ПІДСУМКИ
Україна гідно представила свою авіаційну і космічну промисловість на 50-му ювілейному Міжнародному авіасалоні Le Bourget
Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Київ — Париж — Київ
Майже на тиждень передмістя Парижа перетворилось на майданчик для показу мод в авіаційній і космічній галузях. Щодня після обіду на небесний подіум злітали кращі з найкращих літаків та вертольотів, щоб під музичний супровід показати фантастичні фігури у небі, а на землі своєї черги чекали їхні конкуренти. Від такої картинки перехоплювало подих. Складалось враження, що вони просто танцюють у небі, у чому велика заслуга найкращих у світі пілотів, які з’їхались зі всього світу. Перші три дні подивитись польоти та новинки техніки могли лише дипломатичні і військові місії, представники компаній, які представляли свою продукцію на авіасалоні, журналісти. Слід сказати, що перших, других і третіх цього року прибула рекордна кількість. Лише на четвертий день Ле Бурже відкрив двері для всіх любителів видовищ. Фініш свята моди не за горами — у неділю. Які ж підсумки маємо?
Вершки зібрали Boeing і Airbus
Звісно, підбиття підсумків авіасалону триватиме ще не один тиждень. Адже чимало компаній, зокрема ДП «Антонов», поки що не озвучує обсяги контрактів та попередніх угод, укладених під час авіасалону. «Поки що рано говорити, це комерційна таємниця», — обережно зауважив президент — генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа.
Натомість Boeing і Airbus уже на третій день голосно заявили про рекордні суми замовлень. Як зазначає Agence France-Presse, за обсягами контрактів конкуренти йдуть у ногу. Зокрема, першій вдалося домовитися про продаж літаків на 44,8 мільярда доларів, другій — на 44,6 мільярда. Тоді як загальний обсяг замовлень наразі перевищує 100 мільярдів доларів.
Так, найбільше замовлення зробила бюджетна ірландська авіакомпанія Ryanair, яка уклала угоду про купівлю 175 літаків Boeing 737-800 на 15,6 мільярда доларів. При цьому керівник авіакомпанії Махаель О’Лірі заявив, що сума може зрости до 20 мільярдів.
Airbus теж уклала низку контрактів. Зокрема, Air France-KLM зголосилась купити у неї 25 літаків на близько 7,2 мільярда доларів. Ще шість A330-300 Airbus продав авіалініям Шрі-Ланки і уклав угоди з перевізником про наміри на покупку ще чотирьох A350 на близько 2,6 мільярда доларів.
Перспективи «Антонова» райдужні
—Україна мала гідний вигляд на цьогорічному Ле Бурже, представивши два потужні проекти і літаки — АН-70 і АН-158, — зауважив президент — генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа на прес-конференції для іноземних журналістів та гостей салону. — Під час демонстраційних польотів усі побачили, що Україна — потужна держава, яка має високі технології і ні в чому не поступається в авіації світовим лідерам, а за деякими показниками навіть перевершує їх, — наголосив він. Зокрема, середньомагістральний вантажний літак АН-70 випереджає всі сучасні міжнародні та європейські вимоги на 20 років уперед, переконаний він. Ця 100-тонна машина може злітати і сідати на дуже короткому майданчику завдовжки 600—800 метрів грунтової смуги. Після модернізації він набув нових якостей, у ньому встановлено сучасне цифрове обладнання, силові пристрої. Він має дуже місткий вантажний відсік, який дає змогу перевозити всі види техніки, і сучасну скляну цифрову кабіну, що забезпечує повну навігацію, пілотування і управління літаком.
За даними Дмитра Ківи, роботи з цивільної сертифікації АН-70 мають завершитись у 2014 році. Наразі вже зняті всі зауваження Міноборони Росії по цьому літаку і у висновку сказано, що літак придатний до серійного виробництва. Наш уряд і Міноборони теж підтримують цей проект. Тож є впевненість, що попри складну долю АН-70 матиме гарне майбутнє і за два-три роки розпочнеться його серійне російсько-українське виробництво.
Щодо АН-158, то тут переваги теж очевидні. Цей літак отримав сертифікат за третьою категорією посадки, тобто він може сідати у тумані, за повної невидимості в автоматичному режимі, наголосив Дмитро Ківа.
Керівник ДП «Антонов» також підкреслив надзвичайно важливе значення візиту Прем’єр-міністра на авіасалон. «Політична підтримка інколи буває важливіша за фінансову, — наголосив він. — Ми не отримуємо від держави жодної копійки фінансової допомоги, як деякі підприємства, і не просимо з бюджету. При цьому останні три роки щорічно перераховуємо у бюджет по 600 млн гривень і забезпечуємо роботою 14 тисяч людей. Наша продукція на рівні кращих світових зразків. Щоб ще більше розвиватись, Україні треба перейняти зарубіжний досвід і механізми стимулювання закупівлі літаків на внутрішньому ринку та їх експорту, зокрема продажу у лізинг тощо. Прем`єр пообіцяв підтримати ці ініціативи і допомогти заводу погасити або реструктуризувати борги заводу, які ускладнюють нашу роботу, додав Дмитро Ківа.
Іноземні журналісти досить жваво цікавились також долею й інших літаків, зокрема «Руслана», АН-140, АН-72, АН-74 тощо.
Наразі готується відновлення серійного виробництва «Руслана». Після модернізації частин літака, зокрема силових установок, його ресурс польотів, годин і років експлуатації збільшений удвічі. Зараз ще планується поставити йому нову скляну цифрову кабіну і сучасне цифрове обладнання — і це буде літак зовсім іншого технічного рівня, розповів президент-генконструктор ДП «Антонов», висловивши впевненість, що найближчим часом у найбільшого транспортника у світі з вантажопідйомністю до 150 тонн не з’явиться конкурента. Щодо АН-140, який має замінити застарілі АН-24 і АН-26, то його чекає модернізація із задньою рампою. Крім того, Дмитро Ківа поінформував, що ДП «Антонов» братиме участь у тендері на заміщення 56 застарілих літаків Hawker Siddeley 748M Avro виробництва Hindustan Aeronautics Ltd для ВПС Індії. За умовами участі в тендері, 16 літаків замовники планують закупити у готовому вигляді, інші 40 — збиратимуть у партнерстві з індійським виробником, з них 16 матимуть 16% місцевих комплектуючих і 24 - 60%. Військово-повітряні сили Індії, крім українського АН-148, розглядають ще кілька варіантів, зокрема російський Іл-114, EADS CASA C-295 та італійський Alenia C-27J Spartan. Перший літак, як очікується, буде поставлений в найближчі 4—5 років після офіційного укладення контракту. Сума контракту оцінюється в 2,5—3 млрд доларів США. При цьому Дмитро Ківа повідомив, що «Антонов» не братиме участі у російсько-індійському проекті МТІ та канадському проекті КС-290, бо там потрібен важчий літак, аніж виготовляється у нас, вантажопідйомністю 24 тонни.
Йти за тенденціями, щоб не відставати
У коментарі для «УК» директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак виділив загальні тенденції розвитку світового авіапрому — зростання вживання композитних матеріалів в літакобудуванні та будівництво безпілотних літальних апаратів. За його словами, у першому випадку фірма «Антонов» могла б закрити прогалину, бо вже має відповідні напрацювання. І таким чином за відповідної підтримки уряду посилити вітчизняну авіакосмічну галузь. Тоді як з безпілотними літаками Україна безнадійно відстала на кілька десятиріч. Вона хоч і виробляє планери, не може змагатись у начинці і має великі складнощі в інтеграції ударних систем. Але за окремими напрямками є гарні напрацювання. Зокрема, державне конструкторське бюро «Луч» має колосальні успіхи в розробці високоточних засобів ураження, якими в перспективі могли б бути оснащені безпілотні літаки, наголосив він.
Аби не пасти задніх у авіакосмічній галузі, на думку експерта, не можна ігнорувати світові тенденції кооперації у виробництві систем для літаків. Він переконаний, що доцільним тут є входження нашої держави у міжнародні інтернаціональні клуби зі створення систем, у тому числі безпілотних, протиповітряної оборони, радарних, пускових установок. А це неможливо без зміни чи удосконалення форми власності підприємств. Як мінімум, державні структури мають бути реструктуризовані та акціоновані, аби можна було створювати спільні підприємства такого рівня, як між російською ОАК та італійцями по Суперджету, або з французами по двигунах. Це не значить, що пакети всіх державних підприємств одразу мають бути продані, їх треба продавати невеличкими пакетами — від 25 до 49%, але спочатку знайти надійного партнера. Найбільш обережним при цьому слід бути стосовно конструкторських бюро — КБ «Луч», КБ «Антонов», КБ «Південне», аніж до серійних підприємств. У випадку з ДП «Антонов» я не впевнений, що контрольний пакет має продаватись Росії, він має залишатись у держвласності, наголосив він, а участь в акціонуванні та приватизації мають право взяти компанії інших країн. Зокрема, у 2004-му United Technologies уже висловлювала бажання взяти участь у цьому процесі.
Щодо техніки військового та подвійного призначення, то тут Україна є державою з виробництва комплектуючих. Вона продає лише 10—15% кінцевих зразків озброєння, тоді як могла б створювати кінцевий продукт. Тут успіх теж залежить від правильних кроків при реструктуризації та акціонуванні.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Україна може потрапити у трійку найсильніших з пуску ракетоносіїв
Валентин БАДРАК,
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння:
— Цьогоріч авіасалон побив усі рекорди за кількістю компаній-демонстрантів (понад 2,2 тисячі) та високим рівнем інтриг. У цілому Ле Бурже підтвердив великі перспективи авіапрому України і ще більше оголив її слабкі місця, які треба посилити, аби йти в ногу зі світовими виробниками. Яскравою подією салону стало входження наших літаків у десятку найбільш обговорюваних, попри гігантську кількість представлених повітряних суден (близько 150) і браку реклами Анів у пресі. Слід констатувати, що АН-70 свідомо ігнорували журналісти у щоденних новинних блоках, тоді як фахівці відзначали його переваги над європейським аналогом А400М. Наша машина компенсувала це своїми демонстраційними польотами, чим викликала підвищений інтерес публіки.
Аналогічна ситуація і щодо АН-158. Попри гігантський вал реклами російського Суперджета (по 2—3 статті у кожному номері щоденного випуску журналу авіашоу), фахівці відзначили значно більші перспективи АН-158. Зокрема завдяки його спроможності експлуатуватись у складних погодно-кліматичних умовах і здійснювати посадку на необладнаних аеродромах. Статистика теж на боці українського літака через великі простої Суперджета. На сьогодні експлуатується майже однакова кількість — 18 літаків проти 16 відповідно, при цьому середній наліт нашого становить — 320 годин (рекордна 400), тоді як Суперджета — лише 140. Це серйозний успіх і свідчення того, що наш літак не витіснять з ринку, у тому числі з російського. Тобто з ним рахуватимуться і його замовлятимуть, особливо для регіонів за Уралом і далі.
Космічна галузь України теж була потужно представлена на авіасалоні. Завдяки участі у міжнародних програмах вона може увійти до трійки найсильніших держав світу з пуску ракетоносіїв, якщо цей напрямок буде посилено. Насамперед, йдеться про програму з Бразилією, «Морський старт», роботу з Росією по конверсії ракети «Дніпро». Виробництво ракетоносіїв, вивід цивільних і військових супутників дасть змогу Україні просунутись уперед на космічному ринку.
Фото та відеорепортаж Галини ІЩЕНКО