Нині у світі впроваджують нову технологію засобів захисту рослин, комбінуючи хімічні та біологічні речовини, покликані зменшити навантаження пестицидів на навколишнє середовище, резистентність до хвороб і шкідників, а також поліпшити захисну дію препарату. Проте такі препарати потрапити до нашої країни одночасно з іншими поки що не зможуть.
Україна вже третій рік не може отримати інноваційні препарати через законодавство, яке унеможливлює ввезення не зареєстрованих у країні-виробнику засобів захисту рослин. Такі препарати не можна ввозити на територію нашої країни для проходження державних випробувань. Це унеможливлює їх подальшу реєстрацію та використання.
Така ситуація створює антиконкурентні умови на ринку засобів захисту рослин, та зупинила розвиток вітчизняної науки в цій галузі.
За оцінками представників агрохімічного комітету асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», яка об’єднує майже 90% ринку виробників оригінальних засобів захисту рослин, заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів, які для навколишнього середовища значно безпечніші, ніж старіші.
Використання препаратів, створених у 1960—1970 роках, завдає значної шкоди довкіллю, на відміну від новітніх, більш екологічних та безпечних. Новітні препарати мають набагато менші норми використання на гектар — 0,1—0,01 літра, а у нас використовують речовини з нормами витрати до 6 літрів на гектар. У підсумку — більше токсичної речовини потрапляє у навколишнє середовище.
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Кучер вважає заборону ввезення інноваційних препаратів відкриттям дороги генеричним пестицидам, у яких ступінь захисту нижчий, нерідко вони менш ефективні та небезпечніші.
«Від заборони ввозити сучасні європейські або американські препарати нового покоління, які мають вищий рівень безпеки і вплив на навколишнє середовище яких істотно мінімізовано, коли залишаються старі, винайдені ще в минулому сторіччі, але зареєстровані в Україні, страждає наше довкілля», — вважає народний депутат.
Ще у 2017 році до Верховної Ради було подано законопроект №6606, що пропонує дозволити ввезення препаратів, не зареєстрованих у країні-виробнику, для проходження державних випробувань. Цей законопроект підтримали Міністерство аграрної політики та продовольства, міжнародні організації, профільні аграрні асоціації. У вересні документ схвалив Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради. Проте його і досі не розглянули в сесійній залі.
«Постійне використання одних і тих самих препаратів спричиняє резистентність шкодочинних організмів до препаратів і зменшує їх ефективність. Із часом треба змінювати діючу речовину, комбінувати захист, щоб зберегти врожайність», — зазначає головний агроном агрохолдингу ІМК Олександр Гірман.
Нині в Україні можна зареєструвати новий препарат на 2—3 роки пізніше, ніж у ЄС. І це оптимістичний варіант. Імовірно, його буде зареєстровано через 5 років.
«Правду кажучи, не знаю жодної країни, в якій би діяли такі обмеження на випробування нових препаратів, — розповідає заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя Олександр Кравчук. — Доти, як стала чинною поправка, що обмежує випробування нових пестицидів, ми аналізували нові препарати одночасно із країною-виробником. І жодних проблем не виникало, адже в нашій країні достатньо засобів та наукового потенціалу, щоб оцінити, шкідливий новий препарат чи ні».
Науковець вважає, що розмови про полігон для випробування нових препаратів в Україні — ніщо інше, як маніпуляція та бажання виробників генеричних препаратів отримати більшу частку українського ринку засобів захисту рослин, який оцінюють майже в мільярд доларів.
«Самі випробування пестицидів не потребують великих площ. Спершу закладають дрібноділянкові досліди площею кілька соток, а потім, після опрацювання підсумків цих дослідів, починається промислове випробування на площі до 5 гектарів, а це далеко не полігон. І якщо препарат становитиме певну небезпеку, ми здатні це виявити», — запевняє Олександр Кравчук.
Якщо не зняти обмеження доступу до інноваційних препаратів для українських аграріїв та гармонізувати наше законодавство із європейським, виробники можуть опинитися в ситуації, коли для захисту полів доведеться застосовувати лише фосфорорганіку, смертельну для бджіл і токсичну для людини, і піретроїди, тоді як у ЄС використовуватимуть новітні препарати, які нині розробляють. Це відкине наших агровиробників на кілька років назад і знизить конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках.
Яна ЖОВНІРУК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+