Державне підприємство «Правдинське», що у Великописарівському районі, знане не тільки на Слобожанщині, а й далеко за її межами. Господарство одне з базових славнозвісного Миронівського інституту пшениці імені В. Ремесла і ось уже впродовж багатьох років аграрний флагман області й України завдяки тісному поєднанню хліборобського досвіду і найсучасніших досягнень аграрної науки.
У Дні поля взяли участь представники сільськогосподарських формувань та їхні партнери із Сумської, Полтавської, Харківської, Черкаської, Дніпропетровської та інших областей. Як образно зазначив директор ДГ «Правдинське» Юрій Ситник, учасники не тільки звірили жнивні годинники, а й спроектували ситуацію на наступний маркетинговий рік з урахуванням тонкощів у забезпеченні високоякісним насіннєвим матеріалом, технікою, добривами, використанні новітніх технологій тощо.
Окреслюючи коло актуальних питань, т. в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Петро Турчин акцентував на тому, що їх успішно вирішують у «Правдинському».
Адже тут сформовано молоду амбітну команду спеціалістів, які сповна використовують можливості наукової системи ведення рослинницької галузі. Чого тільки вартий технічний парк, на оновлення якого останнім часом витрачено майже 11 мільйонів гривень. На тутешніх полях експлуатують зразки комбайнів і тракторів, яких ще немає в Україні. Хоч і дорого коштують, однак варті того.
На високому рівні запроваджують систему удобрення земель, захисту посівів від шкідників і хвороб, зберігання вирощеного врожаю.
З огляду на технічні та інші можливості, цього року господарство розширило насіннєві ділянки майже до 1140 гектарів, що становить третину загального зернового клину. Левова частка належить озимій пшениці — 957 гектарів. Висівають її 18 сортів (усього ж тут, до речі, разом з ярими ячменем та пшеницею культивують 28 сортів). Як і належить, найбільше — селекції Миронівського інституту пшениці, хоч є із ще трьох інститутів: рослинництва ім. В. Юр’єва, землеробства та селекційно-генетичного НААН.
Така широка палітра дає змогу ретельно вивчати можливості кожного із сортів, коригувати площі залежно від кліматичних умов, тобто передбачати результати.
Нині місцеві хлібороби орієнтуються на врожайність озимої пшениці не менш як 42 центнерів на круг, ячменю — 38, кукурудзи, соняшнику та сої — відповідно 80, 28 та 20 центнерів. А загалом очікують на валове виробництво насіння озимих культур обсягом 2375 тонн, що майже вдвічі більше за торішній показник. Надзвичайно важливо, наголошує Юрій Ситник, що озима пшениця має високі хлібопекарські якості, завдяки яким з неї можна виготовляти хліб, батони, макарони тощо, не гірші за італійські.
А якщо так, то аграрна Сумщина може розраховувати на високий урожай, оскільки третину озимої пшениці засівають сортами миронівської селекції: «богдана», «волошкова» тощо.
Як прогнозують фахівці, цього року аграрії Сумщини намолотять не менш як 3,4 мільйона тонн зернових, зокрема мільйон ранніх. І це попри недавній буревій, що завдав істотних збитків багатьом господарствам. В основі — широке використання наукових і практичних набутків дослідного господарства, яке слугує своєрідним барометром для інших аграрних підрозділів.
ПРЯМА МОВА
Від зажинку — до обжинків
Олександр ДЕМИДОВ,
директор Миронівського інституту пшениці,
доктор сільськогосподарських наук:
— День поля, який відбувся на Сумщині, ще раз ствердив: аграрії-науковці успішно сприяють розвитку агропромислового комплексу України і насамперед рослинницької галузі. І в цьому вагома частка колективу Миронівського інституту пшениці, який незабаром відзначатиме 105-ту річницю від дня створення.
Нині до його мережі входять 6 структурних підрозділів, де успішно створюють нові високопродуктивні сорти зернових культур, розробляють теоретичні основи селекції, застосовуючи методи біотехнології, виконують роботу на багатьох інших напрямах, так потрібних сучасній аграрній Україні.
Тісно співпрацюємо із закордонними колегами, зокрема з Угорщини, де висіваємо насіння зернових шести сортів. За успішного результату одержимо широкі можливості для виходу на ринок Європи.
А побачене на полях «Правдинського» ще раз переконало кожного учасника Дня поля: тут є чого повчитися, є що запозичити, щоб зажин Юрія Ситника із простеньким серпом, який він зробив того липневого дня, став уособленням тугого і ваговитого снопа всієї жнивної України.
Ми в Google+