За останні два роки Крим піднявся в рейтингу регіонів України на 13 позицій — з 16-го місця на третє. За цей період в економіку республіки вкладено 26,5 мільярда гривень капітальних і 420 мільйонів доларів США іноземних інвестицій. На сьогодні в регіоні реалізується 87 інвестиційних проектів загальною вартістю 11,7 мільярда доларів. Крім того — 57 проектів міжнародної технічної допомоги.
— За оцінкою експертів, Чорноморський економічний форум цього року був більш результативним і успішним. Яких важливих рішень, спрямованих на економічний розвиток Криму, у рамках саміту вдалося досягти?
— Принципово важливою відмінністю форуму стало те, що вперше за чотири роки точкам зростання економіки Криму було присвячено окрему сесію.
Що стосується проектів, то ми зробили акцент на інвестиційних пропозиціях з розвитку реального сектору економіки. Причому йдеться, не в останню чергу, про точкові проекти. Безумовно, проекти на мільярди доларів теж мають право на життя, але у них значно менше шансів бути реалізованими в осяжному майбутньому. Ми реально дивимося на життя, тому пропонуємо те, що реальне. Від цього безпосередньо залежить добробут кримчан уже сьогодні.
У рамках форуму Крим уклав низку меморандумів з компаніями-інвесторами та з Координаційним офісом ТІКА. Наприклад, українська компанія «ДТЕК» упродовж двох років планує інвестувати в розвиток нашої соціальної інфраструктури 10 мільйонів гривень. Швейцарсько-український проект DESPRO має намір співфінансувати 12 проектів місцевих громад. Окрім цього, DESPRO співфінансуватиме два пілотних проекти в регіонах з покращення водопостачання та водовідведення в сумі 850 тисяч гривень кожен. Словацька компанія заявила про намір вкласти 50 мільйонів євро в реконструкцію мереж теплопостачання, модернізацію та будівництво котелень.
За підсумками форуму я звернувся до всіх глав міст і районів автономії, до контролюючих структур з проханням керуватися в роботі одним правилом: як підтримати, а не як «задушити» бюрократичними перепонами інвестора. Чим швидше в той або той регіон прийдуть реальні інвестиції, тим швидше люди відчують економічний ефект і віддачу у вигляді робочих місць з нормальними зарплатами, відрахуваннями до бюджету на розвиток соціальної інфраструктури.
— Коли Крим зможе стати потужним конкурентом у туристичній індустрії для Туреччини, Єгипту, Хорватії? Що, на вашу думку, для цього потрібно?
— Насамперед, Криму потрібно ламати стереотип виключно пляжного курорту. Тому ми продовжуємо реалізовувати нашу головну тезу в розвитку курортної галузі: Крим — це цілорічна оздоровниця. Наш головний козир — природно-лікувальні чинники.
Усе це треба якісно запропонувати потенційному покупцеві. З цією метою ми відновлюємо туристичну мережу, яку втратили після розпаду Союзу. Туристичні офіси вже відкрито в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Ризі, Єкатеринбурзі, Мінську, Сиктивкарі, Баку та в інших містах. В останні два роки Крим бере участь в усіх масштабних туристичних виставках в Європі та Азії, причому як окремий унікальний туристичний комплекс України. Сім найбільших авіакомпаній безкоштовно розміщують інформацію про Крим у своїх бортових журналах. Серед них — Turkish Airlines, AirBaltic, авіакомпанія Azal, UTair і Аерофлот, AIRONIX.
До речі, журнал National Geographic включив Крим до двадцятки місць на планеті, рекомендованих для відвідування цього року. Робота дає результати, і це підтверджують цифри: дедалі більше туристів віддають перевагу Криму в міжсезоння. Взимку минулого року до Криму приїхало на 19,3% більше туристів, навесні — на 17,8%, а на травневі свята зростання становило майже 30%. Це не лише кращий час для оздоровлення, а ще й прийнятні ціни.
Що стосується цінової політики у високий сезон: Мінкурортів Криму провело порівняльний аналіз цін на відпочинок у період високого сезону на чорноморських курортах Росії та України. Вартість кримського відпочинку в середньому на 15—25% нижча, ніж у Росії.
Щодалі набувають популярності круїзи до Криму. Цього року до нас зайшли 144 круїзних судна — це кримський рекорд. Уперше після розпаду Союзу запущено круїзний рейс на одесько-кримсько-кавказькому маршруті «Шість курортних столиць Чорного моря».
Безумовно, щоб стати конкурентоздатним курортом, самих природних ресурсів і їх просування недостатньо. Необхідно відновлювати та розвивати інфраструктуру. Це стосується, у тому числі, пляжів. Ми звільняємо кримське узбережжя від незаконних огорож, шлагбаумів і будівель. Час попереджень закінчився. Кожен факт незаконного обмеження доступу на пляж завжди матиме жорсткі правові наслідки. Туристи їдуть до нас відпочивати, а не «милуватися» будівництвом і огорожами.
— Кілька місяців тому Крим отримав довгоочікуваний закон про провадження інвестиційної діяльності в автономії. Чи є вже перші плоди цього нормативного акта?
— Це знаковий і довгоочікуваний для нас закон, який визначить розвиток Криму на найближчий час. Закон про інвестдіяльність не єдиний, але один з важливих кроків зі створення максимально сприятливих умов для надходження капіталу в економіку регіону, в тому числі в санаторно-курортний комплекс.
Українське законодавство та наш закон створюють стимули для надходження капіталу. До речі, Ощадбанк Росії, який інвестує в реконструкцію санаторію «Мрія» у Великій Ялті, першим в Україні скористається пільгами Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць». Це дає змогу інвесторові не сплачувати податку на прибуток і митні збори до 2018 року, а надалі сплачувати податки за зниженою процентною ставкою.
— Кілька років тому ви на одному з підсумкових засідань заявили, що найбільше інвестицій надходить у промисловість, а хотілося б, щоб сільське господарство було не менш привабливим. Ситуація змінилася?
— Сьогодні аграрний сектор Криму потребує перегляду пріоритетів у вирощуванні тих або тих культур і в масштабній модернізації зрошувальних систем. За підрахунками фахівців, тільки відновлення потужностей зрошування часів СРСР дасть змогу збільшити валовий продукт майже вдвічі.
Щоб знизити вплив погоди на врожаї, ми зміщуємо акцент із зернового господарства на вирощування овочів і фруктів. Розроблено програми плодівництва, овочівництва та виноградарства.
Інвестори розуміють, що впровадження сучасних технологій у сільське господарство робить цей бізнес вигідним. Тим більш враховуючи нестачу продовольства у світі.
Хочу підкреслити, що у Криму вперше за багато років в агропром прийшли відчутні інвестиції, створюються нові підприємства переробної промисловості. У Бахчисарайському районі реконструювали винзавод «Агрофірма «Чорноморець» (створено 500 нових робочих місць), відкрито інноваційний завод гравітаційного виноробства «Інвест плюс» (180 робочих місць). Відкрито підприємства з виробництва молочної продукції — «Кримський молочник» у Красногвардійському районі та Чорноморський завод продтоварів, завод з виробництва питної води «КримЕколайф».
Ще одна проблема — руйнування бази переробки. В умовах високої конкуренції вирощувати якісну й екологічно чисту продукцію недостатньо. Переробка в рази збільшить доходи. Нагадаю, Кабінет Міністрів передав Криму колишні господарства та військові радгоспи. Ми пропонуємо перспективні бізнес-проекти зі створення на їх базі переробних виробництв. Наприклад, на базі радгоспу-заводу ім. 1 Травня в селищі Первомайському реалізується проект з будівництва одного з найбільших в Україні молочнотоварних комплексів. Інвестор привіз сучасне обладнання та технології. Молочнотоварний комплекс на три тисячі голів дійного стада матиме власну кормову базу. Запланована потужність майбутнього виробництва — до 100 тонн молока сорту «екстра» на добу. На підприємстві вже створено робочі місця. До 1 січня 2015 року, коли комплекс вийде на повну виробничу потужність, планується залучити додаткових працівників.
Відроджується вирощування ефіроолійних і лікарських культур. У Сімферопольському районі успішно працює унікальний фіторадгосп «Радуга». Тут вирощують понад 100 видів цілющих трав. Продукція експортується в країни ближнього та далекого зарубіжжя.
— Неодноразово кримські високопосадовці заявляли про енергетичну незалежність півострова від материкової України. «Чорноморнафтогаз» цього року інформував, що до газотранспортної системи Криму споживачам подали 82% газу власного видобутку. Активно розвивається в Криму сонячна та вітрова енергетика. Коли прогнози з енергетичної самостійності Криму стануть реальністю?
— Крим, безумовно, має потужний потенціал для розвитку джерел енергії. На сьогодні альтернативні джерела виробляють 30% усієї електроенергії (по Україні — нижче 1%). Впровадження енергозберігаючих технологій вже дало змогу заощадити понад 500 мільйонів гривень.
Розпочато пусконалагоджувальні роботи на сонячній станції «Миколаївка» потужністю майже 70 МВт. Цього року планується ввести в експлуатацію Останінську ВЕС потужністю 25 МВт. Ведеться будівництво Присиваської ВЕС потужністю 25 МВт у Совєтському районі.
Тривають роботи з облаштування Одеського родовища природного газу: побудовано 83-кілометровий підводний газопровід, розпочато будівництво БК-4 Безіменного газового родовища. Залучення самопідйомних бурових установок «Петро Годованець» і «Незалежнiсть» забезпечили зростання видобутку природного газу на шельфі Чорного моря, і за 2012—2013 роки приріст становив 11% і 38% відповідно.
На історичний максимум добового видобутку газу (4,9 мільйона кубометрів) вийшло ДАТ «Чорноморнафтогаз». Видобуток природного газу збільшився майже на 40%. Вже цього року Крим буде забезпечений газом власного видобутку на 94%, а у 2014 році — на 100%.
— Які заходи заплановано в Криму з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка та скільки коштів на їх реалізацію буде залучено з республіканського бюджету?
— Ми вже створили Оргкомітет з підготовки та проведення святкових заходів, я його очолив. Говорити про цифри поки що зарано, але можу запевнити, що урочисті заходи з нагоди цієї ювілейної дати пройдуть у Криму на гідному рівні.
Людмила ЩЕКУН, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Анатолій МОГИЛЬОВ. Народився у квітні 1955 року у місті Петропавловськ-Камчатський, що в Росії. Вищу освіту здобув у Слов’янському педагогічному інституті, закінчивши фізичний факультет. Трудову діяльність розпочав учителем, потім відслужив два роки в армії. З червня 1982 року розпочав службу в органах внутрішніх справ, де займав різні посади. В 1993 році закінчив Українську академію внутрішніх справ, після чого був призначений спочатку керівником Артемівського міськвідділу УМВС України в Донецькій області, потім очолив Макіївське міськуправління. З 2007 року очолив Кримське управління МВС. За три роки потому посів посаду міністра внутрішніх справ України. З листопада 2011 року призначений на посаду Голови Ради міністрів АРК. Має звання генерал-полковник міліції. Відзначений багатьма відомчими нагородами. Зокрема, відзнакою МВС «Хрест Слави» та орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Ми в Google+