«Люди добрі! Самі ми нємєстниє. Отсталі от БТР…» Саме ця інтерпретація «старої пісні» усіх жебраків, які звикли обдурювати довірливих громадян, першою спала на думку при перегляді відео, на якому донедавна браві елітники регулярної російської армії намагалися переконати нас, що ні сном ні духом не відали, проти кого збираються воювати. Мовляв, і не знали, що йдуть на війну, бо мали відрядження на військові навчання. Утім, незнання не звільняє від відповідальності. А Станіславський усередині криком кричить: «Не вірю!».
Відрядження у полон
Днями поблизу населеного пункту Дзеркальний Амвросіївського району на Донеччині спільна оперативна група Збройних сил України та СБУ затримала десять військовослужбовців 331-го полку 98-ї Свірської дивізії Повітряно-десантних військ Збройних сил РФ (в/ч 71211, дислокується в Івановому).
Затримані дали свідчення про те, що батальйон десантників 23 серпня передислокували залізничним транспортом у Ростовську область, а близько третьої години ночі 24 серпня підрозділ підняли по тривозі — він отримав наказ здійснити марш у складі колони з кількох десятків БМД. Тільки офіцерському складу повідомили, що російська техніка вторгнеться на територію України.
Відео з допитами російських військових з’явилося на Фейсбук-сторінці прес-центру АТО. Зокрема один із російських військовослужбовців повідомив: завданням його підрозділу було вторгнення на 70 км углиб території України.
Єфрейтор Мільчаков зізнався, що якби його воля, він «нікуди б не ліз». «Я взагалі вважаю, що Україна — незалежна республіка. Якщо там є якісь проблеми, то хай вони всередині вирішуються», — сказав військовий. За словами десантника, їх заслали в Україну, але про мету перебування не повідомили. «Нічого не сказали, сказали, що здійснюємо марш 70 кілометрів. Вихід на три дні», — сказав росіянин.
Посилаючи десантників із 98-ї дивізії в Україну, військове начальство дезінформувало їх. Зокрема, один із затриманих на сторінці Вконтакті повідомив, що збирається у… відрядження.
Про це ж заявив затриманий полонений Смірнов. За його словами, підполковник Немоляєв поінформував лише про майбутні військові навчання.
Зокрема, єфрейтор Романцев на запитання, як він розцінює дії Збройних сил України, які обстріляли їхню техніку, відповів, що українцям було невідомо, чиї бойові машини це були. Він також додав, що українські військові захищали свою землю.
Полонений сержант Генералов зізнався, що російські військові не знають, що вони роблять в Україні та з якою метою. Він також додав, що російські ЗМІ «дуже багато брешуть» про ситуацію в Україні.
«Це робиться, щоб затуманити людям очі», — вважає сержант із промовистим прізвищем.
Генералов також закликав російську владу припинити засилати до України «хлопців». «Припиніть, не треба. Навіщо? Це не наша війна. І якщо тут не було б нас, нічого б не було», — заявив він.
Ворог, що маскувався під брата
Міністерство оборони РФ учора визнало вторгнення російських військових в Україну і факт їх полонення. Як повідомляє російське держагентство «Россия сегодня», посилаючись на джерело в Міноборони РФ, «зазначені військовослужбовці справді брали участь в патрулюванні ділянки російсько-українського кордону, перетнули його, ймовірно, випадково на необладнаній, немаркованій ділянці, опору Збройним силам України при затриманні, наскільки нам відомо, не чинили», — сказало джерело в Міноборони РФ.
Представники оборонного відомства сусідньої держави зазначають, що на російську територію багато разів поодинці і групами виходили українські військовослужбовці загальною кількістю більш як 500 осіб, в тому числі зі зброєю в руках і на бронетехніці. «Жодного зайвого галасу з цього приводу ми не влаштовували. Просто повертали всіх охочих на українську територію в безпечному місці». При цьому повноважні представники держави-агресора забувають вказати, чиїми стараннями було організовано перехресний вогонь. Та й відстань проходження на чужу територію непорівнянна.
А щодо полонених, то й ми повернемо, звісно. Хоча треба було б судити за всією суворістю буремного часу. Тут ось голова Саратовського обласного комітету солдатських матерів закликала батьків російських військовослужбовців уточнити, де служать їхні сини. «Іграшки закінчилися», — наголошує вона і радить: «Знайдіть свого сина в армії. Пересвідчіться, що він служить там, куди його направили. І якщо ні, то доля вашого сина — тільки у ваших руках».
Вантаж 200 — найкраща агітація
А тим часом у російських ЗМІ з’явилися фото із місця закритого похорону псковських десантників, котрі, як вони пишуть, загинули за невідомих обставин. Офіційно — нібито на одному з полігонів Пскова. Утім автори статей не виключають, що загиблі є учасниками неоголошеної війни Росії проти України. Достеменно відомо, що саме у Пскові базується дивізія ВДВ, яку нещодавно Володимир Путін спеціальним указом нагородив орденом Суворова «за успішне виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому особовим складом мужність і героїзм».
Як зазначає в «Эхо Москвы» відомий російський політик Олена Васильєва, більшість жителів Пскова навіть гадки не мають про те, що на Луганщині загинула не одна рота десантників. «Народу пропаганда так промила мізки, що росіяни впевнені, що України більше немає. Вони впевнені, що країна розорена, розбомблена міфічними украми за допомогою американців і НАТО. Вони абсолютно щиро дякують Путіну за те, що він не вводив війська і зберіг тисячі невинних життів російських солдатів», — зазначила вона.
При цьому Васильєва додає, що українці в соціальних мережах просять росіян забрати трупи загиблих військових із РФ. «Україна готова доставити трупи родичам за свій рахунок. Не для того, щоб пожартувати над кимось, а тому, що там, в Україні не втратили головного — людяності! Вони там ніяк не можуть зрозуміти: як це так, як можна відмовитися від своїх «героїв» і дозволяти заривати їх як бездомних собак», — зазначила російський політик.
Та все-таки коли до Пскова на білих КамАЗах привезли трупи десантників і почали таємно ховати на церковному цвинтарі, інформація почала просочуватися. Попри те, що російські спецслужби намагаються контролювати Інтернет і соцмережі, шила в мішку не сховаєш.
У Фейсбуці вже створено відкриту групу «Вантаж-200 з України в Росію», в якій люди збирають усі публікації про загиблих в Україні російських контрактників та солдатів строкової служби…
Сьогодні ми вже знаємо, якою була риторика російського президента на зустрічі у Мінську. Якщо він знову відмежувався від своїх кадрових військових, то й вони можуть згодом не дотриматися наказу виконувати остогидлий «інтернаціональний обов’язок».