Рівнянину Віталієві Мусієвичу лише 18. А він уже відкрив власний цех із металообробки «Металіст», в якому працюють двоє фахівців. У серпні 2022-го він отримав від держави грант 250 тисяч гривень на розвиток власної справи, тож закупив  необхідне обладнання. Його умови передбачають створення двох робочих місць.

Зварювальник із Бахмута Михайло Ведерко чаклує над щойно отриманим замовленням. У Клевані під Рівним він із сім’єю орендує будинок. Оскільки мав досвід у цій галузі, шукав саме таку роботу. А Віталій — досвідченого фахівця. Отак, кажуть, і знайшли один одного.

«Михайла бережу як зіницю ока. У нього дуже вправні, я б сказав, творчі роботи. Він має власне неординарне бачення і втілює його у виробах», — розповідає юний власник цеху ФОП Віталій Мусієвич. Другий майстер місцевий. У такому тандемі й відпрацювали першого пів року після отримання коштів від держави за програмою «єРобота».

«Хлопці — за зварників і слюсарів, я — за менеджера, водія та бухгалтера. Як для початку замовлення надходять нормально, малий бізнес уже адаптувався до ситуації й намагається працювати дедалі активніше.

«Маємо потроювати зусилля»

А тут, на тиловій Рівненщині, маємо потроювати енергію та зусилля. Так і робимо. Бачили статистику від начальника обласної військової адміністрації Віталія Коваля? Кількість підприємців 2022 року в області зросла на 3,5 відсотка. Пишаюся, що серед них і я», — веде далі Віталій, встигаючи відповісти на кілька дзвінків від замовників з Вінниці та Луцька.

Металеві меблі в сучасному стилі лофт, навіси, ворота, стелажі — все це нині розбирають як гарячі пиріжки. Одне одного знаходять здебільшого через маркет-плейси в інтернеті, бо кожному, хто має цікаву ідею, хочеться зреалізувати її не лише оперативно, а й сучасно.

«Якщо хочете, зайдіть у новий магазин одягу для військових Head-bag на Замковій у Рівному. Там побачите наші стелажі, — радить ініціативний Віталій. До речі, робота у власному цеху не заважає йому вчитися на машинобудівному факультеті в Національному університеті водного господарства та природокористування. — Скажу так: малий бізнес нарощує м’язи, працює по-білому, усвідомлюючи, що це робота на нашу перемогу. Тож податки сплачуємо вчасно і повністю. Не маємо права жоден день прожити даремно, не зробивши чогось корисного для України. Навіть якщо завтра ворог цілитиме в нафтобазу, поряд із якою ми працюємо».

Ловлю себе на думці, що у свої 18 не мала такого глибокого усвідомлення життя. Зрештою, й час був не той, і виклики зовсім інші.

Лофт: і стиль, і спосіб життя

«Це у вас стелажі від «Металіста»?» — питаю в молодої продавчині-консультантки.

«Так, це наш молодий надійний партнер».

Поряд приміряє білу плисову шапочку дівчина в пікселі. Познайомилися: її звати Олена, служить в одній із частин у Рівному й сьогодні проводжає рідного брата на передову. Тож вирішила освіжити імідж: жінка й на війні залишається жінкою.

А Віталій Мусієвич уже думає над створенням ще одного робочого місця — каже, годі впоратися із замовленнями. Як бачимо, наполегливим і, якщо хочете, впертим молодим українцям для роботи достатньо власного бажання та підтримки на старті від держави. Усе інше для них — не проблема.

Це підтверджує й друг Віталія економіст-міжнародник за фахом Сергій Карп’юк. Він починав із такою самою державною підтримкою 250 тисяч гривень теж пів року тому. Але із власним цехом для пошиття одягу для жінок-військових. Орендував приміщення в Рівному, створив два робочі місця, взяв на роботу двох швачок. Зізнається: вже шукає третю — час розширюватися. Одне слово, модний лофт став для обох молодих підприємців не лише стилем роботи, а й способом життя.

Віталій та Сергій — випускники Рівненської гуманітарної гімназії, знають по дві іноземні мови. У них була нагода поїхати за кордон, але обрали Україну. «Якщо ти нічого достойного не зможеш зробити у власній країні, де й рідні стіни допомагають, навряд чи чогось досягнеш на чужині», — каже Сергій.

«І Віталій Мусієвич, і Сергій Карп’юк — серед перших номінантів урядових мікрогрантів на створення та розвиток власної справи. Вони створили потрібні проєкти, успішно пройшли співбесіду з нашими фахівцями. Ми вже бачимо перші підсумки їхнього підприємницького мислення та наполегливості. Загалом торік для представників Рівненщини видано 315 мікрогрантів на суму 74,5 мільйона гривень. Тобто держава стимулює самозайнятість та розвиток підприємництва в цей нелегкий час.

До речі, наші переможці розвиватимуть мініпекарні, кафе, пасіку, магазини запчастин, надаватимуть ветеринарні, транспортні, юридичні послуги. Віддавати кошти гранта не потрібно: за три роки вони повернуться у вигляді податків. Тому тим, хто ще вагається, скажу так: спробуйте — й у вас усе вийде. Адже уряд продовжив програму на 2023 рік. Її умови не змінилися. А ось змінити свою долю й водночас підставити плече державі ви можете», — каже директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук. Саме тут адмініструють програму «Власна справа».    

ПРЯМА МОВА

Віталій КОВАЛЬ,
начальник Рівненської ОВА:

—  Кожна гривня працює на нашу перемогу. Підприємці Рівненщини це розуміють. У надскладний воєнний рік бізнес області ефективно адаптувався до роботи в нових умовах. Завдяки державним програмам підтримки, які ми доносимо до бізнесу на наших постійних зустрічах, маємо позитивні тенденції в економіці.

Так, кількість фізичних осіб-підприємців торік зросла на 3,5% (до 40,4 тисячі осіб) порівняно з 2021-м. Надходження до зведеного бюджету від малого бізнесу становлять понад 3 мільярди гривень, ПДФО сплачено  на 34% більше, єдиного податку — на 2,8% більше. 326 підприємців краю торік скористалися державними програмами підтримки.

А ще на Рівненщині запрацювало 39 релокованих бізнесів. Дякую кожному нашому підприємцеві за його українську позицію. Разом тримаємо надважливий економічний фронт.