Прикордонна Херсонщина — край справжніх патріотів. Попри близькість до тимчасово окупованого Криму, сюди не проникли ідеї сепаратизму. Так склалося історично, що тут сильні традиції українського козацтва, а кілька районів заселено вихідцями із Західної України. Це справжня різнобарвна Україна. Про перспективи та пріоритети розвитку області, в якої є вихід до Чорного та Азовського морів, річкові та морські порти, «УК» запитав у лобіста Херсонщини у парламенті колишнього народного депутата, нині голови Херсонської облдержадміністрації Андрія ГОРДЄЄВА.
— Андрію Анатолійовичу, які першочергові завдання поставив перед вами Президент під час представлення?
— Перше й основне завдання — забезпечити економічне зростання Херсонщини. Війна — вже не виправдання кризи в економіці. На зустрічі з активом області Петро Порошенко зазначив, що через анексію Криму Росією Херсонщина стала прикордонним регіоном, тому охорона кордону і безпека жителів — один із пріоритетів облдержадміністрації, військових формувань, правоохоронних органів і громадськості. Над цим і працюємо.
— Безпека держави — не лише охорона кордонів і підвищення обороноздатності. Не менш вагома інформаційна складова. Чи вдається вигравати гібридну війну, нав’язану сусідом?
— Безумовно, слід вигравати на інформаційному полі. На жаль, ворожа пропаганда активно використовує те, що у нас нема економічних успіхів. Протидіяти їй можуть кроки, які ми запланували. Днями презентували Стратегію розвитку телерадіомовлення в Херсонській області та організації мовлення та територію Криму протягом 2016—2017 років. Один із напрямів проекту — якісне збільшення рівня покриття території області аналоговим та цифровим ефірним мовленням, ліквідація білих плям телерадіомовлення. Стратегічно важливий етап у проекті — організація телерадіомовлення на тимчасово анексовану територію Криму.
Плануємо розпочати будівництво 150-метрової вежі у с. Чонгар Херсонської області, з якої здійснюватимуть трансляцію українських мовців на територію АРК. На відміну від сусіда, не займатимемося брудними технологіями, фейками та явною пропагандою, а транслюватимемо якісний український телепродукт: у програмах ітиметься про плани, реальні справи, здобутки. Щоб кримчани зрозуміли: в Херсоні спокійне мирне життя, люди працюють, бізнес інвестує, влада виконує свої функції. Тож зробимо ще один крок, щоб протистояти інформаційному обдурюванню кримчан.
— Якісь кроки у цьому напрямі вже зроблено?
— Так. Хочу навести лише один приклад, але дуже символічний. На Великдень ми передали через кордон архієпископові Кримському Климентію Пасхальний Благодатний вогонь, який прибув до нас через усю країну. Він довіз його до Сімферополя, де править службу. Але для мене маркером успішності заходу стало прохання російських солдатів на кримських блокпостах «поділитися вогнем». Це свідчення, що солдати — пересічні громадяни, які живуть на окупованій території, — прагнуть миру і стабільності. Тож маємо зробити все, щоб кримчани, які заїжджають в Україну через Херсонську область, бачили, що вони у вільній демократичній країні. І свобода дає змогу робити кращі економічні успіхи, ніж Росія зі своєю диктатурою. Отець Климентій тоді поділився: тут відчувається подих свободи, його не обмотати колючим дротом, не сховати за блокпостами. Контенти, які ми передаємо в Крим, й стануть успіхами Херсонської області.
— Що стосується економіки краю, які поставили для себе та команди завдання? Є розуміння пріоритетів?
— Із самого початку, два місяці тому, визначив та озвучив громаді області п’ять пріоритетів. Насамперед розвиток промисловості, АПК та альтернативної енергетики. Нам потрібно відновити зрошення, щоб збільшити врожайність і площі поливу. В парламенті добилися накладання мораторію на приватизацію інфраструктури зрошувальних систем. Відновлення зрошення оживить сільське господарство, зросте вартість землі, збільшаться надходження до бюджетів, запрацює переробна галузь, у людей з’явиться робота.
— Чому така велика увага приділяється саме зрошенню?
— Працюючи у Верховній Раді, наша депутатська група «Відродження Херсонщини» добилася введення області до проекту Світового банку з відновлення меліоративної системи. Адже Херсонська область розташована у найбільш посушливій зоні півдня України, де значна кількість площ за метеорологічними показниками належить до сухого степу. Вирощувати стабільні урожаї сільгоспкультур можливо за умови функціонування меліоративного та зрошувального комплексу області. На Херсонщині найбільша в Україні площа зрошуваних сільгоспугідь — понад 426,8 тисячі гектарів, або 21,6% наявних сільгоспугідь. Водночас лише половина з них у доброму стані. Решту треба відновлювати. Фактично на посаді голови облдержадміністрації завершу роботу, яку розпочав, працюючи народним депутатом, збільшу площі під зрошенням, щоб аграрії могли ефективно господарювати, а подекуди збирати по два врожаї на рік.
— Які ще ключові точки зростання визначили?
— У мене така позиція: больові й проблемні питання Херсонщини мають стати точками зростання. Одна з них — реконструкція аеропорту, завдяки чому область прийматиме більше туристів і збільшаться надходження до бюджету. Каталізатор успішності економіки краю — стан доріг. Як народному депутатові вдалося вибити додаткові кошти на їх ремонт. Нині вже надано на дороги 219 мільйонів гривень і ще буде залучено кредитних коштів майже 90 мільйонів.
Важливе для Херсона питання будівництва мостопереходу, що не тільки поліпшить транспортну розв’язку, а й дасть роботу будівельникам.
Екологічна проблема теж у перспективі може стати досягненням. Щойно область побудує очисні споруди, утилізує отрутохімікати, припинить скиди у річки Дніпро та Інгулець, вона стане екологічно привабливою для туристів, які бажають відпочивати у чистому середовищі.
До пріоритетів також зараховую безпеку населення, туризм, підтримку молоді та спорту.
— Із туризмом та безпекою все зрозуміло. Але чому серед пріоритетів традиційно другорядна сфера — молодь і спорт?
— Категорично не погоджуюсь із визначенням «другорядність». До цієї категорії належить і медицина. Ми запланували впровадити серйозний проект страхової медицини. Насправді медицина вже відчула на собі безліч експериментів, які не були успішними. Я ж хочу залучити до роботи над проектом усіх прихильників та опонентів, щоб створити якщо не ідеальну, то оптимальну модель медичного обслуговування на Херсонщині.
Чому все пов’язано одне з одним? Через недостатній розвиток спорту діти і молодь не зростають здоровим поколінням, а стають пацієнтами лікарень. Тому медицина, спорт, молодь — в одному руслі. Ми закладаємо фундамент для здорового та успішного майбутнього наших дітей. У нас є розуміння, що ми нащадки козацького роду. Коли наші діти кладуть руку на серце, співаючи гімн України, це їхній вибір. Вони зовсім інше покоління, ми маємо не зрадити їхнього вибору.
— Херсонщина — своєрідна туристична візитівка України. У всякому разі, влітку. Крим дивиться на Україну через ваш край. Який туристичний продукт пропонуєте?
— Із туризмом в області пов’язані всі галузі. Херсонщина — унікальна територія для туризму, відпочинку, оздоровлення та рекреації, яка має багато конкурентних переваг для формування і розвитку курортно-туристичного комплексу.
Наведу лише кілька фактів, які доводять неповторність краю. Херсонщина — єдина з областей України, яка має вихід до двох теплих морів — Чорного й Азовського. Саме тут найдовша піщана коса в світі — Арабатська стрілка, найбільший у Європі безлюдний острів Джарилгач, найбільший піщаний масив в Україні, один з найбільших у Європі — Олешківські піски; найбільший у світі рукотворний ліс — 100 тисяч гектарів. Повірте, можу довго розповідати про привабливість рідної Херсонщини. Але краще все побачити самому.
— Чи не бояться інвестори вкладати кошти у розвиток рекреаційної галузі? Адже завжди є ризики, що влада може здати землю в оренду, може відібрати. Які гарантії бізнесу пропонуєте?
— Ми зацікавлені у створенні в області єдиної туристичної мережі й наданні їй особливого статусу. Для її розбудови пропонують привабливі умови бізнесменам та інвесторам. Як це відбуватиметься? Надамо бізнесу «кейси», інструментарій, а підприємець розумітиме, що, маючи 10, 20, 50 тисяч доларів, кожен зможе обрати сферу, в яку їх вкласти. Починаючи від відкриття кафе в курортному місці, завершуючи будівництвом великих туристичних об’єктів. Вони стануть нашими внутрішніми інвесторами. А ми як влада гарантуємо сприяння, легальні умови без корупції та незаконних схем.
Херсонщина — привітний край, де розуміють проблеми, знають, як їх розв’язувати, мають чітку позицію в політиці, економіці, культурному та духовному розвитку. Це форпост Української держави.
Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Андрій ГОРДЄЄВ. Народився 13 червня 1983 року в с. Надеждівка (Херсонська область). 2009 року закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, магістр права, 2014-го — Національну академію державного управління при Президентові України, магістр управління суспільним розвитком.
Працював юрисконсультом і начальником юрвідділу на херсонських підприємствах. 2014 року обраний народним депутатом України. У квітні 2016-го його призначено головою Херсонської облдержадміністрації.
Ми в Google+