ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ
Українські Збройні сили переходять на новітні системи військового керівництва
Сучасна армія без новітніх автоматизованих систем управління військами (АСУВ) неможлива, а тому практично всі провідні країни світу постійно опікуються її розвитком і вдосконаленням. Справа ця дорога, приміром, вартість створення АСУВ оперативного рівня може сягати мільярда доларів. Але вона того варта, оскільки автоматизоване управління фактично в рази підвищує боєздатність Збройних сил.
Після набуття незалежності молодій Українській армії певний час вдавалося тримати марку. Але згодом уславлена радянська зброя почала морально і матеріально старіти, а омріяна незалежність сама по собі не спроможна була економічно підтримати модернізацію українських Збройних сил. У результаті маємо застаріле озброєння, засоби управління та зв'язку, якими можна забивати цвяхи, повну децентралізацію управління ЗСУ, "зайвих" військовослужбовців і майже поголовне небажання молоді служити у війську.
Торік Президент України Віктор Янукович поставив завдання переглянути вітчизняну військову доктрину. На його думку, в її основу має бути покладено принцип достатньої обороноздатності. На практиці це означає поступовий перехід до професійної армії, розвиток новітнього озброєння, насамперед ракетних військ та протиповітряної оборони і вдосконалення систем управління Збройними силами, пояснив тоді глава держави.
Остання теза дуже важлива - постійне зростання обсягів інформації, необхідність гнучко та оперативно реагувати на зміни обстановки змушують шукати нові шляхи підвищення ефективності управління. Робота над створенням єдиної автоматизованої системи управління Збройними силами (ЄАСУ) в Україні розпочалася з моменту прийняття рішення про створення власної армії. Оскільки окремі автоматизовані комплекси, що залишилися у спадок після розвалу Союзу, всіх потреб управління не задовольняли, ЗСУ фактично самотужки взялися за створення нових систем. Дещо було зроблено, наприклад, мережа засекреченого зв'язку, апаратура захисту інформації, сучасна інформаційно-телекомунікаційна система.
Водночас проблемами ЄАСУ займалися і різні дослідно-конструкторські колективи. На жаль, через погано скоординовані процеси замовлення, розпорошення фінансових ресурсів та відсутність єдиного відповідального за кінцевий результат їхні напрацювання мали фрагментарний характер, не відповідали сучасним вимогам і ще на етапі розробки ставали морально застарілими.
Після перевірки стану виконання цих робіт за дорученням Генерального Штабу ЗСУ, в 2007 році підходи до розв'язання проблем змінилися. Скоро це далося взнаки - протягом наступних двох років на озброєння було прийнято 22 нові системи і прилади. Серед них - комплексна апаратна зв'язку та пристрій криптографічного захисту інформації, аналогів яких в Україні не знали. Нарешті було завершено три дослідно-конструкторські роботи, пов'язані зі створенням ЄАСУ, перейшли в активну фазу виконання й інші дослідження, покликані автоматизувати процеси безпосередньо військового керівництва. Зокрема, сучасними засобами було обладнано вісім пунктів управління Збройними силами.
Минулого року в Міноборони було створено підрозділ, на який покладено контроль за роботами по створенню ЄАСУ та її підсистем. Паралельно тривав вибір програмної платформи, яка б забезпечила її інтеграцію в інформаційні системи різного функціонального призначення. Окрім цього, така платформа повинна гарантувати високу надійність усіх її складових, найвищий ступінь автоматизації, можливість ефективного захисту інформації.
Аналіз показав, що вартість ліцензування, адаптації та впровадження, а особливо поточне технічне супроводження платформ іноземного виробництва значно вищі вітчизняних розробок. Окрім того, застосування імпортних технологій означає постійну залежність від закордонного розробника. Особливо актуальним це питання стало у 2010 році після того, як Україна оголосила про свій позаблоковий статус.
Відтак у Збройних силах України було взято курс на розробку автоматизованої системи військового призначення силами контрольованих державою виробничих потужностей. Реалізувати цей задум покликана дослідно-конструкторська робота "Калина-1". Усе логічно: оскільки завдання створення ЄАСУ є загальнодержавним, тож і вирішувати його повинна не комерційна структура, а державне підприємство.
- Ніхто за кордоном не дозволить нам використовувати їхні найсучасніші розробки. Звичайно, основна елементна база буде зарубіжною, від провідних світових виробників, а от проблемне програмне забезпечення має бути наше, особливо в бойових комплексах.
Проект "Калина-1" - це завдання для відпрацювання технологій майбутньої ЄАСУ ЗСУ. Першою спробою став проект створення підсистеми ЄАСУ для управління миротворчими силами, під час якого відпрацьовуються різні аспекти і технологія взаємодії, контроль за виконанням рішень тощо.
Нині за активної участі міністра оборони М. Єжеля як робочий і дорадчий орган Генерального конструктора створюється Рада головних конструкторів. Президентом України - Верховним головнокомандувачем Збройних сил прийнято рішення розробити в 2011 році державну цільову оборонну програму саме для створення ЄАСУ і переходу Збройних сил на цифрові засоби зв'язку.
ДОВІДКА "УК"
Наприкінці 2010 року уряд призначив Генеральним конструктором ЄАСУ ЗС України доктора технічних наук, професора, в. о. академіка-секретаря відділення інформатики НАНУ Анатолія Морозова, який ще в 2007 році зазначав, що необхідно, аби елементна база бойових систем управління створювалася вітчизняними підприємствами, які можуть виконувати ці завдання.