Днями Президент підписав закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Відтепер тому з батьків, хто ухиляється від цього фінансового обов’язку, буде несолодко: новий закон не дозволить забути про власне дитя і спокійно відпочивати на елітарних іноземних курортах чи полювати, водночас розповідаючи в суді, що роботи немає і грошей теж. Звісно, цей закон не змусить батьків любити дитину, але фінансово підтримувати її все-таки доведеться.
Маленька Аліса часто ставала свідком сварок між батьками. І хоч у дівчинки були мама й тато, виховували її переважно бабусі та няньки, адже дорослі постійно з’ясовували стосунки. Мати дорікала батькові, що той не займається дитиною і взагалі днями й ночами пропадає незрозуміло де, татко ж постійно нагадував дружині, що гроші нізвідки не з’являються і їх потрібно заробляти. Аліса відчувала себе нещасливою. Та й після розлучення батьків ситуація суттєво не змінилася.
Мати була зайнята витребуванням аліментів, а батько — вигадуванням усіляких схем, щоб не платити гроші. Хоч вони в нього й були. З часом пристрасті вляглися, проте батько вперто не хотів платити гроші на дитину і всіляко намагався напакостити колишній дружині, приміром, не давав дозволу на вивезення малої за кордон на відпочинок.
Згадати про обов’язки
На жаль, подібні ситуації — не дивина. Є люди, які після розлучення хочуть почати життя з чистого аркуша, викреслюючи з нього навіть власних дітей. І хоч дитина не винна, що стосунки батьків розбилися на друзки, проте саме вона стає жертвою нових непростих взаємин колишнього подружжя.
Нещодавно ухвалений парламентом Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» має змінити цю ситуацію. Адже тепер введено заборони для неплатників аліментів.
«Цей законопроект вводить нові мотивації і запроваджує обов’язок батьків перед дитиною — забезпечити їй нормальне виховання й життя, — наголошує міністр юстиції Павло Петренко. — Ідеться не лише про аліменти. А й про те, щоб батьки, які забувають про дітей, усе-таки згадали про свої обов’язки щодо них. Держава стимулюватиме їх до цього. Я переконаний, що нові заходи, передбачені законом, — як-от заборона виїзду за кордон, керування транспортним засобом, а ще суспільно корисні роботи для злісних неплатників аліментів тощо — стануть превенцією. Вони дадуть можливість людям не доводити ситуацію до того, що держава застосовуватиме до них ці санкції».
Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не платить аліменти понад 6 місяців. Це тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом (строком 6 місяців), вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю тощо.
Якщо боржник не платить аліменти більш як 6 місяців, питання про тимчасовий виїзд дитини за кордон на термін понад місяць самостійно вирішує той із батьків, з яким за рішенням суду проживає дитина. Раніше траплялося, що за надання дозволу на виїзд дитини за кордон один із батьків вимагав в іншого гроші.
Щоправда, на думку партнера ЮФ EXPATPRO Платона Даниленка, законодавець відступив від принципу рівності прав і обов’язків з утримання дитини. «Так, той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо місця її проживання, навчання, лікування, — наголошує юрист. — Так само щодо тимчасового виїзду дитини за межі України для лікування, навчання, відпочинку. Щоправда, це можливо лише в разі наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби про наявність боргу зі сплати аліментів, сукупний розмір якого перевищує суму платежів за 6 місяців».
Варто сказати, що за Законом «Про виконавче провадження» примусове стягнення аліментів належить до компетенції і державних виконавців, і приватних. Водночас законом № 7277 передбачено, що довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів видає орган державної виконавчої служби. Тобто саме державний виконавець складає відповідний протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення і виносить постанови про тимчасові обмеження спеціальних прав. Тож компетенція приватних виконавців щодо примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів обмежена.
Соціальні роботи для несумлінних батьків
Як новий вид адміністративних стягнень у Кодекс України про адміністративні порушення (КУпАП) додано соціальні роботи.
«За несплату аліментів до відповідальності у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин притягатимуть тих неплатників, у яких сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів досяг суми платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, — зазначає Платон Даниленко. — Так, з огляду на визначення суспільно корисних робіт, закріплених у ст. 31-1 КУпАП, вони можуть бути застосовані зокрема й до неплатників аліментів, у яких є робота. Щоправда, якщо людина працевлаштована, вона має можливість сплачувати аліменти або кошти на утримання дітей, а в разі їх несплати її можна притягнути до відповідальності за ст. 164 «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей» Кримінального кодексу України. А призначення працевлаштованій людині суспільно корисних робіт створить ситуацію, коли їй доведеться працювати більше часу, ніж це встановлено Кодексом законів про працю».
Окрім того, якщо боржник ухиляється від соціальних робіт, постановою суду не відбутий строк може бути замінено адміністративним арештом. Доба арешту дорівнює 15 годинам не відбутих соціальних робіт, але не може перевищувати 15 діб. Соцроботи не можна призначати інвалідам І чи ІІ груп, вагітним, жінкам старшим за 55 років та 60-річним чоловікам.
Види суспільно корисних робіт, до яких залучають порушників, визначають органи місцевого самоврядування. Однак варто врахувати ще одне. Власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування покарання повинен нараховувати плату порушникові й перерахувати її за належністю органу державної виконавчої служби. На практиці ж забезпечити реалізацію положень цих статей з урахуванням високого рівня безробіття в Україні дуже складно, якщо взагалі можливо. Тому це стане додатковим тягарем для працедавців, які візьмуть таких осіб на роботу.
Немає грошей — забудь про кермування
Також новим законом встановлено обмеження для неплатника у праві водити авто на період від 3 до 6 місяців. Щоправда, не можна тимчасово заборонити боржникові кермувати автівкою, якщо він водінням заробляє на життя, використовує транспорт через інвалідність, утримує особу з І чи ІІ групою інвалідності або дитину з інвалідністю. Ця заборона стосується і боржників, які проходять військову службу в ЗСУ, офіцерів. А також тих, хто служить за призовом під час мобілізації на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в зоні АТО.
Усі зазначені обмеження щодо неплатників діють до повного погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Ось тільки, на думку юриста, деякі положення закону суперечать закріпленим у Конституції принципам. «Ідеться про недопустимість обмеження права на свободу пересування та конституційних прав громадян на володіння, користування і розпорядження своєю власністю, — додає Платон Даниленко. — А також про надання права окремим особам — державним виконавцям обмежувати в позасудовому порядку конституційні права громадян на вільне пересування й користування приватною власністю, адже це створює ризик суб’єктивного підходу. Водночас диспозиція ст. 183-1 КУпАП не враховує суб’єктивного боку правопорушення. Якщо, скажімо, людина не могла платити аліменти через те, що тяжко захворіла, її притягнуть до відповідальності нарівні з тими, хто не виконував своїх зобов’язань з певним умислом».
Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба додає, що обмеження діятимуть, поки дітям не буде 100% гарантовано виплату заборгованості з виплати аліментів.
Загалом зазначені нововведення покликані поліпшити порядок примусового стягнення заборгованості за аліментними зобов’язаннями і посилити захист прав дітей на належне утримання.
Ми в Google+