Зібравшись цими днями заготовити картоплю на зиму, звернув увагу на те, що незважаючи на сухе літо, вона в Полтаві порівняно дешева. На оптовому ринку продається в середньому по 3 гривні 50 копійок за кілограм. Така ціна на неї в місті тримається з початку вересня. По 4 гривні можна купити елітну картоплю.
«Це вона через те дешева, — застерегла знайома, — що вражена хворобами. Сьогодні ти її купиш, а вже через тиждень вона почорніє і почне гнити. Уже маю такий досвід. Тож не купуй дешеву, а тільки ту, що дорожча».
На це саме звернув мою увагу й сусід, який перед цим хвалився, що дуже вигідно придбав біля магазину велику картоплю. «Ріжу її, — обурювався він по телефону, — а вона всередині вся в коричневих дірках. Хтозна звідки її привезли, а продавець запевняв, що картопля місцева, із Зіньківського району».
Після того як на якість картоплі поскаржилася ще одна людина, що, за її словами, вже кілька років купує картоплю тільки в родичів у селі, вирішив звернутися по консультацію до фахівця. Фітопатолог Полтавської державної аграрної академії Анна ПОСПЄЛОВА саме повернулася з Бельгії, де разом з іншими полтавськими науковцями брала участь у міжнародній виставці «Potato Europe-2015». Тож принагідно розповіла й про свою поїздку.
У Європі наука йде попереду виробництва
— Анно Дмитрівно, із чим пов’язане щорічне ураження картоплі хворобами?
— Передусім це пов’язано з тим, що картоплю в Україні переважно вирощують у дрібних фермерських господарствах та приватному секторі без залучення наукових ресурсів. Не проводять аналізу ∂рунтів на вміст поживних елементів, порушують сівозміни, не оновлюють садивного матеріалу, не використовують прогнозування шкідливих організмів. Ось і результат.
У Європі ж навпаки: наука йде попереду виробництва. «Potato Europe-2015» — яскравий приклад тісного зв’язку виробництва з наукою. Виставка охоплювала всі етапи вирощування, зберігання та перероблення картоплі. Було представлено найсучаснішу техніку, сорти, засоби біологічного і хімічного захисту, мінеральні добрива. Навіть не очікувала такого масштабу і обсягу. Просто вражають можливості для людей, які вирощують картоплю, шукають ринки збуту, хочуть навчитися нового, встановити ділові контакти. Найбільше мене вразила спеціальна техніка, яку пощастило побачити в роботі. Це дуже цікаво.
— Якісь нові тенденції в картоплярстві вдалося запримітити?
— Деякі провідні іноземні компанії хочуть зайти в Україну і вести тут бізнес. Це пов’язано з євроінтеграцією нашої країни.
— Чому бельгійці запросили до участі у спільному проекті полтавських науковців-аграріїв?
— Наукова співпраця між провінцією Ено (Бельгія) та Полтавською державною аграрною академією (ПДАА) існує вже понад десять років. Науковці центру агрономічних досліджень провінції та керівник міжнародних проектів агентства розвитку провінції Ено «Ено Девелопман» Каролін Доріньо неодноразово приїжджали в Україну. Їх цікавлять наші розробки в галузі рослинництва, селекції озимих зернових сільгоспкультур. А в цьому плані наша область одна з найпотужніших в Україні. Бельгійські партнери тісно співпрацюють з Інститутом агрономії ПДАА, цього року двоє їхніх співробітників поїхали на тримісячне стажування в Бельгію. Запрошують вони до себе на стажування і наших магістрів.
— Минуле літо було посушливим і в Бельгії. Їхню картоплю вражають ті самі хвороби, що й наші?
— Ні. Наприклад, у нас дуже поширена парша, а там її майже немає, тому що її збудник розвивається переважно на багатих на органіку ∂рунтах. У них ∂рунт значно бідніший, і завдяки цьому інфекції в ньому менше. Найбільшу проблему під час вирощування картоплі створюють фітофтороз та альтернаріоз, як і в нас.
У Бельгії більшу увагу приділяють науковому забезпеченню вирощування картоплі, зокрема захисту від шкідливих організмів та системі зберігання. Картоплю у сховища засипають п’ятиметровим шаром, який продувають холодним повітрям. Для запобігання проростанню бульб проводять фумігацію.
Бельгійці експортують напівфабрикат
— Чи держава Бельгія допомагає матеріально тамтешнім науковцям?
— Бельгія одна із великих європейських країн — виробників картоплі. Тут вирощують десятки, а може, й сотні сортів, 80% вирощеної продукції йде на експорт. І реалізовують її по всьому світу вже у вигляді напівфабрикату — картопля нарізана, заморожена, картопля фрі, пластівці, чипси тощо. Крім того, у багатьох країнах картопля — улюблений продукт харчування, а Бельгія — картопляне Ельдорадо.
Бельгія частково фінансує центр агрономічних досліджень провінції Ено CARAH, де побувала наша делегація. Але вони цим не обмежуються, виходять на компанії та приватних виробників, для яких проводять досліди, аналізи, розробляють рекомендації та прогнози. Ситуація приблизно така, як і в нашій країні: весь час доводиться шукати додаткове фінансування. Що більше коштів вдається заробити, то більше можливостей з’являється для наукових досліджень. А результатами вони діляться з інвесторами. Наприклад, цього року науковці центру переконали фермерів не проводити додаткових обробок картоплі від фітофторозу і альтернаріозу в зв’язку із несприятливими кліматичними умовами для їхнього розвитку. І об∂рунтували це з наукових позицій. Вони пояснили виробникам, що це буде зайвим навантаженням на рослини. Завдяки цьому ті зекономили значні кошти.
— А як бельгійці борються зокрема з колорадським жуком?
— Там його не бачила. На виставці не презентували інсектицидні продукти. Компанії, що представляли хімічні засоби захисту, здебільшого пропонували фунгіциди, тобто препарати для боротьби із хворобами. Залежно від потреби картоплю в Бельгії протягом вегетації обробляють до 10 разів.
— Чи можна називати таку продукцію безпечною?
— На виставці було представлено не тільки хімічні, а й біологічні засоби захисту картоплі. Попри високий рівень хімізації, в Бельгії велику увагу приділяють виробленню органічної продукції. Недарма під час перебування на Полтавщині бельгійські науковці відвідували ПП «Агроекологія» Шишацького району — провідне господарство з органічного землеробства в Україні. Щоразу керівник господарства Семен Антонець проводив екскурсію по полях підприємства, ділився досвідом органічного вирощування озимої пшениці, гречки, проса, кукурудзи та соняшнику.
— Як у нас істотно зменшити популяцію колорадських жуків, не завдаючи відчутної шкоди довкіллю?
— Колорадський жук — уже не карантинний об’єкт, цей статус із нього зняли. Він став звичним компонентом нашого середовища. Та й не треба його перемагати, а просто підтримувати рівень популяції шкідника нижчим за економічний поріг шкідливості. Тим більше, що нині багато цікавих розробок застосування біологічних засобів захисту. Наприклад популярний препарат актофіт, що ефективно діє при високій температурі повітря.
Відновився інтерес до акліматизації природних ентомофагів (хижі клопи пірилюс та подизус). Тобто наші науковці певну роботу в цьому напрямі проводять, щоб колорадського жука й інших поширених шкідників пасльонових у нас поменшало.
— Останнім часом в окремих районах нашої області помітна тенденція до нарощування виробництва картоплі.
— Не знаю, чи стане Полтавщина картопляним раєм, тому що умови для її вирощування складні. Але частина фермерів у нас спеціалізується на вирощуванні ранньої картоплі на крапельному зрошуванні. Це дає змогу отримати високий урожай і прибуток.
До речі, коли приїжджали бельгійці, вони звернули увагу, що в нас досі вирощують картоплю на присадибних ділянках. Вони зазначили, що на незначних площах більше захворювань, тому що не дотримується сівозміна. Зазвичай ми роками садимо на одному місці одні й ті самі сорти картоплі, а їх оновлювати треба постійно. Економічно вигідніше, коли картоплю вирощують агроформування, які спираються на наукові рекомендації.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Анна ПОСПЄЛОВА. Народилася у Полтаві. Закінчила Калінінський державний університет (нині Тверський державний університет РФ), за фахом біолог та агроном. Із лютого 1988 року працює в Полтавській державній аграрній академії. Нинішня посада — доцент кафедри екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.
ДОВІДКА «УК»
У світі під картоплю відведено 19,3 мільйона гектарів. Валове виробництво — 325 мільйонів тонн за середньої врожайності 16 тонн з гектара. В Україні під культурою 1,2 мільйона гектарів, у середньому в господарствах вирощують 20 мільйонів тонн.
Україна — четверта країна у світі за обсягами виробництва картоплі. У Бельгії площі під картоплею на рівні 81 121 гектара, урожайність зросла до 54 тонн з гектара, виробництво — до 4,4 мільйона тонн.