Гроші, як відомо, люблять тишу. Та попри важку війну й  економічні негаразди  сьогодення, Нацбанк України звітує, що перший квартал 2022 року фінансові установи закінчили зі стабільно високим рівнем ліквідності та прибутками. І в цілому банківська система країни працює надійно. Ситуацію на  фінансово-банківському  ринку аналізує «Урядовий кур’єр».

Операційно прибуткові

Отже, згідно з інформацією Нацбанку України, перший квартал 2022 року банки завершили із чистим збитком 160 мільйонів гривень. Хоч ще за підсумками січня — лютого чистий прибуток банківської системи становив майже 10 мільярдів гривень, що в понад  1,5 раза більше, ніж у січні — лютому 2021-го.

Березневі збитки банків були зумовлені формуванням ними резервів під активні операції (в сумі 21,6 мільярда гривень) через очікуване погіршення якості активів унаслідок воєнних дій. При цьому банки залишаються операційно прибутковими: чистий відсотковий та комісійний дохід банківської системи у першому кварталі 2022 року становив відповідно 32,7 мільярда та 10,8 мільярда гривень.

«Нині неможливо точно спрогнозувати загальний обсяг збитків банків через погіршення якості їхніх активів внаслідок воєнних дій. Утім, Національному банку потрібно мати напоготові план дій з відновлення необхідного рівня капіталізації банків у разі його зменшення нижче допустимого рівня», —зазначає «Урядовому кур’єру» голова ради НБУ Богдан Данилишин.

Також, на його думку, рівень ліквідності банків, попри воєнні дії, залишається стабільно високим. Так, залишки коштів на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах НБУ перевищують 200 мільярдів гривень, вони вчетверо більші від нормативних вимог головного фінансового регулятора.

Запроваджене Національним банком бланкове рефінансування банків дало змогу  підтримати ліквідність банківської системи та компенсувати відплив депозитів у перші тижні війни. Нині, за словами фахівців ради НБУ, населення поступово повертає гроші в банки, і це позитивно впливає на рівень їхньої ліквідності.

«Поділяю думку, що банки закінчили перший квартал цього року з високим рівнем ліквідності. Це підтверджує статистика. Ліквідність від початку війни зросла на 72 мільярди гривень — до понад 230 мільярдів. 76% відділень системно важливих банків працюють, їхня кількість зростає, відпливу коштів не відбулося, а навпаки, спостерігається зростання», — наголошує голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. Вона додає: якщо вдатися до мови цифр, то на 1 квітня 2022 року з 69 платоспроможних банків 44 були прибутковими й отримали чистий прибуток обсягом 5,85 мільярда гривень, 25 — збитковими зі збитком 6,01 мільярда гривень.

Обсяги коштів на рахунках та депозитах зростають

Як зростав та зростає (чи навпаки, зменшується) обсяг коштів клієнтів у банках з початку війни, зокрема депозити населення та підприємств?

У раді НБУ зазначають, що порівняно з кінцем лютого кошти на гривневих рахунках клієнтів банків збільшилися: домогосподарств — на 18%, корпоративного сектору — на 7%. Цьому, на думку фахівців регулятора, сприяли активна політика держави з підтримки бізнесу та населення (всі соціальні статті видатків державного бюджету виконуються) та ощадлива поведінка самих громадян.

В іноземній валюті, кажуть у раді Нацбанку, залишки на рахунках населення та бізнесу в банках скоротилися на 2% та 6% відповідно порівняно із кінцем лютого (у доларовому еквіваленті). Це, на думку фахівців регулятора, було зумовлено завбачливою поведінкою економічних суб’єктів в умовах запроваджених валютних обмежень.

«Українці банкам довіряють, і ця довіра виправдана. Глобального відпливу коштів не відбулося, навпаки, маємо їхнє зростання. Вклади у національній валюті в банках від дня початку війни до кінця квітня зросли на 20%, або на 85 мільярдів гривень», — каже Олена Коробкова.

Про закриття і токсичність  

Чи багато компаній, які були змушені припинити роботу через війну, закрили за останні два місяці свої рахунки в банках?

«Масового закриття бізнесу через воєнні дії не спостерігаємо. Компанії, які змушені були тимчасово призупинити діяльність, поступово її відновлюють, зокрема в регіонах, в яких немає воєнних дій. Цьому сприяє реалізація державних програм релокації підприємств», — зауважує Богдан Данилишин.

Чи збільшилися частка токсичних кредитів за час війни в наших банках?

Точних оцінок якості активів банків немає. Національний банк у зв’язку з істотним погіршенням фінансового стану позичальників, які втратили роботу в період війни, рекомендував фінансовим установам активніше пропонувати клієнтам-споживачам реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або кредитні канікули.

На 1 квітня 2022 року, як зазначають у раді Нацбанку України, рівень непрацюючих кредитів фінансових установ лише незначно зріс (до 22,6% з 21,9%). Проте оцінка кредитного ризику та резервів для банків ускладнена значною економічною невизначеністю, а за багатьма позиками тривають кредитні канікули. Тому, впевнені в раді Нацбанку, визначити обсяги кредитів, що перестануть обслуговувати внаслідок воєнної агресії, можна буде лише за кілька місяців.

А ось Незалежна асоціація банків звітує про трохи вищі показники токсичних кредитів у банківській системі України. Так, на думку Олени Коробкової, їхня частка на 1 квітня 2022 року становила 27,1% (на 1 березня вона була меншою —  26,6%). За інформацією асоціації, обсяги непрацюючих кредитів у березні зросли на 1,2 мільярда гривень.

Кредитна активність низька

Які ще негативні чи позитивні тенденції характерні для життєдіяльності банківського сектору і його прибутковості під час війни в Україні?

Серед позитивних тенденцій — банки й надалі працюють, адаптуючись до умов воєнного стану. Фахівці ринку впевнені, що безготівкові розрахунки здійснюються без затримок. IT-інфраструктура банків повністю забезпечує потреби громадян, зокрема тих, які перебувають за кордоном.

«Однак в умовах війни банки очікувано знизили кредитну активність. Обсяг корпоративних кредитів банків з початку року майже не змінився (зростання гривневого кредитування компенсувалося скороченням позик банків в іноземній валюті). Також скорочувалися кредити банків у роздрібному сегменті — на 4% впродовж останніх двох місяців, що було зумовлено погіршенням кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб», — розповідає Богдан Данилишин.

Олена Коробкова зауважує, що банки в період повномасштабної війни всебічно сприяють клієнтам.

«Деякі комісії зменшено чи скасовано, діють кредитні канікули. Тобто ми разом із людьми і люди також із нами», — додає вона.Вона солідарна з керівником ради Нацбанку, що серед вагомих питань, які значно ускладнюють життєдіяльність бізнесу та пересічних громадян, — середньострокове та довгострокове кредитування, зокрема іпотека. Справді, війна фактично призупинила цей напрям кредитування. Тож керівникам фінансових установ доведеться спільно з державою та позичальниками знайти збалансоване рішення, як бути зі зруйнованим заставним майном. Але банківські аналітики впевнені, що у цьому аспекті буде досягнуто виваженого рішення.