Начальник управління охорони
здоров'я Запорізької
облдержадміністрації
Андрій ЗАПОРОЖЧЕНКО

На Запоріжжі підвищення якості життя людей пов’язують, передусім, із  забезпеченням належного рівня надання медичних послуг, зокрема, сільському населенню. Про нагальні завдання  і поточні здобутки в цій галузі краю ми ведемо бесіду з начальником управління охорони здоров’я  облдержадміністрації Андрієм Запорожченком.

 — Андрію Григорійовичу, ви недавно працюєте на посаді керівника медичної галузі області. Які проблеми побачили незамуленим оком і  що плануєте здійснити, щоб виправити ситуацію?

—  Не без гордості можу констатувати, що в Запоріжжі функціонує потужний міжрегіональний центр трансплантології внутрішніх органів, зокрема серця. Наші фахівці успішно виконали вже не одну філігранну операцію. Водночас не можу не зазначити, що ще не відпрацьовано належним чином систему надання  кардіохірургічної допомоги в цілому — трансплантації потребують, можливо, десятки пацієнтів, а лікування  інфаркту міокарда — тисячі. Тож не слід за високотехнологічними показниками у медицині забувати про щоденні потреби чималої кількості пацієнтів. Для ефективного розв’язання проблеми передбачаю зібрати регіональний форум фахівців, щоб  розробити і впровадити оптимальну концепцію організації такої допомоги.

Залишається на порядку денному і удосконалення первинної ланки надання  меддопомоги. Щоб мати повну картину стану справ тут, регулярно  виїжджаю в районні лікарні, буваю в амбулаторіях. Підходимо до реформування зважено, враховуючи досвід і помилки інших регіонів, але водночас діємо енергійно, адже прагнемо якнайшвидше наблизити фахову  лікарську допомогу до сільської глибинки і водночас раціонально використовувати фінанси й ресурси. Первинна ланка — це сімейні лікарі. Тож нині активізували роботу із облаштування, зокрема у сільській місцевості, амбулаторій сімейної медицини. Різниця між ними і дільничною лікарнею фактично полягає лише в тому, що пацієнт не перебуває тут цілодобово. Зрозуміло, що сімейний лікар — не остання інстанція, але він має бути  підготовленим саме так, щоб знаючи стан здоров’я пацієнта,  вчасно виявити патологію і спрямувати його до вузьких фахівців.

 З усіма хворобами — до сімейного лікаря. Фото з сайту pr.lg.ua

— Однак відомо, що молоді медики не поспішають працювати на село? Які важелі заохочення для них застосовуєте?

— На жаль, у сільських районах укомплектованість кадрами лікарів  становить лише 66,8%, молодших медичних спеціалістів — 91,1%. Щороку в медичних  закладах  сільської місцевості вивільняється понад 70 лікарських посад. Реальним заходом для поліпшення ситуації на Запоріжжі став  цільовий прийом  абітурієнтів у медичні виші. Так, управління охорони здоров’я облдержадміністрації торік на 20 цільових місць за спеціальністю «лікувальна справа» до Запорізького медуніверситету  видало 89 направлень, «педіатрія» — на 5 місць 19 направлень; на 5 місць з фаху «медико-профілактична  справа»  — 13.  Також практикуємо  прямі тристоронні угоди між райдержадміністрацією, яка оплачує навчання, медуніверситетом і студентом на умовах, що потім він  повернеться в район працювати. Цю схему  реалізують  практично в усіх  районах  області. До того ж,  головні лікарі  ЦРЛ активно працюють зі студентами  п’ятого-шостого курсів,  інтернами, пропонують оплатити навчання, щоб потім вони приїхали в район, принаймні, на три роки. На місцях теж готуються зустріти  молодих медиків. Зокрема у Велико-Білозерському, Михайлівському, Бердянському, Чернігівському районах для роботи в сільській амбулаторії сімейної медицини молодим спеціалістам надають житло, службовий автомобіль. Та все-таки низька заробітна плата медичних працівників гальмує  цю ініціативу. Тож очікуємо, що з успішною реалізацією соціальних реформ Президента добробут медиків істотно зросте.

 — Які  зміни у медичній галузі області передбачаєте в рамках програми  її реформування?

— Ми вже сформували госпітальні округи на території області. З урахуванням стану доріг, транспортного сполучення, відстані до обласного центру, а також стану фінансового, матеріально-технічного забезпечення медичних закладів області, опрацювали  можливість створення  міжрайонних центрів і відділень. Так, в  Мелітополі затвердили план відкриття міжрайонного центру з надання медичної допомоги  породіллям — як жителям міста, так і прилеглих сільських районів. Аналогічна  робота проведена в Бердянську. В Розівському районі, враховуючи невелику кількість пологів у цій місцевості, прийнято рішення про передачу міжбюджетних трансфертів за надання пологової допомоги жінкам району  до Куйбишевської ЦРЛ. Також у Мелітополі створено територіально-медичний центр шляхом об’єднання  Мелітопольської міської лікарні №1 та Мелітопольської міської станції швидкої медичної допомоги. Вирішується питання щодо організації  централізованої клініко-біохімічної лабораторії.  До  кінця  поточного року плануємо завершити формування мережі амбулаторій сімейної медицини.

 — Як тепер забезпечується надання висококваліфікованої  спеціалізованої медичної допомоги сільським жителям?

— Нині видатки на первинну медичну допомогу проводяться з районних бюджетів. Цього року вони  істотно зросли. Одним з найважливіших чинників фінансування сільської медицини нині є визначення обсягу видатків за  рівнями надання медичної допомоги, а саме фінансування не на одного жителя, а за надану медичну послугу. На жаль, сільське населення 20 районів обслуговує 91 автомобіль швидкої медичної допомоги, з яких майже 90% вже давно відпрацювали свій технічний ресурс. Але попри  всі негаразди  екстрена медична допомога і у сільській місцевості надається в межах 20-хвилинної транспортної доступності. Наша область відома за успіхами у трансплантації, ендопротезуванні, інших видах високотехнологічної медичної допомоги. У нас працює майже два десятки спеціалізованих  медичних центрів. Їхня допомога доступна всім жителям області, в тому числі і сільської місцевості. Для цього організовуємо регулярні виїзні  консультативні прийоми фахівців у центральних районних лікарнях і амбулаторіях. Також у нас реалізується  спеціалізована  соціальна програма «Зустрічайте лікаря!» Водночас беремо на озброєння сучасні  ІТ-технології, тож консультації фахівців в режимі он-лайн  для пацієнтів з глибинки вже перестануть бути науковою фантастикою. Таким чином, зекономимо кошти на транспортування спеціалістів і не відриватимемо їх на цілий день від основної роботи. 

Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Андрій  ЗАПОРОЖЧЕНКО. Народився 1 грудня 1971 року в Херсонській області. Здобув вищу освіту в Запорізькому державному медичному університеті. Працював в обласній дитячій лікарні та багатопрофільній дитячій лікарні № 5 міста Запоріжжя, головним дитячим хірургом головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації. Кандидат медичних наук. Заслужений лікар України.