Нещодавно Нацбанк України оприлюднив звіт про роботу банківської системи під час воєнних дій. У ньому зазначено, що діяльність банківських установ уже повністю відновлено навіть у тих місцевостях, які було звільнено від окупантів. «Урядовий кур’єр» вирішив ретельно проаналізувати сучасний стан роботи банків.

Чимало філій закрилися

Нацбанк України, попри успіхи втримання банківської системи на плаву, зазначає, що за останні пів року було закрито 1100 філій фінансових установ.

«Банки справді відновлюють роботу відділень на визволених від окупації територіях. Правда й те, що повномасштабна війна змусила їх скорочувати мережу відділень. Це пов’язано з необхідністю скорочення витрат на тлі зменшення доходів й зі зменшенням попиту на банківські послуги в певних регіонах через масовий виїзд населення та падіння бізнес-активності», — зазначає голова правління Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Однак деякі експерти оперують іншими цифрами. За словами заступника голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторії Тютюнникової, в період із січня по червень 2022 року було закрито велику кількість філій, проте не 1100, а приблизно 700.

«Адже в інфографіці НБУ в цьому звіті бачимо, що кількість структурних підрозділів скоротилася з 6700 до 6000 за період із грудня 2021 року по червень 2022-го, а в період із березня по червень із цих 700 було закрито 500. У другому кварталі 2022 року найбільше філій закрили іноземні й державні банки. Найбільше скорочення було в зонах активних бойових дій: Харківській, Запорізькій, Донецькій та Херсонській областях. Проте кілька приватних банків відкрили вісім нових відділень»,— констатує вона.

Тобто нині є 6000 філій, з яких 1600 — державних банків, 1500 — ПриватБанку, 1200 — іноземних та 1700 інших приватних банків.

Обсяг коштів депозитів, звітує Нацбанк, зріс за січень — червень й у гривнях, й у валюті. Чи правда це? Чи деякі банки, навпаки, зменшили обсяги залучення депозитів?

Депозити у гривнях зростають

Під час війни спостерігаємо активне зростання обсягу депозитних коштів на рахунках вкладників. Ця тенденція має місце з певних причин.

По-перше, наша банківська система продемонструвала значну стійкість під час війни, внаслідок чого зросла довіра населення та бізнесу. А по-друге, об’єктивно безпечніше зберігати кошти на банківському рахунку, ніж просто вдома, особливо в регіонах, де відбуваються активні бойові дії.

«Зростання обсягу коштів фізичних осіб відбувається саме у гривнях, оскільки за останній квартал він зріс на 6,5%, а в іноземній валюті істотно не змінився. Зростають обсяги так званих депозитів на вимогу, а строкові вклади населення знижуються і у гривнях, і у валюті», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Щодо вкладів бізнесу, то обсяги корпоративних коштів клієнтів у гривнях за квартал зросли на 4,3%, в іноземних валютах — на 14,4%. Найвищі темпи приросту коштів у всіх валютах спостерігаються в приватних банках та ПриватБанку. Тобто бізнес переважно зберігає кошти у валюті, а фізичні особи — у гривнях.

Проте як зазначає Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, поки що можемо оперувати статистикою за червень 2022 року, тобто лише за чотири місяці повномасштабної війни.

«Статистика НБУ демонструє, що відбулося зростання вкладів у всіх групах банків (державні, приватні, іноземні). І якщо навесні спостерігалося певне перетікання вкладів у державні банки, то із червня приватні та іноземні банки знову наростили обсяги залучених депозитів. На це вплинули і стабілізація на фронті, і зміни в системі гарантування вкладів (100% гарантія за всіма вкладами фізосіб на час війни). Свою справу зробило підвищення облікової ставки та початок зростання ставок і за депозитами для клієнтів банків», — додає експерт.

У гривнях зростають, у валюті  помітно скорочуються

Кредитний портфель банків начебто за цей період теж значно зростав.

На думку Олени Коробкової, обсяг виданих кредитів зріс протягом першої половини року. Відбулося це за рахунок кредитів бізнесу в національній валюті (+9,1%), чому сприяло активне кредитування за програмами державної підтримки бізнесу, зокрема кредитування агровиробників на посівну кампанію. А ось портфель валютних кредитів, як констатує банкір, помітно скоротився, що не дивно в умовах високих валютних ризиків. Портфель гривневих кредитів фізичним особам за цей період майже не змінився.

Із нею згодна й Вікторія Тютюнникова. Вона зазначає, що, за даними НБУ, кредитний портфель зростав через корпоративне кредитування насамперед державними банками переважно за підтримки державних програм. Динаміка корпоративного кредитного портфеля була нерівномірною: чисті гривневі кредити суб’єктам господарювання за квартал зросли на 5,3%, а валютні знизилися на 7,2% в доларовому еквіваленті. Експерт зазначає, що кількість наданих позик фізичним особам значно знизилась.

Токсичність збільшується

Частка токсичних кредитів у банках за цей період, як і торік, становила 35,5%. Як вдалося банкам та їхнім клієнтам не збільшити частку таких позик?

Порівняно з кінцем 2021 року частка непрацюючих кредитів навіть зменшилася — з 36,1% до 35,5%. «Проте якщо порівнювати із часткою на кінець лютого 2022 року, то відбулося їхнє швидке зростання. На початок війни частка непрацюючих кредитів становила 31,5%. Непогана ситуація нині із кредитами для фізосіб, де частка проблемних залишається стабільною та не зростає: 16%. Тобто бачимо початок стрімкого зростання проблемних кредитів бізнесу», — розповідає Іван Нікітченко.

А Вікторія Тютюнникова зазначає: якщо розглянемо частку непрацюючих кредитів відносно всіх, то побачимо, що станом на 1 березня 2022 року вона становила 26,58%, а тепер —  29,7%.

Проте інші фахівці впевнені, що темпи зростання проблемних позик не такі й високі. На думку Олени Коробкової, цим можна завдячувати активній політиці банків щодо запровадження кредитних канікул і реструктуризації кредитів позичальників, які зазнають труднощів через війну. Успішність роботи на ринку красномовно ілюструє те, що за час повномасштабної війни лише один банк, і то невеликий, було визнано неплатоспроможним — «Січ».

«Уперше в історії причиною банкрутства стала несплата банком відсотків за рефінансуванням НБУ. За даними Forbes, в зоні ризику перебувають Акордбанк, Банк 3/4, Кристалбанк та інші. Головним критерієм зарахування того чи іншого банку до зони ризику є те, що рефінансування становить понад третину зобов’язань, а ОВДП — понад третину активів», — каже Вікторія Тютюнникова.

Банки ще мають непогану ліквідність та нарощують обсяг залучених депозитів. Проте зростання частки проблемних кредитів, які не дають доходів та під які треба заморожувати кошти для формування резервів, зростання ставок за залученими коштами та скороченням нових кредитів через певний час спричинятимуть у банків проблеми.

«Частина впорається з ними за рахунок фінансування від власників, частина перекриє тимчасові проблеми за рахунок рефінансу від НБУ. Проте можуть бути банкрутства банків наприкінці року — на початку 2023-го», — прогнозує Іван Нікітченко.

Але це будуть одиничні випадки, адже банківську систему вже було істотно очищено у 2014—2015 роках. Якщо ж війна триватиме впродовж усього 2023-го, а ВВП скорочуватиметься й наступного року, то проблема банків може стати більш системною.