Черкаси сколихнула новина: біля вулиці Університетської невідомі будівельники ведуть роботи на бульварі — вибирають грунт, обрізуючи коріння каштанів. Про наміри бізнесменів зробити з бульвару автостоянку повідомляла місцева преса. Тепер, схоже, попри несхвалення проекту містобудівною радою, роботу все ж розпочали. За коментарями ми звернулися до директора департаменту архітектури, містобудування та інспектування міської ради Артура САВІНА. Він повідомив, що про початок робіт дізнався з телефонних повідомлень черкащан у вихідний.
— Чи мають будівельники дозвіл на такі роботи?
— Жодного дозвільного документа департамент не видавав, ніяких погоджувальних дій ми не робили. Тому направили на місце інспектора і намагалися з’ясувати ситуацію. За поясненням директора супермаркету, який навпроти цієї ділянки бульвару, там роблять заміну грунту нібито задля поліпшення всіх технологій трав’яного газону. А щебінь засипають як дренаж і щоб болота не було. Днями ж на цьому місці мають висипати піщано-земляну суміш, яка дасть змогу розвиватися траві.
— А якщо директор магазину не дотримає обіцянок, даних інспектору?
— Контролювати будівництво ми не можемо — не маємо таких повноважень. Наша інспекція може лише зафіксувати факт порушення благоустрою міста. Якщо підприємець нас обманюватиме, ми вдамося до більш радикальних дій: викличемо порушника на адмінкомісію, направимо матеріали в прокуратуру.
На порушника в такому разі чекає штраф до 1 тисячі 700 гривень — це за разове порушення. До того ж його зобов’яжуть привести територію у належний стан. Якщо ж за порушника візьметься інша структура — інспекція ДАБК, — штрафи сягатимуть 50% вартості проведених робіт. На рівні держави вже порушили питання, щоб нарешті наблизити інспекцію до проблем громади. Адже досі міська громада не може впливати на такі ситуації.
— Чи можуть підприємці використати сквер біля університету для паркування?
— На містобудівній раді прозвучала така пропозиція. У тій комерційній зоні справді багато різних торговельних об’єктів, а місця для автівок обмаль. Тож підприємці шукають якийсь вихід. Особисто я — проти паркування на місці скверу. Тож така пропозиція поки не знайшла підтримки і серед архітекторів.
— Коли очікувати рішення архітекторів щодо автостоянки?
— Містобудівна рада збирається за потреби. Узагалі це дискусійне питання: наскільки така рада має право впливати на діяльність підприємців. Якщо взяти досвід інших країн, то в багатьох із них у містах визначено межі центру, де влада та архітектори можуть диктувати умови підприємцям і будівельникам. А на решті території більше свободи надано саме бізнесу. Йдеться не про будівельні норми, яких обов’язково мають дотримуватися, а про естетичні, художні рішення.
У Черкасах ситуація така: питання щодо всіх об’єктів, які розташовані вздовж бульвару Шевченка, виносимо на містобудівну раду. Але коли інспектор чи архітектор стає на заваді якогось будівництва, йому дуже важко, бо він відчуває тиск. Протистояти такому лобізму може не кожен. Як на мене, то архітектору слід зробити щось на зразок депутатської недоторканності або обирати його як, скажімо, мера. Що ж до ситуації з бульваром, то великі сподівання покладаємо саме на реакцію державної інспекції.
— Чи бачите ви в цьому прецеденті загрозу для існування бульвару в Черкасах? Адже охочих будувати стоянки біля свого офіса не бракує…
— Загроза, на мою думку, саме в дотриманні будівельних норм. Вони у нас досить суворі, але на практиці їх враховують не завжди. Візьміть хоча б приклад із торговельним центром «Любава»: там не вистачає паркувальних місць. І розрахунки перед будівництвом це мали б показати. До того ж поряд із «Любавою» невдовзі планують спорудити 25-поверховий будинок. Де ставитимуть автівки його мешканці? Тому, звісно, загроза для бульвару є. Але як ми можемо впливати? Ми надаємо забудовникам містобудівні умови, але почасти вони залишаються лише на словах. Адже ми не бачимо готового проекту — закон і не вимагає, щоб нам усе це надавали.
Окрім уже названих об’єктів більше таких загроз для бульвару не бачу. Сподіваюся і на сумління бізнесменів, які мають прислухатися до думки громади.
Роман КИРЕЙ
для «Урядового кур’єра»