Дискусії щодо доцільності видобутку сланцевого газу в Україні не вщухають. Його супротивники на перше місце тут виводять екологічну складову і законодавче забезпечення захисту довкілля та прав громад, де розроблятимуться родовища.
У світі багато прикладів вдалого розв’язання подібних проблем. Піонером, як відомо, стали США, де успішно відбулася так звана сланцева революція. Про це йшлося під час експертно-аналітичного круглого столу «Досвід Північної Америки в реалізації проектів з освоєння нетрадиційного газу», в якому взяли участь представники компанії Shell та українські експерти.
У першій доповіді порушували питання прогнозів обсягів видобутку сланцевого газу на території України. На думку експерта Романа Опімаха, координатора центру з упровадження економічних реформ при Президентові України, існують два сценарії розвитку: песимістичний і оптимістичний. Відповідно до першого, наша країна до 2030 року зможе видобувати близько 30 мільярдів кубометрів нетрадиційного газу на рік. Другий варіант — видобуток може сягнути 65 мільярдів кубометрів. «Проте для реалізації цих прогнозів необхідно збільшити інвестицій з 3,5 мільярда доларів до 10,5 мільярда», — констатував фахівець. Крім того, він відзначив вигідне оподаткування в Україні для компаній, які працюють на основі Угоди про розподіл продукції (УРП). На відміну від інших країн Європи, у нас податки невеликі — 18%. Договори на умовах роботи режиму УРП уже чинні й буде укладено нові.
Проте існують певні обмеження. На основі УРП можна підписати лише 2—3 відповідні угоди, інші укладатимуть на основі традиційного оподаткування максимально — 55%.
У свою чергу радник із зв’язків з державними органами Східно-Центрального регіону США компанії Shell Джон Хайнс розповів, наскільки важливу роль в американській «сланцевій революції» відіграло формування законодавчої бази для регулювання методів видобутку нетрадиційних вуглеводнів.
«Процес збирання законодавчих актів у єдину систему зайняв близько дев’яти місяців. Так було створено програму з урегулювання нетрадиційних методів видобутку вуглеводнів — звід законів від 2012 року», — зазначив представник Shell. Це попри те, що зазвичай розроблення закону у США займає від року до двох.
За словами Джона Хайнса, особливої уваги у США надають збереженню довкілля, і нині близько 70% відпрацьованої води на бурових майданчиках у штаті Пенсильванія, де відбувається видобуток нетрадиційного газу, піддають очищенню.
«Сучасний законодавчий акт обмежує скидання технічної води, а також встановлює обов’язкову норму її переробки до стандартів питної. Крім того, всіляко заохочується розроблення альтернативних форм утилізації та повторне використання водних ресурсів», — поділився досвідом американський експерт.
Підтримала колегу і директор департаменту зі зв’язків з урядовими установами Східно-Центрального регіону США компанії Shell Кріста Джонсон, підкресливши важливість прозорої роботи компаній, що видобувають сланцевий газ.
Вона розповіла, що у США компанії спеціально виділяють кілька свердловин для збирання проб якості ∂рунтових вод до початку бурових робіт, під час буріння і після них.
Крім того, американські експерти відзначили нагальну потребу постійного контакту з громадськістю у регіонах видобутку газу. За їхніми словами, у США компанії ведуть відповідні звіти про буріння, а також про свою діяльність в Інтернеті, що надає можливість обговорити їх широкому колу громадян.
К. Джонсон зазначила також, що «принцип компанії Shell — знижувати використання прісної (питної) води», а також нарощувати обсяги її повторного використання. Щодо утилізації фрекінгової води, то, за словами американських експертів, слід ухвалювати рішення з огляду на технічну доцільність та фінансово-економічну ефективність, тому не можна говорити про якусь однозначну технологію її утилізації.
Цікавий американський досвід у сегменті компенсаційних витрат при негативному впливі на довкілля під час проведення бурових робіт. Так, Джон Хайнс пояснив, що у Пенсильванії компенсаційна плата лягає на плечі видобувних компаній. При цьому гроші спрямовують на потреби громад, які проживають у місцевості, поблизу якої здійснюється розвідка і видобуток. Процес буріння обов’язково контролюють інспектори для запобігання будь-яким порушеннням, існує кілька спільних інспекцій, які складаються як з представників державних органів, так і компаній, що займаються розвідкою вуглеводневих родовищ, і екологів.
Якщо американські експерти більше акцентували на законодавчих та екологічних складових, то директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар проаналізував ситуацію з видобутку сланцевого газу в Польщі, можливі перспективи наших держав у цій галузі.
На його думку, Польща спільно з Україною має всі можливості й шанси повторити американську «сланцеву революцію» в європейських масштабах. «Геополітичне становище обох країн, їхній потенціал вказують на те, що в разі успішного розвитку проектів видобутку нетрадиційного газу Україна і Польща не тільки розв’яжуть проблему подолання газової залежності від традиційного монопольного постачальника, а й зможуть кардинально вплинути на геоекономіку і геополітику в Європі. Ймовірно, саме це і турбує сили енергосировинного монополізму та євразійського гегемонізму, що намагаються за будь-яку ціну зберегти статус-кво», — зазначив він.