ЗАКОНОДАВСТВО

 30 квітня минув строк для приведення компаніями діяльності у відповідність із Законом "Про акціонерні товариства"

Останні два роки частина акціонерних товариств (АТ) жили за законом "Про господарські товариства". Через нечітко прописані прикінцеві та перехідні положення Закону про "акціонерки" та можливість їхнього двоякого тлумачення Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) дозволила раніше створеним керуватися нормами, що стосуються акціонерних товариств у Законі "Про господарські товариства". З 30 квітня цього року акціонерна "демократія" скінчилася.

"Компанії, що до 30 квітня не приведуть свою діяльність у відповідність до закону про АТ, будуть визнані правопорушниками на ринку цінних паперів. До них ДКЦПФР застосовуватиме розпорядження щодо усунення таких правопорушень (за аналогією з усунення правопорушень щодо дематеріалізації акцій для тих емітентів, що не провели її до 30 жовтня 2010 р.)",- повідомив "УК" начальник управління аналітичного забезпечення ДКЦПФР Максим Лібанов.

Верховна Рада внесла ще низку змін до вищезгаданого закону у березні та квітні цього року. Тепер практики очікують роз'яснень щодо найбільш нечітких норм змін до цього документа від самої ДКЦПФР. Станом на 20 квітня цього року Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку видала 10 роз'яснень щодо норм Закону "Про АТ". Регулятор також вніс зміни в 5 нормативних актів і затвердив 5 нових. Декілька перебувають наразі в розробці.

Старі документи для нових АТ

"У березні цього року законопроект депутатів Юрія Воропаєва та Володимира Мальцева перетворився на Закон "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств". Він вніс деяку плутанину в підготовку проведення зборів акціонерів компаній, більшість з яких у квітні стала приватними чи публічними. В той же час, цей документ дуже позитивний, тому що редакційно вичистив більшість різночитань", - вважає директор центру з розвитку корпоративного управління Міжнародного інституту бізнесу (МІБ) Олександр Окунєв. Але, на жаль, у запалі нормотворчої діяльності парламентарії прибрали норму про голову зборів. "Мені здається, це технічна помилка, але рекомендував би акціонерним товариствам залишити цю норму в статуті", - каже експерт.

Серед питань, які заслуговують на тлумачення з боку регулятора - пояснення порядку зведеного облікового реєстру акціонерів, встановлення вимог до інформації про кандидатів до складу органів АТ (уточнення потребують критерії, що мають оприлюднюватися при процедурі висунення їхніх кандидатів), відмінність біржового лістингу від біржового списку. "Основна різниця між біржовим лістингом та біржовим списком (прописаний законом щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств) полягає в рівні вимог до них. Якщо біржовий лістинг або реєстр висуває більш високі вимоги до активів емітентів, їхнього регулювання, прибутків, то у біржовому списку вони номінальні. Тобто емітентам буде простіше відповідати таким вимогам", - пояснює М. Лібанов.

У числі позитивних норм О. Окунєв називає зміни до статті 69 Закону "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств" про безоплатність послуг при заміні (переоформленні) ліцензій, дозволів, свідоцтв, інших документів дозвільного характеру, а також документів, що підтверджують права АТ на майно. До речі, щодо землі немає жодного нормативного акта, згідно з яким документи на право її власності потрібно замінювати при зміні найменування компанії. "Хоча є лист Держкомзему про те, що документи слід замінювати, але він не містить посилань на жоден нормативний документ і не зареєстрований в Мін'юсті, тому не є обов'язковим. Щодо землі, то акціонерним товариствам, які приводять статут у відповідність з вимогами нового закону, слід записати у статуті старе і нове найменування та код ЄДРПО (він залишається незмінним). Тоді зрозуміло, що документи на землю залишаються старі", - констатує директор центру з розвитку корпоративного управління МІБу.

Законослухняні та покарані

Ще низку змін до Закону "Про АТ" Верховна Рада підготувала 8 квітня. Зокрема, законодавець пропонує дозволити компаніям залишити в назвах існуюче словосполучення "відкрите акціонерне товариство", не змінюючи його на "публічне акціонерне товариство".

"Навіть коли законодавець йде назустріч бізнесу (як видно з пояснювальної записки до квітневого законопроекту), то подібні рішення доцільно приймати не в останній момент. Таким рішенням, яке фактично дозволило ВАТам залишатися ВАТами, керуватися після 30 квітня законом "Про АТ" та не вважатися правопорушниками, законодавець подав сигнал підприємствам усіх організаційно-правових форм, що у майбутньому не варто поспішати приводити свою діяльність під нові закони, а краще почекати майже до спливу строку, відведеного для такого приведення. Оскільки можливо, що нові норми ще змінять або взагалі скасують", - сказала в інтерв'ю "УК" керівник проектів компанії з управління активами "КІНТО" Олена Васильченко. У цьому випадку також незрозуміло, в чому винні ЗАТи - лише в тому, що в них немає достатньо впливових лобістів серед народних обранців?!

На думку деяких експертів, ця новина позитивна для вітчизняних компаній, оскільки зміна слова "відкрите" на "публічне" призвело б до необхідності переоформлення відповідних ліцензій, патентів та інших документів. Це є витратною процедурою і, зокрема, відбилося б на експортних операціях. Серед компаній, акції яких котируються на біржі, це, зокрема, стосується компанії "Мотор Січ", мажоритарний акціонер якої ініціював прийняття зазначених поправок, а також фармацевтичних компаній. Саме тому ці та інші компанії ухвалили рішення на останніх щорічних зборах акціонерів перенести розгляд питання про перейменування в публічні АТ.

Утім, 6 квітня Президент України наклав вето до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" та інших законодавчих актів щодо відновлення на законодавчому рівні назви типу товариства "відкрите акціонерне товариство". Голова держави зазначає, що документ, який надійшов на підпис, нівелює концепцію правового регулювання діяльності акціонерних товариств, запроваджену Законом України "Про АТ", та є кроком назад у розвитку вітчизняного законодавства на шляху його адаптації до законодавства Європейського Союзу (ЄС). Терміни "публічне акціонерне товариство" та "приватне акціонерне товариство" є загальновживаними у нормативно-правових актах ЄС. Закон, який продовжує існування відкритих акціонерних товариств, по суті стане індульгенцією для тих, які в установлені терміни не виконали його вимог.

Тепер інтрига полягає в тому, чи подолають народні депутати вето на закон щодо відновлення в назві ВАТ. Адже частина нардепів від великого бізнесу може не підтримати документ, бо їхні підприємства вже змінили назви на "ПАТ" і ліцензії.