Про те, що наші будівлі, як і тепломережі, жахливо енергонеефективні, знають, мабуть, усі. І це одна з причин того, що за тепло за новими тарифами українцям, які не отримують субсидії, доведеться платити чимало. Утім, ситуація була б зовсім іншою, якби енергоресурси не розтринькували так, як це нині в нас: 9 мільярдів кубометрів блакитного палива становлять втрати в будинках, 2,4 мільярда кубометрів — у системах теплопостачання. Загалом це 11,4 мільярда кубометрів, які можна було б зекономити, і в виграші були б усі: і споживачі, які заплатили б набагато менше, і держава, яка не імпортувала б великі обсяги газу. Як кажуть, і тепло було б, і дешево.
А поки що — ось кілька цифр: в Україні нині налічується 240 тисяч багатоквартирних будинків і 6,5 мільйона домогосподарств у приватних будинках. Лише в термомодернізацію житлового сектору, щоб потім на довгі роки було і тепло, і дешево, потрібно вкласти величезні кошти.
Змінити ж ситуацію має реформа енергоефективності, яку нині впроваджують в Україні. «Вона почалася ще у 2014 році, але найглобальніші зміни можемо зробити сьогодні завдяки нашим партнерам. Це одна з найамбітніших реформ в Україні», — зауважив віце-прем’єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко під час форуму «Енергонезалежність. Створення фонду енергоефективності», який відбувся 18 жовтня у столиці України. Він підкреслив, що реформа енергоефективності стосується держави загалом і кожного громадянина. Її мета — енергонезалежність країни та енергоефективність кожної української родини.
Геннадій Зубко під час форуму презентував законопроект «Про Фонд енергоефективності». «Наша мета — трансформувати споживацьку систему субсидій на користь енергоефективності. Залучаємо до тепломодернізації активну частину суспільства. Замість субсидій, що консервують бідність, пропонуємо громадянам допомогу на персональну енергоефективність та економічну успішність», — зазначив він. За словами віце-прем’єр-міністра, фонд енергоефективності може запрацювати з 1 квітня 2017 року, коли закінчиться нинішній опалювальний сезон.
«Старт реформи із проектним упровадженням енергоефективності — амбітна мета для держави, суспільства, громадян. Кожна українська сім’я може зменшити навантаження на родинний бюджет, отримати кращі послуги, а також позбутися енергетичної залежності», — зауважив він.
Віце-прем’єр-міністр зазначив, що Україна має значні інвестиційні перспективи щодо розвитку енергоефективних технологій. «Річна ємність цього ринку сягає 10 мільярдів гривень. Він здатний створити 75 тисяч робочих місць, зокрема для розвитку малого та середнього бізнесу». Фонд має поєднати всіх суб’єктів ринку для масштабної енергомодернізації країни. Безумовно, не обійтися і без енергоаудиту, який має встановити своєрідний «діагноз» стану будинку. За словами Геннадія Зубка, механізм роботи фонду енергоефективності такий: спочатку потрібно визначити, до якого класу енергоспоживання належав будинок до термомодернізації й до якого він належить після проведення заходів. Максимальна компенсація заходів з модернізації може сягати 50%, але це має бути будинок з найвищим класом енергозбереження.
«Нам потрібен дуже потужній міжнародний інструмент — фонд енергоефективності, який би давав гарантії й можливості великих інвестицій саме в основний драйвер української економіки — в енергоефективність», — зазначив під час форуму енергоефективності народний депутат Олександр Домбровський.
Україна може розраховувати і на підтримку міжнародних партнерів. Зокрема, заступник генерального директора директорату Європейської комісії з сусідства та розширення Катерина Матернова поінформувала учасників форуму, що Україна входить до пілотних країн, яким ЄС надає підтримку з енергоефективності. Окрім нашої країни, до цього переліку ще входять Грузія, Сербія і Туніс. Вона зауважила, що Європа впродовж кількох років надасть сектору енергоефективності підтримку обсягом 80—100 мільйонів євро. А помічниця Генерального секретаря ООН, директорка Регіонального бюро Програми розвитку ООН (ПРООН) для Європи і СНД Джихан Султаноглу звернула увагу на те, що енергоефективність — це насамперед інвестиція, яка прискорить економічний розвиток, а також дасть позитивний результат для довкілля у плані значного скорочення викидів парникових газів, якими зазвичай супроводжується спалювання енергоресурсів.
Утім, за словами Геннадія Зубка, розбудова енергоефективної України вимагає від держави і суспільства здійснення п’яти принципових кроків. Це делегування співвласникам механізмів управління своїм майном, створення сучасного ринку ЖКП, забезпечення комерційного обліку ЖКП, запровадження енергоаудиту та створення фонду енергоефективності. Для повноцінної роботи фонду необхідні базові закони. Один з них — «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який Верховна Рада ухвалила. Ще потрібні закони «Про житлово-комунальні послуги», «Про енергоефективність будівель» і «Про комерційний облік комунальних послуг». До речі, саме облік споживання енергоресурсів — необхідна умова для впровадження ринкових відносин у житлово-комунальному секторі. Віце-прем’єр-міністр наголосив, що стовідсотковий облік слід забезпечити до 2018 року.
Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+