Модернізувати житлово-комунальне господарство тільки за бюджетні кошти та платежі громадян за комунальні послуги не вдається. Наскрізь латане-перелатане господарство тріщить по швах. Всі розуміють, що його можуть урятувати тільки значні фінансові вливання. Відчуваючи колосальну потребу в інвестиціях, ЖКГ в особі керівників та фахівців галузі нині шукає нові можливості залучення капіталовкладень з різних джерел. І знаходить. Зокрема Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, як розповів на виїзній відомчій колегії в Черкасах його очільник Геннадій Темник, прагне широко впроваджувати нові інвестиційні проекти.
Вкласти, щоб зекономити
Так, недавно ініційовано «Розвиток міської інфраструктури-2» та «Проект підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України». Перший передбачає фінансування у розмірі до 300 мільйонів доларів США. Він складається з декількох субпроектів у сфері водопостачання, водовідведення та поводження з твердими побутовими відходами на 9 комунальних підприємствах Києва, Харкова, Донецька, Кіровограда, Житомира, Краматорська, Коломиї, Тернополя. Початок його реалізації — 2014 рік, завершення — 2020. Другий проект передбачає фінансування в розмірі 350 мільйонів доларів США. Термін реалізації такий самий.
Також, за словами міністра, Мінрегіон спільно з Європейським інвестиційним банком підписав Декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері фінансування інвестиційних проектів муніципальної інфраструктури, в якій заявлена сума інвестицій становить 800 мільйонів євро. Мінрегіон одержав 172 заявки від українських підприємств для участі у проекті, загальна сума яких — 2,3 мільярда євро.
Одним із наймасштабніших є спільний зі Світовим банком загальнодержавний проект водопостачання та водовідведення, який фінансується за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, і передбачає інвестування в сумі 140 мільйонів доларів США. Нині його реалізують на комунальних підприємствах 14 міст з 12 областей України, зокрема й у Черкасах. За словами міністра, на сьогодні учасники проекту вже досягли майже 30% економії електроенергії. Приміром, лише у Черкасах заощадили майже 8,5 мільйона гривень.
— А це вже результат, — наголосив Геннадій Темник.
Паспорт для котельні
Особливе місце в системі модернізації технологічного устаткування ЖКГ займає перехід на альтернативні види палива. Уряд виконав завдання Президента України, затвердивши державну Програму з термомодернізації країни, яка передбачає за 4 роки скоротити на 50% споживання природного газу. Програма складається з кількох напрямків. Зокрема, скорочення планується здійснити за рахунок модернізації існуючого газового устаткування, а також реконструкції та переведення котелень на альтернативні види палива.
З початку року в Україні на дешевих енергоносіях запрацювало 160 котелень, майже 700 капітально відремонтовано. Встановлення в одній із котелень Черкас біокотла, який працює на відходах деревини, вдвічі зменшило собівартість тепла. Річна економія становить понад три мільйони гривень. Тепер тут запроваджують використання ще дешевшого палива — кукурудзяних качанів. До речі, переоснащення котельні КП «Черкаситеплокомуненерго» здійснило за кредитні кошти ЄБРР.
— Така котельня вигідна. Крім того, що вона автономна, ще й економить бюджетні кошти, гроші громадян. Саме тому міністерство всебічно підтримує такі ініціативи. Більше того, ми зараз працюємо над тим, аби паспорт кожної такої котельні був доступним будь-якому аналогічному підприємству в Україні з можливістю використання досвіду, — сказав міністр.
Взявши участь у запуску котельні №17, що по вулиці Сумгаїтській у Черкасах, учасники колегії закликали всіх комунальників наслідувати цей приклад. Технічне переоснащення дасть змогу щорічно заощаджувати 586 тисяч кубометрів газу, або близько 2,3 мільйона гривень. Котельня обслуговує 28 промислових підприємств, десяток бюджетних закладів та 38 житлових будинків. Термін окупності такого проекту з урахуванням запланованих інвестиційних вкладень становить чотири з половиною роки.
Загалом же в Черкасах заходи з енергозбереження за кредитні кошти ЄБРР впроваджуватимуть протягом найближчих трьох років. Як наголосив Геннадій Темник, місцеві адміністрації повинні найближчим часом переглянути регіональні програми модернізації систем теплопостачання з урахуванням необхідності скорочення споживання природного газу на виробництво теплової енергії на 50% та подати їх на погодження до Мінрегіону.
З модернізацією теплового господарства нерозривно пов’язане обладнання підприємств «Теплокомуненерго» приладами технологічного обліку теплової енергії. З цим завданням впоралися ще не всі. Хоч ситуація у порівнянні з початком року покращилася, але, як зазначалося на колегії, не завершено оснащення котелень приладами обліку в АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській та Сумській областях, а також у Києві.
Реалізація накреслених завдань, переконані в міністерстві, сприятиме уже в коротко- та середньостроковій перспективі зростанню ефективності функціонування інфраструктурного комплексу ЖКГ, а отже забезпечить підвищення якості його роботи, що в умовах поступового подолання кризових явищ в економіці держави в цілому стане основою поліпшення житлово-комунального обслуговування громадян.