«Баба Яга» на районі! Терміново в укриття!» — чути з радіоперехоплень ґвалт серед росіян, які в паніці очікують прибуття українського ударного бомбера «Вампір».

«Де той ночнік, не бачу нічого», «Інтєрєсно, яка ота «Баба Яга» на вигляд? Пацани розказували, що велика», — рашисти ніяк не вгамуються. А один з окупантів сердито відповідає їм: «Це харашо, що ти її не бачив ніколи, бо якби справді побачив, то тебе вже б не було серед живих!..»

Хаос на позиціях ворога

Цікаво, що нажахані окупанти «Вампіра» вночі не бачать, хоч він дуже великий за габаритами. Проте гул двигуна «Баби Яги» — саме так вороги називають наш дрон — чути ще на підльоті.

Про особливості бойових буднів розповідає оператор гексакоптера «Вампір» 1 батальйону безпілотних систем «Хижаки висот» 59 окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Богдан з позивним «Сова».

«Коли летить «Вампір», звук двигуна чутно аж за кілометр, але самого дрона не видно. Звук ніби насувається з усіх боків, проте ворог просто не розуміє, звідки підкрадається небезпека. І це наводить жах на рашистів, адже вони не знають, як протидіяти нашому бомберу», — каже «Сова».

Богдан демонструє відео аеророзвідки з «мавіка», де на позиціях росіян цілковитий хаос, безладна стрілянина, хтось із поганців біжить до бліндажа, інші тікають у поля та гинуть на мінах, що неподалік. Ще видно, як деякі з них хапають автомати й ціляться в повітря, намагаючись збити «Вампіра». Але це не вдається. «Кара Господня» невпинно наближається до ворога.

«Сова» впевнено веде бомбер до цілі. За три кілометри від лінії фронту наша розвідка відшукала укриття ворожої піхоти. Ми бачимо, як «Вампір» грізно зависає над ціллю. Оператор натискає кнопку на пульті управління, скид з протипіхотною міною стрімко летить на голови окупантів, і буквально через кілька секунд — потужний вибух. Це щоденна нічна бойова робота з неба. Бійці підрозділу кажуть, що роблять окупантам пекло на нашій землі.

Богдан докладно розповів про бойову роботу ударного дрона-бомбардувальника та чим «Вампір» відрізняється від іншого важкого бомбера «Кажана». Також не забув про кур’єрську доставку на передову та чому цей дрон став справжнім жахом для росіян.

Вага цього БпЛА — 30 кілограмів, він здатний нести 15-кілограмовий скид, дальність застосування — до дев’яти кілометрів. Оптимальна відстань, на яку залітав екіпаж і знищував ворога, — до семи-восьми кілометрів за лінією бойового зіткнення. За сприятливих погодних умов та спроможності батареї робота в повітрі становить до 40 хвилин. Цього часу достатньо, щоб долетіли до точки на місцевості, завдати точного удару по рашистах і повернутися. Розрахунок «Вампіра» уражає місця скупчення живої сили противника: бліндажі, укриття та різні споруди. А ще робить скиди по важкій та легкій броньованій техніці рф.

«Я працював на «Кажані», а зараз знищую росіян на «Вампірі». Відразу скажу, що обидва дрони — це потужна високоякісна зброя. Якщо ж говорити про переваги, то «Вампір» має трохи кращі можливості. У нього надійніший зв’язок, він стабільніше працює на довгій дистанції і краще поводиться в повітрі під час глушіння ворожих засобів РЕБ. Що стосується бойової частини бомбера, то її підбираємо заздалегідь під конкретну ціль, яку треба знищити. Вибір засобів ураження найрізноманітніший: осколково-фугасні, кумулятивні, термобаричні та осколково-запальні боєприпаси. Якщо треба уразити російську піхоту, тоді чіпляємо осколкові снаряди. А коли виникає завдання знищити броньований танк, то тоді треба кумулятив», — розповідає Богдан.

Не кожен ворожий РЕБ заглушить

Одна з особливостей «Вампіра» — те, що він працює тільки вночі, адже вдень його можна помітити та збити. Має восьмирежимний тепловізор.

«Не кожен ворожий засіб РЕБ за своїми характеристиками здатен заглушити українського бомбера. Але, звісно ж, найкраще обійти зону дії ворожого засобу РЕБ чи, якщо можливо, набрати більшу висоту. Зв’язок з «Вампіром» може бути до 500 метрів. А більшість російських засобів РЕБ, які стоять на техніці, мають дальність застосування до 300—400 метрів. Навіть якщо розрахунок втратив зв’язок із дроном, він може самостійно через супутник повернутися в ту точку, з якої злітав», — уточнює «Сова».

Оператори «Баби Яги» розповідають, що з гексакоптера дуже зручно та якісно можна робити дистанційне мінування.

«Ми можемо дистанційно замінувати будь-яку точку на місцевості. Визначають ймовірні шляхи просування ворожої піхоти, бронетехніки або танконебезпечні ділянки. Ці дороги наші дронарі мінують протипіхотними та протитанковими мінами, перекривають шляхи підступу ворога, тому ускладнюється його логістика», — додає Богдан.

А що краще заміновано підступи до позицій, то менше техніки та особового складу ворога зможе наблизитися до наших захисників.

Екіпаж бомбера складається із трьох бійців: оператор, помічник оператора та інженер з боєприпасів. У «Сови» вже більш як рік досвіду управління «Вампіром» та ураження окупантів. Стандартна робота на позиціях — до п’яти днів.

Після отримання координат цілі в середньому бойова робота становить 25 хвилин: це час, який долає «Вампір» на відстань, наприклад, сім кілометрів до цілі, саме ураження та повернення.

Максимальна вага скиду, яку ніс гексакоптер на окупантів, — 18 кілограмів. Якось хлопцям передали завдання: знищити ворога в одноповерховому цегляному будинку. Усередині перебували російські штурмовики, які готувалися до штурму українських позицій.

«Уночі швиденько підлетіли до цієї хати. Відразу знищити цілий будинок досить складно, однак дуже важлива техніка виконання. Спочатку з дрона падає боєприпас на ЗТП (запалювальна трубка промислова), шнурок, який горить, пробиває дах, снаряд потрапляє в хату і лежить собі. Коли шнурок догорає і запалює викидний заряд, відбувається інерційний вибух, а далі запалюється сам боєприпас. Після того він детонує і розриває всю будівлю.

До речі, в тандемі з нами працюють екіпажі БпЛА «Мавік», які ведуть аеророзвідку та зазвичай фіксують вогневі ураження по ворогу», — розповідає «Сова».

За туманом ворога все-таки видно!

Бійці Сил оборони добре затямили: коли стоїть дуже густий туман, цим обов’язково прагнуть скористатися вороги. Зокрема вони формують малі штурмові групи, які висуваються до наших піхотних позицій і намагаються атакувати. Особливо активізувалися останнім часом.

«Бувало, коли 50 штурмовиків наступали з різних боків. Окупанти думали, що туман вже сів і їх не буде видно, але це була фатальна помилка. Насправді туман ще був угорі, і ми їх зловили на цьому. Тоді по ворогу відпрацювали три борти важких бомберів «Вампір».

Цієї самої ночі противник знову наступав. Штурмова група з 15 озброєних рашистів, а в кожного за плечима ще й піхотні засоби РЕБ. Плюс ворог мав антитепловізійні плащі, які мали б зробити штурмовиків непомітними. Ми поклали їх всіх до одного», — згадує оператор ударного бомбера.

Загалом тепер, розповідають бійці, окупанти значно частіше стали використовувати плащі-невидимки в темну пору доби. Ховаються в лісопосадках та накриваються ними. Так і сплять до ранку.

Загалом логістика на позиції піхотинців нині дуже ускладнена. На техніці не проїдеш, ворожі FPV-дрони полюють. Тому «Вампіри» дуже виручають бійців на позиціях. Часто за допомогою важких дронів пілоти доставляють їжу, воду, БК, медикаменти, батареї для рацій, сигарети та навіть пальне для генераторів. Тобто працюють як кур’єрська доставка: швидко та в потрібний час.

Не секрет, що екіпажі гексакоптера «Вампір» — для окупантів пріоритетна ціль. Ворог постійно відшукує місце перебування дронарів. Тому треба бути дуже обережними. Позиції зазвичай краще облаштовувати у зруйнованих населених пунктах, а якщо немає такої змоги, доводиться працювати з лісопосадок за чотири-п’ять кілометрів від лінії зіткнення.

«У Карлівці росіяни атакували наш бомбер звичайними «мавіками». Просто таранили. Тоді одну лопать на ньому відбили, але дрон все одно залишається боєздатним, адже є ще п’ять лопатей. «Вампір» відбомбив скидами рашистів та повернувся назад.

Також окупанти практикують скидати зверху на бомбер якісь сітки чи мотузки. Якщо лопаті заплутуються, то дрон може навіть упасти. Але на щастя, ворогові досі не вдавалося це зробити. Насправді таке дуже важко зробити в повітрі, бо треба володіти вищим рівнем майстерності пілотування. А в росіян із цим проблеми.

Що ж, зазвичай одна-дві лопаті «Вампіра» можуть вийти з ладу, але дрон і далі виконує своє завдання й повертається. А потім знову вирушає до ворожих позицій, жахаючи окупантів», — підтверджує «Сова».

Віталій ПАНЧИШИН,
Дмитро УДОД,
АрміяInform, онлайн-медіа Міноборони