Олексій КОСТЮЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»,
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

Історія вищої освіти України розпочинає відлік з першого вищого навчального закладу у Східній Європі, що відчинив двері 445 років тому й мав назву  «Острозька слов’яно-греко-латинська академія». Саме тут закладалися основи якісної університетської освіти й далеко за межами українських земель. Тож перегорнімо разом цікаві сторінки академічної історії.

«Шість тисяч кіп» від меценатки

Могутній князь Василь-Костянтин Острозький у своєму стольному граді Острозі 1576 року заснував академію. Створення школи вищого типу, подібної до західноєвропейських університетів та академій, дало імпульс для відродження й оновлення культури та освіти на руських землях.

Один з найбагатших магнатів свого часу, князь опікувався матеріальним забезпеченням наукового центру в Острозі. Вагому фінансову допомогу академії надала його племінниця княжна Гальшка Острозька. Підтримавши ідею дядька, вона заповіла на розвиток академії «шість тисяч кіп грошей лічби литовської» та увійшла в історію як перша жінка-меценатка вищої освіти в Україні.

Для викладання князь зібрав учених з різних країн Європи, зокрема випускників Ягеллонського і Падуанського університетів. В Острозькій академії вперше в українському шкільництві викладали латиною, грецькою та церковно-слов’янською мовами. Спудеї першими на українських теренах  вивчали сім вільних мистецтв — науки, які становили основу тогочасної європейської освіти. Знання із граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики прокладали шлях до вищих наук — богослів’я, медицини та філософії. 

Імениті викладачі та випускники

Викладав тут літератор Дем’ян Наливайко — брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593—1596 років; грецький вчений та релігійний діяч, випускник Падуанської академії Кирило Лукарис (певний час був ректором академії, згодом Александрійський, а пізніше — Константинопольський патріарх); астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош; грецький вчений та релігійний діяч Еммануїл Мосхопуло; випускник Падуанської академії Никифор Парасхос-Кантакузен та інші. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький — видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет.

Серед випускників академії — гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний; перший ректор Київської братської школи (з якої постала Києво-Могилянська академія) Іов Борецький; лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, який розвинув книгодрукування в Києві; видатний учений, письменник, автор першої граматики церковнослов’янської мови Мелетій Смотрицький; творець знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський та інші.

Видання Острозької друкарні

Князь Василь-Костянтин Острозький запросив до Острога й відомого друкаря Івана Федоровича (Федорова). Активно запрацювали друкарня й гурток вчених: тут перекладали біблійні тексти церковнослов’янською. Книги, які побачили світ в Острозі, були першими й дуже прогресивними на той час. Зокрема Острозький буквар (1578), надрукований грецькою та церковнослов’янською мовами. Він складався із греко-слов’янської читанки та букваря з алфавітом. Мистецьке оздоблення титульного аркуша тут застосували вперше.

Книга Нового Завіту (1580) —  це перше серед слов’янських видань поєднання в одному томі старозавітного Псалтиря і Нового Завіту. Завдяки малому формату призначена не для церковного, а для домашнього вжитку або для навчання у школах.

«Книжка (книжиця) собрание вещей нужнейших» (1580) — перший в історії кириличного книгодрукування алфавітно-предметний покажчик. Цитати із Псалтиря й Нового Завіту впорядковано за темами в алфавітному порядку. 

«Хронологія» Андрія Римші, 1581-й, — перший друкований календар на українських землях та перший друкований поетичний твір, написаний кирилицею.

Острозька Біблія (1581) — грандіозна й багаторічна праця вчених Острозької академії та Івана Федоровича над перекладами текстів Святого Письма; перше в Європі науково-критичне видання біблійних текстів, у якому використано багато джерел церковнослов’янською, грецькою, латинською, староєврейською, польською, чеською мовами.

Острозька Біблія — визнаний шедевр світового книгодрукування. Спеціально для друку Біблії Іван Федорович виготовив шість шрифтів: чотири кириличних і два грецьких. Книга багато оздоблена ініціалами, заставками та кінцівками, має 628 аркушів, тобто 1256 сторінок, де розміщено 3 мільйони 240 тисяч друкованих знаків. І без жодної помилки! Ось у кого повчитися б сучасним видавцям та редакторам!

На тлі ідеї Берестейської унії значно пожвавішала полеміка між західною та східною церквами. Її першим осередком став Острог. Праці тутешніх учених започаткували новий в Україні жанр полемічної літератури й піднесли його на небувалу висоту, відкрили нові можливості використання церковнослов’янської та розмовної руської мови. 1587 року вийшли друком роботи Герасима Смотрицького «Ключ Царства Небесного» та «Календар римський новий». Це перші в Україні видання не церковнослов’янською, а простою мовою.

Супроводжував церков-нослов’янські тексти українськими перекладами  викладач академії Дем’ян Наливайко. У 1618—1619 роках її випускник Мелетій Смотрицький опублікував «Граматику». Ця праця істотно  вплинула на розвиток філологічної науки різних слов’янських народів. «Граматика»  Смотрицького ще довго слугувала основним посібником для вивчення церковнослов’янської мови в Україні й Білорусі.

 Маємо повернути історичну пам’ять!

Як стверджує ректор Національного університету «Острозька академія» професор Герой України Ігор ПАСІЧНИК,  історію пишуть переважно науковці в Києві, поділяючи її на столичну та регіональну. Тому глибока історія князів Острозьких, яких Іван Огієнко називав найуспішнішими правителями, й інтелектуальна історія академії досі залишаються в тіні. 

«Сучасні вчені постійно відкривають нові історичні імена, подвиги, пов’язані з історією Острога та Острозької академії. Досить згадати перемоги військ під проводом князя Костянтина Івановича Острозького в битвах під Вишнівцем (1512) і Оршею (1514), перемогу в битві під Хотином за участю випускника Острозької академії Петра Конашевича-Сагайдачного. Він фактично створив Українську козацьку державу як прообраз України. Випускник академії Северин Наливайко мав унікальні військові здібності й міг філігранно працювати і шаблею, й мізками. Саме він був головнокомандувачем військ князя. 

Як на мене, то пам’ятники князям Острозьким мають бути не лише в Польщі чи Литві, а й в інших європейських країнах, бо завдяки їхньому військовому керівництву завойовникам не вдалося пограбувати Європу. 

Нації апріорі не може бути притаманний патріотизм, якщо в неї відбирають перемоги та інтелект. За радянських часів нам навмисно ампутували історичну пам’ять про академію, князів Острозьких і загалом про все величне, пов’язане з Україною. А насправді Острозька академія стала міцним підґрунтям для створення навчальних закладів того часу, зокрема й Києво-Могилянської академії, Київської братської школи. Доки історію князів Острозьких, академії та Острога як стольного града не буде вписано в загальноукраїнську історичну канву, ми не можемо говорити про повноцінну історію України», — вважає Ігор Пасічник.

Насамкінець. У незалежній державі 1994 року Острозька академія відродилася, наче Фенікс із попелу. Але її насичена та яскрава новітня історія немислима без величезних інтелектуальних надбань попередніх поколінь — тих, хто поклав на вівтар становлення вищої освіти в Україні та Європі свої знання, розум і навіть життя.