ЗАХИСТ ПОТЕРПІЛИХ
Питання підвищення тарифів із цього виду страхування дискусійне через свою соціальну значущість
Чутки про подорожчання автоцивілки виникли наприкінці минулого року. Після того, як Нацкомфінпослуг отримала пропозицію Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, бюро) щодо затвердження нових значень базового страхового платежу і коригуючих коефіцієнтів за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) власників наземних транспортних засобів. До кінця лютого комісія має затвердити або відхилити пропозицію. До якого рівня бюро пропонує підвищити тарифи, залишається таємницею. За неофіційними даними, середній платіж одного поліса через коефіцієнти зросте на 200 гривень. Нацкомфінпослуг створила робочу групу, яка розглядатиме аргументи бюро. Тож питання тарифів залишається дискусійним, оскільки не всі учасники ринку згодні з їх підвищенням.
За і проти
Прихильники підвищення цін на поліси аргументують потребу цього збитковістю ОСЦПВ. За даними бюро, з 2005-го (року набуття чинності закону про автоцивілку) і станом на 30 листопада 2012 року сума здійснених страхових відшкодувань і регламентних виплат за цим видом страхування становить близько 4,1 мільярда гривень, тоді як премій за цей період клієнти сплатили 10,8 мільярда. При цьому держава регламентує і обмежує витрати за цим видом страхування 20%, додатково 4% сплачуються до фондів МТСБУ, а 3% — податок. Тобто допустимі витрати 27% за всі роки дають суму 2,9 мільярда гривень. Цікаво: як може бути збитковим вид страхування, за яким премії більш як удвічі перевищують виплати? Можливо, страховикам варто пошукати дохідні місця, де осідають прибутки від клієнтських коштів, які за час чинності цього закону становлять 3,8 мільярда гривень?
Другою причиною зростання тарифу називають набуття чинності з 5 лютого 2013 року змін до закону про автоцивілку №5090 (ухвалений 5 липня 2012-го). За ними, виплати страховиків у зв’язку із втратою життя і здоров’я потерпілих у ДТП мають зрости. Українська федерація убезпечення прогнозує їхнє зростання на 400 мільйонів гривень щороку. Інші експерти називають скромніші цифри.
Як зауважують фахівці, страхова сума 100 тисяч гривень за життя та здоров’я чинна з 1996 року, але середня виплата за нею нині становить 6,5 тисячі гривень, а загальна сума виплат — близько 20 мільйонів гривень на рік (без урахування виплат із фондів бюро). «Зміни, які набудуть чинності, неістотно змінять загальний розмір виплат за цими ризиками. За підсумками року, вони збільшаться приблизно до 100 мільйонів гривень, що за загального торішнього збору премій 2,4 мільярда гривень (за чинними тарифами) не вплине на збитковість цього виду страхування, а тим більше на фінансовий стан компаній», — підкреслює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.
«На сьогодні страховики здійснюють лише виплати у зв’язку зі смертю потерпілих, так як в умовах безплатної медицини останні, як правило, не можуть підтвердити свої витрати на лікування, здебільшого неофіційні. Але за договорами, укладеними після 5 лютого, вони будуть зобов’язані виплачувати компенсації в розмірі, не нижчому гарантованих законом сум, незалежно від того, чи зможуть потерпілі надати страховикові документи, які підтверджують їхні медичні витрати», — підкреслює директор з фінансового права НАСК «Оранта» Олександр Нагорний.
Статистика ДАІ і бюро свідчить про подвійні стандарти щодо кількості потерпілих і обсягу їхніх виплат. Наприклад, за даними Державтоінспекції, у 2011-му в Україні внаслідок дорожньо-транспортних пригод постраждало понад 43 тисячі людей, з яких майже 30 тисяч могли вимагати виплати за ОСЦПВ. За цей період у страхові компанії по відшкодування звернулося… 4085 людей, але виплати отримали 3056 на 19,5 мільйона гривень (без урахування виплат від фондів МТСБУ). Тобто лише 13,6% постраждалих звертається по виплати. Отже, об∂рунтування підвищення тарифів через зростання виплат за смертю й інвалідністю — лукавство.
Є сумніви, що після 5 лютого менталітет українських автовласників зміниться і кількість звернень до МТСБУ збільшиться. Із неофіційних розмов з учасниками ринку виявилося, що зокрема пасивність на ринку автоцивілки пов’язана з незнанням більшості водіїв, як коректно заповнити європротокол.
Не стали страховики мобільнішими й у питаннях урегулювання вимог потерпілих. За даними бюро, торік за 90 днів, які відводяться на врегулювання вимог потерпілих, виконано лише 37%. При цьому ще 37% вимог врегульовували аж понад 150 днів (!). Вірогідно, через затягування цих термінів у понад третині випадків за новими умовами виплати за збитками через смерть та інвалідність почнуться через півроку. А оскільки процедура призначення групи інвалідності займає майже півроку після ДТП, то чекати масових виплат за новими умовами доведеться до наступного року! При цьому 7,5 мільйона громадян майже цілий рік будуть змушені платити за підвищеними тарифами ОСЦПВ (у разі їх затвердження), а виплачуватимуть, як і раніше, мізер.
Тому незалежні фінансисти вважають, що поспішати зі зміною коефіцієнтів не варто. Потрібно зачекати рік-півтора, щоб накопичити статистику у страховиків за фактичними виплатами, а вже потім порушувати питання про корекцію вартості. При цьому економічні показники роботи за цим обов’язковим видом нині свідчать, що ціни потрібно зменшувати, а не підвищувати.
«Ліміти за збитками щодо життя і здоров’я у країнах Європи у 1,5—5,5 мільйона євро показують лише максимальну величину. В кожному конкретному випадку розмір компенсації розраховується за індивідуальними параметрами, ступенем втрати здоров’я, заробітками, вартістю лікування і подальшої медичної реабілітації та догляду, заходами щодо забезпечення нормального функціонування і життєдіяльності в разі визнання потерпілого непрацюючим інвалідом. Суми компенсацій набагато менші за встановлені ліміти», — сказав «УК» Вячеслав Черняховський. За його словами, в Україні суми компенсацій за інвалідністю, наприклад, близькі за розміром до загальної трудової пенсії, що за невисокого загального рівня середньої зарплати робить частину компенсації з фондів соціального страхування набагато істотнішою, ніж за кордоном. Тому за будь-яких порівнянь потрібно враховувати всі чинники у конкретній країні. Приміром, у Росії середня компенсаційна виплата щодо життя і здоров’я за ОСЦПВ становить 13,1 тисячі російських рублів, що майже вдвічі менше, ніж аналогічна середня виплата в Україні.
Лише один з десяти водіїв не має полісу автоцивілки. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Лютневі новації та ринок
За словами заступника голови правління СК «AXA Страхування» Максима Межебицького, у новій редакції закону про автоцивілку передбачено мінімальні розміри виплат за страховими випадками, у результаті яких заподіяно шкоду життю та здоров’ю третіх осіб залежно від ступеня її тяжкості. Наприклад, якщо в результаті ДТП потерпілий отримав першу групу інвалідності, то мінімальний розмір виплати встановлено на рівні 36 мінімальних зарплат, незалежно від наявності документів, що підтверджують відповідні витрати потерпілого. За другою і третьою групою інвалідності мінімальний розмір виплат встановлено на рівні 18 і 12 мінімальних зарплат відповідно. Аналогічні обмеження мінімальних розмірів виплат встановлено й у разі загибелі та завдання моральної шкоди третім особам.
На думку Максима Межебицького, зміни у законодавстві призведуть до збільшення виплат як щодо життя і здоров’я, так і загалом по ОСЦПВ. За оцінками актуаріїв (фахівці зі страхової математики, що володіють теорією актуарних розрахунків), сумарні виплати у зв’язку зі змінами в законодавстві за цим видом збільшаться на 30%. Збільшення сумарних виплат з автоцивілки за підсумками року порівняно з 2012-м оцінюється на рівні 15%, оскільки зміни в законодавстві будуть чинні лише для полісів, укладених із 4 лютого 2013 року (поліси, укладені до набрання чинності змін у законі, регламентуватимуться поточною версією закону).
За оцінками деяких фахівців, ринкове проникнення автоцивілки становить близько 90%, тобто лише один із десяти водіїв не має поліса автоцивілки. За даними Ліги страхових організацій, якщо у 2008-му ОСЦПВ входило до ТОП-5 страхових послуг домогосподарств із часткою 12%, то 2012-го вона збільшилася до 23%. Тобто торік істотно змінилася структура страхового ринку, а автоцивілка стала одним з основних видів доходу страховиків.
«Оскільки ОСЦПВ було запроваджено лише у 2005-му, природно, що у 2008 році цей вид ще не був масовим. За цей час збільшилась аварійність на дорогах і вартість ремонту потерпілого авто, водієві якого в разі відсутності поліса доводилося компенсувати із власної кишені. У кілька разів зросли штрафи за відсутність поліса автоцивілки. Тож сьогодні не треба нікого переконувати, що спокійніше заплатити кілька сотень гривень за річний поліс, щоб почуватися впевненим і захищеним на дорозі», — каже голова правління УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Дмитро Грицута.
Для наведення порядку на ринку ОСЦПВ Нацкомфінпослуг пропонує створити реєстр страхових агентів, веденням якого займатиметься бюро. Але експерти переконані, що це навряд чи допоможе очистити ринок від тимчасових і непрофесійних посередників. Більш актуальне приведення до європейських норм методів контролю над рівнем резервів і платоспроможності страховиків, дотримання встановлених законом термінів виплати постраждалим.
Сподіватимемося, що рішення щодо підвищення тарифів на ринку автоцивілки, яка є соціально значущим видом страхування і охоплює майже 8 мільйонів автомобілістів, прийматимуть на основі коректної статистики. Непогано було б, аби до цього процесу долучилися і фахівці Антимонопольного комітету України.