ЗАХИСТ ПОТЕРПІЛИХ
На ринку склалася революційна ситуація, коли клієнти не можуть жити по-старому, а страховики не навчилися по-новому
Початок липня ознаменувався для страховиків, які займаються обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), двома взаємопов’язаними подіями. 5 липня Верховна Рада України (ВРУ) прийняла в першому читанні за основу законопроект № 10626 депутата Олександра Єдіна (фракція Партії регіонів), в якому пропонується розширити повноваження дирекції Моторно-транспортного страхового бюро України (МТСБУ). У цей же день стало відомо, що члени президії МТСБУ написали заяви про вихід із президії, через що всі повноваження з управління бюро перейшли до координаційної ради. Її очолює протеже глави Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), Андрія Стасевського – Борис Візіров. За словами самого А. Стасевського, «причиною саморозпуску президії бюро є внутрішні суперечності серед його членів».
Поки пани від страхового ринку, регулятора та депутатського корпусу чубляться, понад 7 млн власників автомобілів чекають на якісні зміни на ринку ОСЦПВ.
Гра за сфери впливу
Увага страхової громадськості на ринку «автоцивілки» останнім часом прикута до двох документів. Законопроекту народного депутата Валерія Шаманова щодо визнання таким, що втратив силу Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і вищезгаданого законопроекту № 10626 щодо органів управління МТСБУ. Останній документ спеціалісти вважають спробою послабити вплив страховиків на діяльність організації, що об’єднує компанії на ринку «автоцивілки», та намаганням голови Нацкомфінпослуг «провести» в неї своїх ставлеників. Законопроект № 10626 пропонує введення до складу координаційної ради МТСБУ по одному представнику Мінекономрозвитку, Мінфіну, МВС, Нацкомфінпослуг і одного представника від спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Нині ж координаційна рада наполовину складається із страхових компаній (СК «ІНГО Україна», УПСК, «Княжа», «QBI України», трьох представників парламенту, глави Нацкомфінпослуг, президента Ліги страхових організацій України).
«Цей законопроект передбачає, що представники органів державної влади, які не підзвітні та не підконтрольні Загальним зборам членів МТСБУ, опосередковано через призначену та контрольовану ними дирекцію, визначатимуть питання використання коштів централізованих страхових резервних фондів, які є часткою страхових резервів страховиків», — підкреслюють у МТСБУ. Негативно оцінюють у бюро і законопроект В.Шаманова, внаслідок прийняття якого «будуть закреслені і без того слабкі шанси знайти порозуміння з Євросоюзом, у законодавстві якого міститься чітка вимога щодо існування ОСЦПВ як одного з основних чинників безпеки дорожнього руху. Доведеться розпрощатися і з Міжнародною системою автострахування «Зелена карта», оскільки ця вимога є основною умовою членства будь-якої держави у цій системі».
На жаль, коментар щодо оцінки самим регулятором цих двох документів «УК» на офіційний запит не отримав. Самі ж страховики, опитані нами, оцінюють депутатську ініціативу відмінити «автоцивілку» як спробу політичного шантажу страхового ринку напередодні парламентських виборів. Адже під гаслом боротьби з невиплатами і забезпечення захисту потерпілих запропоновано скасувати обов’язковий вид страхування, що погіршить соціальний захист громадян.
Утім, деякі аналітики вважають, що соціальна незахищеність «не зменшиться», якщо ввести збір за страхування у вартість палива (25-50 коп. з літра залежно від регіону) і все врегулювання по країні віддати в МТСБУ. Як наслідок, ціни знизяться, не буде проблем з демпінгом, комісіями, не потрібні будуть агенти….Не до вподоби такі новації стануть лише тим страховикам, які звикли «жирувати» на ОСЦПВ.
«Поки що ситуація на ринку «автоцивілки» нагадує приклад з медичної практики, коли не дуже професійний лікар намагається «лікувати аналізи», а не хворобу, що дає такі симптоми. Спроба регулювати ціни і при цьому боротися з демпінгом не дає потрібних результатів. Навіть за умови тотального контролю деякі страховики вдаються до численних порушень і часто втрачають платоспроможність», — зауважує голова правління СГ «PZU Україна» Мачей Шишко. Хтось втрачає ліцензії, але через деякий час вже подає клопотання щодо їх поновлення. Банкрутства 2008—2009 рр. та минулого року ринок нічому не навчили.
Цікаво, що з 2005 р. по 31 березня нинішнього року (набуття чинності закону про ОСЦПВ) страховики, за даними МТСБУ, виплатили 3,6 млрд грн відшкодувань за цим видом страхування. За цей же період клієнти сплатили у 2,5 раза більше премій (9,2 млрд грн). Фахівці вважають, що оскільки згідно з нормативом дозволених витрат для страхових компаній (27%) із ОСЦПВ вони мали б бути не більше 2,5 млрд грн, то за шість років існування цього виду страхування у кишенях страховиків та їх агентів «загуляло» 3 млрд грн. Ця сума майже порівняна з виплатами за весь період існування «автоцивілки». Тому до ефективності діяльності МТСБУ та його членів наразі прикута така увага.
Наявність страхового полісу може захистити потенційних жертв ДТП. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Три «кити», що заважають
Кількість премій за січень-березень цього року з ОСЦПВ зросла на 6,6%. «До підвищення премій призвела відміна різних типів страхування, але кількість укладених договорів у цей період навіть зменшилася через скасування обов’язкового технічного огляду. Особливо у невеликих містах, де інтенсивність руху незначна», — пояснює голова правління страхової групи «ТАС» Павло Царук.
У першому кварталі цього року також збільшилася на 16% кількість урегульованих справ, що насправді не є заслугою страхових компаній. Просто згідно з новими змінами у законі про ОСЦПВ урегулювати конфлікт потрібно за 90 днів (до цього — не раніше 30 днів з дня отримання останнього документа). Тому страховики підтягнули старі «хвости», але середній термін урегулювання сильно не змінився і становить близько 4,5 місяця. Клієнти та страхові компанії не задоволені одне одним. Страхувальники та потерпілі нарікають на штучне заниження та затягування виплат з відшкодування страхових подій, а страховики жаліються на подорожчання ремонту та запчастин для транспорту. Вочевидь революційна ситуація, коли клієнти не можуть жити по-старому, а страховики який уже рік поспіль не навчилися жити по-новому.
Серед основних чинників, що гальмують розвиток ринку ОСЦПВ, — демпінг, у рази завищені комісійні винагороди посередникам, недостатній контроль МТСБУ та державного регулятора за фінансовим станом страховиків, повним та своєчасним виконанням ними своїх зобов’язань з виплат.
За інформацією МТСБУ, щоб унеможливити проблему надання страховиками необгрунтовано високої комісії агентам, бюро зробило низку конкретних кроків. Зокрема, підготовлений єдиний Порядок реєстрації у МТСБУ страхових агентів, що мають право укладати договори обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності, та розроблені єдині кваліфікаційні вимоги до них. Ці документи доопрацьовуються, хоча мали вступити в дію ще у січні цього року. За деякими припущеннями, саме МТСБУ свідомо затягує процес. Крім того, наприкінці минулого року президія МТСБУ затвердила План заходів з недопущення демпінгу на ринку ОСЦПВ. На жаль, за роки застосовування різних методів боротьби з демпінгом бажаного ефекту досягти не вдалося.
«Всі прийняті компаніями ризики потрібно покрити капіталом, а ось із цим у нас великі проблеми», — визнає президент Ліги страхових організацій України Наталія Гудима.
«Недосконала система контролю платоспроможності страховиків: деякі компанії у намаганні отримати максимальні обсяги страхових платежів через неефективне функціонування не в змозі виконувати повною мірою всі свої зобов’язання за укладеними договорами», — констатує ведучий спеціаліст відділу розгляду справ АСК «ІНГО Україна» Андрій Нечас.
Що буде
За оцінками експертів, страхові компанії виплачують лише 40—50% від отриманих премій, тоді як мають платити не менше 70%. Саме під виплати мають бути розраховані тарифи, які нині є непрозорими і підвищеними майже в півтора раза. Якщо знизити їх, то страховики перестануть платити «захмарні» комісійні по 35—50% і повернуться до встановлених законодавством норм.
«Кількість виданих полісів цього року не збільшиться, єдина можливість для зростання платежів — підняття тарифів, але навряд чи це буде зроблено», — каже Дмитро Грицута, голова правління УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Іншої думки дотримується голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський. За його словами, незважаючи на формальну непогану прибутковість «автоцивілки», буде чергове підвищення цін на неї. Аргументація грунтуватиметься на тому, що це потрібно у зв’язку із змінами в закон, де будуть встановлені нові розміри і порядок виплат при шкоді життю і здоров’ю потерпілих. З великою ймовірністю як «зворотну послугу» за таке підвищення страховиків знову примусять друкувати поліси через певного посередника, обраного регулятором (при Держфінпослуг така схема підвищувала вартість друку бланків полісів майже на порядок, доходячи до 5% від розміру середнього внеску). Все це може підштовхнути членів МТСБУ до ініціювання підвищення премій з ОСЦПВ на 20—30%. При розв’язанні проблем політичного протистояння щодо органів управління МТСБУ та схваленні Нацкомфінпослуг ці ініціативи цілком можуть стати реальністю ще до кінця року.
За прогнозами, нинішнього року обсяг премій з обов’язкового страхування цивільної правової відповідальності (ОСЦПВ) зросте лише на 5%. У частині виплат триватиме тенденція до затягування процесу врегулювання, заниження розміру шкоди, посилення боротьби з власними страхувальниками та пред’явленню до них регресних позовів (право страховика після виплати відшкодування вимагати повернення цих сум, — «УК»), а також відмови у виплатах через формальні порушення термінів повідомлення, помилки у заповненні європротоколу та ін. Причиною основної їхньої кількості є несвоєчасність або брак оповіщення страховика про ДТП протягом встановленого терміну (три доби).
У МТСБУ очікують, що у 2012 році з 9,5 млн наземних транспортних засобів забезпечать полісами автоцивільної відповідальності понад 93% (торік — 87,4 %).