Третє засідання Комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом відбулося у Брюсселі. Нашу делегацію очолила директор урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Їй допомагали заступники вітчизняних міністрів із питань європейської інтеграції, директор департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції Міністерства внутрішніх справ Мері Акопян, начальник управління громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я Наталія Півень. І це не весь перелік.
Ольга Стефанішина тримала слово першою. Вона висловила подяку європейській стороні за цінний внесок у фіналізацію процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вона повністю набуде чинності 1 вересня 2017-го. Політичний діалог відкривався інформацією про стан справ на Донбасі та в Криму. Всі почули, що режим припинення вогню на українському сході постійно порушують саме проросійські бойовики, і з 1 квітня 2017 року втратили життя 47 українських військовослужбовців, що окупаційна влада Криму порушує права українського та кримськотатарського населення. Вагому роль у протидії цьому відіграло світове товариство, здійснюючи економічні й політичні запобіжні заходи проти Росії. На таку підтримку Україна особливо розраховує і в майбутньому.
Диверсифікувати енергоресурси
Мері Акопян поінформувала європейських партнерів про стан затвердження проекту нової розширеної редакції адміністративної угоди між Державною службою з питань надзвичайних ситуацій та Генеральним директоратом Європейської комісії «Гуманітарна допомога й цивільний захист». Про позитивні тенденції боротьби з корупцією говорив заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов. Тут слід завдячувати роботі системи електронних декларацій про доходи та витрати політиків і державних службовців.
Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Наталія Бойко виокремила ефективність співпраці України з ЄС в енергетичній та ядерній галузях. Окремо обговорили енергетичну стратегію України до 2035 року й потребу ухвалення відповідного законопроекту. Документ охарактеризували трьома словами: «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», повідомляє прес-служба урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Вона назвала важливим кроком у ядерній сфері підтримку Концепції державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на 2016—2020 роки. Її мета — стабільне постачання й диверсифікація поставок ядерного палива для наших АЕС новітніми й безпечнішими способами. Про транзит газу йшлося з огляду на орієнтири України. Це передовсім активна співпраця з ЄС у напрямі модернізації та експлуатації ГТС. Окрім цього, наша держава має намір продавати послуги зі зберігання газу трейдерам сусідніх країн, де нема газосховищ. Однак пріоритетне завдання уряду — диверсифікація джерел і маршрутів постачання енергії.
Управління кордонами й проблеми міграції
Одне слово, посадовці розповідали під час засідання цього комітету про все в позитивному ключі. Ось лише кілька прикладів: Державна міграційна служба збільшила кількість своїх відділів, обладнаних відповідно до вимог видачі закордонних паспортів, з 330 до майже 600; Україна посунулася з 50-го на 32-ге місце в рейтингу найвпливовішого паспорта за загальним безвізовим балом; у країні триває активна боротьба з кіберзлочинністю, торгівлею людьми і відмиванням грошей. Щоправда, актуальною залишається проблема торгівлі людьми. Станом на кінець травня 2017 року Мінсоцполітики надало статус жертви торгівлі людьми 339 громадянам (з них 158 чоловіків, 144 жінки, 12 хлопчиків та 25 дівчат). До 2020 року викорінити таку злочинність має відповідна державна соціальна програма.
Україна має намір переобладнати біометричними системами управління контрольні пункти перевірок і підключити їх до баз даних Інтерполу. На 157 таких пунктах 1-ї лінії вже встановлено 1268 автоматизованих робочих станцій з функцією біометричного контролю, в 97 контрольних пунктах перевірки 2-ї лінії з’явилося обладнання з функцією ідентифікації відбитків пальців.
Виступ заступника міністра фінансів Сергія Марченка стосувався макрофінансової допомоги, управління державними фінансами й податкової реформи. Головним досягненням він назвав ухвалення нової Стратегії про управління державними фінансами до 2020 року. Діятиме й програма комплексних реформ уряду. Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» має спростити правила інвестування.
Роботи попереду ще багато
Питання секторального співробітництва обговорено в контексті виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію. Ішлося про стан адаптації національного законодавства до актів ЄС щодо всіх видів транспорту, питання морської політики, реалізацію нової екологічної політики, розроблення прогресивного законодавства у сфері зміни клімату та захисту озонового шару, а ще — про управління відходами, проблеми промислового забруднення й техногенні загрози. Розвиваючи сільське господарство й сільські території, вітчизняним посадовцям вдалося втілити в життя 9 пунктів, які стосуються рибогосподарської та морської політики, санітарних і фітосанітарних дій, торгівлі й сталого розвитку.
Встигли обговорити також ініціативи в освітній, науковій, культурній галузях; реалізацію соціальної політики, пенсійної реформи, запровадження механізмів підтримки внутрішньо переміщених осіб; налагодження механізму урядових комунікацій та стратегії one voice policy. У Брюсселі цього разу вдалося поговорити про стан розроблення і виконання дорожніх карт щодо наближення українського законодавства до європейського у сферах поштових і кур’єрських, фінансових послуг, державних закупівель, морського транспорту й санітарних і фітосанітарних умов.
Насамкінець сторони погодили спільний намір розпочати оновлення Порядку денного асоціації Україна — ЄС. Робота над цим триватиме у 2018 році. Тоді стартують офіційні консультації з оновлення додатків до документа.