Запровадження ринку землі в Україні здійснюється, як повелося, в турборежимі. Законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» ухвалено в першому читанні без справжнього обговорення з громадськістю і без розгляду альтернативних законопроєктів. Тепер його активно готують до другого читання. Вже сьогодні, 4 грудня, мають відбутися парламентські слухання: «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення».
До думки аграріїв не прислухалися. Але хліборобській спільноті є що сказати. Було висловлено чимало зауважень та пропозицій — шкода лише, що законотворці не взяли їх до уваги.
А застереження були істотними, зокрема щодо соціального аспекту. Так, здебільшого питаннями села переймаються не великі агрохолдинги, а середні та малі виробники — адже вони у тому селі живуть. Як свідчить статистика, малий і середній аграрний бізнес забезпечує вдвічі більше робочих місць порівняно з агрохолдингами і сплачує значно більше податків до бюджетів місцевих громад.
Однак, зауважують у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР), законопроект №2178-10 не створює умов для розвитку малого і середнього аграрного бізнесу, натомість закріплює та зміцнює позиції олігархів в агросекторі України. Тому фахівці ВАР проаналізували й підсумували зауваження та пропозиції, висловлені аграріями, й на їхній основі підготували поправки до законопроєкту.
ВАР пропонує запровадити ринок землі двома етапами. У перші п’ять років землю сільськогосподарського призначення можна продавати лише фізичним особам — громадянам України не більш як 500 га в одні руки. Першочергове право на придбання землі як фізична особа має власник компанії, що орендує земельну ділянку, за умови сплати ціни, за якою її продають. На другому етапі право купувати землі сільськогосподарського призначення мають юридичні особи, власники (учасники, акціонери) — виключно громадяни України.
Також слід встановити обмеження щодо обсягу максимального земельного банку у власності однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб не більш як 5 тисяч га. Варто запровадити обмеження на загальну площу сільськогосподарської землі в користуванні та володінні — не більш як 20 тисяч гектарів з винятком для компаній, які вже існують: не більше від площі землі, яку обробляють. Юридичним та фізичним особам, що займаються молочним скотарством, необхідно надати право придбати землю сільськогосподарського призначення понад встановлений ліміт з розрахунку 2 га на корову.
Слід заборонити продаж землі особам, що не зможуть підтвердити походження коштів, за які мають намір придбати земельний наділ. Протягом року з дати ухвалення законопроєкту про ринок землі належить ухвалити законопроєкт про всенародний референдум і обговорити надання іноземцям права набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Такі основні положення поправок, запропонованих аграріями. Наостанок зауважимо на вельми цікавому моменті, пов’язаному з цією темою: як відомо, мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарської землі скасовується з 1 січня 2020 року, а закон у разі його ухвалення набуває чинності 1 жовтня того-таки року. А що буде у проміжку між цими двома датами? Адже у цивілізованих державах діє відомий принцип: «Дозволено усе, що не заборонено». Тож чи не почнеться після нового року дикий беззаконний дерибан землі, так що восени продавати й купувати уже не буде що? Чіткої відповіді на це просте питання жоден представник влади ще не дав.