Спекотне літо, яке було в нас цього року, коментують по-різному, воно стало захисною парасолькою від не природних, а соціально-економічних і навіть кримінальних явищ. Так, було гаряче. Особливо це відчули в Херсонській області, де недобрали значну кількість урожаю, пояснюючи падіння аномальною погодою. Але чи вперше було так гаряче?
Звичайно, ні. На те й південь, щоб там грітися. Тому один із фермерів втрати урожаю мотивував не аномальним літом. На його думку, одночасно зі спекою останні 20 років допікає селянам (і не лише їм, а всій державі) аномальне свинство. У ставленні до суспільства, колективних надбань минулих поколінь, які служили державі. Один із виявів — знищення зрошувальних систем у Херсонській області, які були життєдайними артеріями краю. Розібрали. Порізали. Здали на металобрухт, аби на нашому невігластві багатіли закордонні підприємці. Одиниці, а серед них як безвідповідальні й обмежені люди, так і ті, що величають себе політиками, нажилися. Суспільство постраждало. На багато-багато років. Державні органи, які мали стояли на сторожі народних інтересів і здорового глузду, замість протидіяти злочинцям, лише констатують і обгрунтовують їх аномальним літом.
Щоб відновити втрачене, за підрахунками спеціалістів, треба щонайменше 15 років. А де гроші брати? Звичайно, заплатять за все законослухняні платники податків. Руйнівники матимуть можливість нажитися тепер уже на будівельних підрядах. Виходить, живемо за принципом: «Чому бідні, бо дурні».
Аномальне свинство спровокували і ввели у ранг неписаного закону горе-політики, які добре говорять, але зле роблять. Це вони, з піною на вустах твердячи про любов до України, розтягли її багатство по приватних коморах і поставили на службу власним інтересам. Твердять, що з державою як риба з водою, а насправді — самі на лід, а країну під спід. Аномальні свині знищили не лише зрошувальні системи. Усе робиться так, що селу і селянству в Україні вже немає місця. Скоробагатькам потрібна лише земля. Мета одна: вивезти на експорт якнайбільше зерна. Такий підхід, зізнався навіть аграрний міністр, веде до знищення села. І він не перебільшує. Хліб вивозимо, а народ убожіє і вимирає. Де логіка? Нема, бо бал править аморальне свинство.
Прикривається воно різними гаслами. Особливо напередодні виборів. Однак люди дедалі більше вірять очам своїм, ніж чужим речам. Аномальне літо, породжене аномальним свинством, на осінь підказує такий висновок — урожай: «Бійся пса не того, що гавкає, а того, що лащиться». Бо ж правду кажуть, пусти свиню під стіл, вона й до мисок добереться. Дозволили розібрати дощувалки, зіштовхувати в небуття село. Тепер, озирнувшись, бачимо розширення кладовищ і маєтки з червоної цегли, в яких вовкодави охороняють від скривдженої й приниженої нації поводирів, що клялися вивести її на світовий простір. Довели ж, як мовиться, до ручки.
Провідникам аномального свинства, крім побудови за рахунок суспільства особистого раю, вдалося ще одне: впровадити аномальну поведінку, в основі якої — вовчі закони. А тому аномальне свинство стало панівним не лише там, де знищили дощувальні системи. Страждає не тільки земля, позбавлена вологи. Найбільше потерпає суспільство, відлучене від норм моралі й справедливості. Тож не на спеку маємо нарікати. Й не на осінні дощі…