Рік, що минає, виявився напрочуд важким і для банківської системи. Але підсумовувати є що. «Урядовий кур’єр» аналізує роботу фінансових установ України в цей період, а також їхні здобутки та проблеми.

Від кредитування відмовлялися частіше

Першою значною проблемою стало припинення або істотне скорочення банківського кредитування. 

На початку війни банки почали призупиняти свої кредитні програми. Передовсім це стосувалося кредитів для бізнесу та довгострокових іпотечних і автомобільних позик для населення. Окрім того, банки масово почали прибирати кредитні ліміти з карток. ПриватБанк прибрав кредитний ліміт 25 лютого 2022 року, проте вже наступного дня можливість користування кредитними коштами було відновлено. У monobank (Універсал Банк) також було скасовано кредитний ліміт, проте згодом його повернули в межах 10 тисяч гривень зі схваленого раніше. Схожі тенденції були і в ПУМБ та «Райффайзен Банку». Це й логічно з огляду на ситуацію, яка склалася.

«Тенденція до значного зниження обсягів кредитування бізнесу  спостерігається, оскільки банки часто відмовляють у наданні кредитів через збільшення ставок та побоювання, що підприємець не зможе повернути кошти. Зменшення обсягів кредитування бізнесу спостерігалося й до 24 лютого, однак початок повномасштабної війни та ускладнення економічної ситуації тільки посилили цю тенденцію», — зазначає голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Максим Тютюнников.

Звісно, кредитування бізнесу в межах державної програми «5—7—9%», яку фінансує держбюджет, і нині відносно активне.

Керівники НБУ зазначають, що чисті гривневі корпоративні кредити за квартал зменшилися на 2,2%, валютні — на 10% у доларовому еквіваленті. Лише державні банки наростили гривневе кредитування бізнесу — на 4,3% за квартал. Чистий роздрібний кредитний портфель скоротився за третій квартал на 13,8%  за рахунок зменшення обсягів кредитування і через зростання резервів. Ці статистичні дані цілком логічні та відображають скорочення обсягів кредитування.

«Звісно, банки нині не кредитують такими темпами, як робили це до війни. Я навіть сказала б, що банки фактично не кредитують, якщо не враховувати держпрограми. Головна причина — фінсектор не має впевненості, чи зможуть потенційні позичальники повернути кошти в нинішніх реаліях. Окрім того, не забуваймо, що багато якісного бізнесу з гарною кредитною історією й великим потенціалом, на жаль, зруйновано через війну. Банки підставляють плече бізнесу, якому можна допомогти. Приміром, ми активно долучаємося і долучалися до процесів перенесення бізнесу з півдня України до безпечніших західних регіонів», — наголошує голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Активи перевищили довоєнний рівень

Чисті активи банків за третій квартал зросли на 7,5% і перевищили довоєнний рівень. Переважно нарощувались обсяги депозитних сертифікатів НБУ, а це позитивна тенденція.

Найістотніше збільшили свої активи ПУМБ, Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, «Райффайзен Банк». Бачимо, що в цьому переліку наявні три  державні банки, і далеко не останню роль у цій позитивній динаміці відіграла участь цих фінустанов у державній програмі пільгового кредитування «5—7—9%». Серед найбільших банків, які скоротили активи, можемо назвати «Сенс Банк» (колишній «Альфа-Банк»), «Південний» і Таскомбанк.

Як зазначають у Незалежній асоціації банків, за 11 місяців чисті активи банківської системи зросли на 10%. На тлі інфляції майже 30% та подорожчання іноземної валюти це доволі скромний показник.

«Але очевидно, що за відсутності кредитної експансії в умовах невизначеності банки не нарощують активи, а вимушені переоцінювати кредитний портфель у бік зменшення через погіршення якості його обслуговування. Левову частку активів банків становить саме кредитний портфель», — наголошують там.

Докапіталізують усіх?

Чи 2022 року банки потребували докапіталізації? Однозначно можна сказати, що фін­установи увійшли у 2022 рік добре капіталізованими. Нині банківська система ще використовує запас міцності й не потребує негайної докапіталізації. До того ж нині чинні тимчасові положення, що надають банкам змогу мати певні відхилення від стандартів.

Як зазначають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва, під час війни не відбувалося докапіталізації банків, проте це зовсім не означає, що окремі банки її не потребують.  29 листопада НБУ оголосив, що на 2023 рік заплановано широку кампанію з вивчення стану вітчизняних банків. Особливу увагу під час перевірки  приділятимуть системно важливим банкам, яких 14 і до яких належать Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Укрсиббанк, «Райффайзен Банк» та «Сенс Банк» (Альфа-Банк). Особлива увага НБУ до системно важливих банків пов’язана з тим, що їхня  стабільність та платоспроможність безпосередньо впливають на банківську та фінансову системи України.

Державні банки, такі, як ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк у разі необхідності докапіталізує держава, оскільки це звична практика.

«Комерційні банки по збільшення капіталу звертатимуться до своїх акціонерів. Якщо в них немає змоги провести докапіталізацію, то вони можуть залучити інших інвесторів, продавши їм частину акцій банку. Збільшення капіталу банку затверджують його акціонери, вносять на рахунки та реєструють в НБУ. Після внесення на рахунки банку капітал можна використовувати так само, як і будь-який інший ліквідний актив», — зазначає Максим Тютюнников.

Портрет власників депозитів змінився

Після того як держава ввела гарантію 100% на вклади від населення, спостерігають активне збільшення грошей у банках. Люди отримали психологічну впевненість, і це було важливо.

«У нас упродовж останнього періоду дуже змінився портрет клієнта, який кладе гроші на депозит. Переважно гроші є у військових і членів їхніх сімей. Ці люди активно користуються депозитними продуктами банків. Особливо значний приріст коштів на поточних рахунках населення в банках державної власності, що обслуговують виплату грошового забезпечення військовослужбовців, обсяги якого стрімко зросли 2022 року з очевидних причин», — вважає Олена Коробкова.

Якщо ж говорити мовою цифр, то обсяг клієнтських коштів на банківських рахунках за 11 місяців 2022 року зріс на 19%. Це показник високої довіри до банківської системи. Навіть в умовах невизначеності клієнти розуміють, що зберігати гроші в банках надійно та значно безпечніше, ніж у стосах готівки. Якщо в перші тижні війни були очевидні занепокоєння клієнтів із хвилею зняття коштів, то вже за місяць ситуація внормувалася і депозити відновили зростання.

Як зазначають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва,  під час перших двох кварталів 2022 року було зростання обсягів гривневих вкладів з одночасним падінням обсягів депозитів у доларах. Проте у третьому кварталі зі зростанням гривневих вкладів почали збільшуватися і депозити в іноземній валюті. Як упевнені в асоціації, цілком логічним було зростання на початку війни саме вкладів на вимогу, а не строкових, оскільки населення хотіло зберегти за собою можливість вивести кошти у будь-який момент.

Тож можна з упевненістю казати, що банківська система, попри тяжку війну, вистояла й за деякими показниками навіть стала кращою, ніж до великих випробувань.