові дослідження впливу запилення на параметри врожайності соняшнику олійного та доходи аграріїв провели на Буковині.

Попросив прокоментувати перші підсумки проведеної роботи Марію Федоряк, професора Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Вона розповіла: «Протягом літнього сезону 2018 року науковці нашого вишу провели дослідження на посівах гібридів соняшнику MAS89М і MAS82А на полях агрохолдингу «Мрія» в селі Юрківці Заставнівського району Чернівецької області. Ми порівняли насіння з кошиків, які перебували в умовах нормального запилення, з тими ізольованими від доступу бджіл та інших комах-запилювачів. Результати свідчать про вагомий економічний ефект від запилення. Встановлено, що у досліджених гібридів соняшнику в умовах нормального запилення кількість порожнього насіння зменшується у 2,8 раза, а загальна вага насіння в кошику збільшується в 1,85 раза порівняно зі зразками ізольованих рослин. Запилення сприяло підвищенню вмісту жирів у насінні соняшнику олійного, що узгоджується з літературними даними.

Ми здійснили розрахунки на основі офіційних повідомлень Державної служби статистики, літературних даних і підсумків наших натурних досліджень. Встановлено, що загальний прибуток, отриманий за рахунок запилення від вирощування соняшнику торік в Україні, становить понад 39 мільярдів гривень.

Перспектива — за добором гібридів, які реагують на наявність ефективного перехресного запилення поліпшенням кількісних та якісних характеристик урожаю, а також мають істотну нектаропродуктивність. Це запорука високих прибутків аграріїв і бджолярів».

Агрохолдинг «Мрія» планує цього року провести на Буковині такі самі натурні дослідження ще десятьох сортів — гібридів соняшнику.

Кажуть, бджоли раді цвіту. А пасічники — кооперативу, доповнив би я цю сентенцію, зважаючи на добру підтримку «Мрією» бджолярських об’єднань. Для популяризації бджільництва й пасічницької справи компанія торік у вересні у с. Калагарівка Гусятинського району на Тернопіллі організувала родинний медовий фестиваль «Свято файних мрій». Була не лише забава — перед­усім бджолярі мали змогу запропонувати свою продукцію, поділитися власним чи запозичити у колег їхній досвід, запросити на майстер-класи. Приїхали й виробники обладнання. Україна має бути медовою!

До слова. У серпн­і 2018 року «Мрія Агрохолдинг» успішно завершив реструктуризацію свого боргу. У листопаді компанія уклала угоду з міжнародним інвестором SALIC UK про продаж своїх активів. Нині «Мрія» продовжує операційну діяльність в Україні спільно з дочірньою компанією свого нового інвестора — Continental Farmers Group (CFG). Земельний банк на Західній Україні в обробітку об’єднаної компанії CFG/«Мрія» становить 195 тисяч гектарів.