Кінець літа — початок осені щороку для банківської системи країни є сезоном започаткування різних акцій, зрозуміло, на більш привабливих, ніж кілька місяців тому, умовах. Часто банки також змінюють свою тактику та замислюються над упровадженням більш віддаленої стратегії. З чим прийшли до своїх клієнтів восени 2013 року вітчизняні банківські установи?
Щоб склалося правильне уявлення про поведінку банків восени цього року, треба згадати, що було кілька місяців тому, тобто влітку.
На початку червня чимало фінустанов підвищили процентні ставки за депозитами населення, однак це стосувалося передусім гривневих вкладів терміном від 3 місяців. Таке підвищення, за оцінками ринку, становило 0,5—2%.
.jpg)
Вони злякалися
У другій декаді липня середня ставка за гривневими депозитами терміном 3 місяці становила 15% річних, на 9 місяців — 16,5%, на рік — 17%, на півтора року — 18%. Чому так повелися банки? Річ у тому, що в травні 2013 року загальний обсяг депозитного портфеля у системі скоротився на 3,8 мільярда гривень, або на 0,8%. Однак, за запевняннями банкірів, сталося це не з вини вкладників-фізосіб, а саме через юридичних осіб: останні закрили або «спустошили» до травня 2,3% своїх депозитів. Утім, саме у травні вперше за багато місяців чистий притік вкладів фізичних осіб становив 0%. Це враховуючи те, що ще в січні — квітні щомісячне зростання депозитного портфеля у цьому сегменті становило 6,5 мільярда гривень.
Так, поведінку фінансових установ саме влітку можна цілком зрозуміти, адже побоюючись і надалі втрачати своїх клієнтів, вони підвищили ставки за гривневими вкладами.
Однак експерти називають ще одну передумову: фінустановам влітку не вистачало гривень. Це відбувалося тому, що Нацбанк проводив політику «зв’язування» гривневої маси. Нині банки повинні тримати на окремому коррахунку регулятора 50% своїх резервів.
Щоправда, ці помітні зміни не стосувалися вкладів ані за доларами, ані за євро — вони твердо лишаються фактично сталими вже кілька місяців поспіль.
Ось так підійшла банківська система до осені, яка часто буває сповнена різними акціями, однак враховуючи те, що, по суті, такі «подарунки» фінустанови зробили зовсім нещодавно (тобто влітку), розраховувати на додаткову щедрість банків не варто.
Один дотик та інтернет-«штучки»
Частково так і сталося. Кореспондент «УК» провів із цього приводу опитування. Приміром, у ПравексБанку та ПроКредитБанку відповіли, що жодних осінніх акцій за депозитами та кредитами вони не проводять, а продовжують працювати за раніше затвердженим планом (слід розуміти, літнім).
Без перебільшення, головною подією кінця літа й початку осені цього року для всіх банків стало обмеження розміру готівкових розрахунків на суму понад 150 тисяч гривень. Розуміючи, що багатьом клієнтам необхідно буде відкрити рахунки для подальших розрахунків, фінансові установи стали відкривати різні пакети послуг, які передбачають безкоштовне обслуговування платіжних карток для таких цілей.
Також ключові гравці ринку цієї осені активізували продаж населенню безконтактної платіжної технології (contactless), яка дає змогу сплачувати карткою в магазинах, де встановлено відповідні термінали, без передачі її в руки касиру, шляхом одного дотику до платіжного термінала.
Є банки, які пропонують також нову послугу для населення: депозитний вклад через безкоштовне підключення та управління своїми коштами через Інтернет-банкінг, пропонуючи за участь у такій акції високі відсотки.
Деякі фінустанови, навпаки, знижують відсоткові ставки і за кредитами, і за депозитами й провадитимуть таку роботу надалі. Так, за словами директора департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марини Нестеровської, на зменшення цих показників нині впливають ринкові чинники.
Приміром, заступник директора з роздрібного бізнесу банку «Надра» Віталій Бачинський зазначає, що восени традиційно загострюються інфляційні та девальваційні побоювання бізнесу і населення, на які банки зазвичай реагують підвищенням депозитних ставок.
Різне ставлення до кредитів
«Серпневе зниження Нацбанком облікової ставки — реакція на макроекономічні показники. Воно має на меті частково компенсувати цей тренд, адже вартість депозитів прямо впливає на вартість кредитного ресурсу для бізнесу та населення. Депозити залишаються основним джерелом ресурсів для банків в умовах вкрай обмеженого доступу до зовнішнього фондування. Ресурс цей короткий та досить дорогий, отже, передумов для пожвавлення розвитку «довгих» сегментів кредитування — іпотеки та автокредитування — поки що не передбачається, драйвером зростання кредитних портфелів банків буде споживче кредитування платоспроможних клієнтів», — додає він.
Однак, приміром, тактика і стратегія банку «Хрещатик» трохи інші. Як зазначає Марина Нестеровська, нині установа охоче кредитує населення, хоч не прагне нарощувати портфель споживчих кредитів так активно, як інші. «У нас є повний перелік кредитів для роздрібних клієнтів: автокредити, іпотека, кредитні картки, споживче кредитування тощо. Усі вони доступні, але їх видають під ліквідну заставу», — констатує вона.
Експерти ринку одностайно впевнені в тому, що до початку 2014 року кредитні ставки (а з ними і депозитні) знизяться до непоганого для населення та бізнесу рівня. Так, за словами заступника голови правління Південкомбанку Олександра Коробка, цьому сприятимуть дії уряду щодо субсидування деяких галузей економіки та політика Нацбанку із зростання монетизації.
