Тепер сільськогосподарські товаровиробники покладаються не на позичені ресурси, а насамперед на власні. Аграрний бізнес став прибутковим і перспективним, що вивітрило з вжитку українського народу словосполучення «битва за врожай», з яким жило не одне покоління людей в радянський період. Сьогодні багато юних українців, хоч і не відають, коли настають оптимальні строки сівби, проте на запитання своїх іноземних ровесників, чим відома Україна, чи не найперше скажуть: «Та ми — світова житниця!» А за такого усвідомлення суспільством селянам і сіяти втішно.
Поле і тепер дивиться у небо
Вітчизняні аграрії мають знання і досвід, які підкріплені фінансово-матеріальними ресурсами. Разом це дає можливість вирощувати запланований врожай. Саме так працює протягом останніх років Вінниччина, яка минулого року зібрала 5,6 мільйона тонн зерна — найбільше в державі. Звідси видається, що виробничий процес у господарствах за передбачуваністю повністю набув ознак промислових підприємств. Та це лише на перший погляд: посуха минулої осені на подільській землі вкотре нагадала, що продуктивність поля також залежить від неба. І коли небо чомусь вперто «мовчить», дуже складно приймати рішення. «Якщо не посієш, то нічого і не вродить. Буду сіяти, у суху землю, але ж, може, дощ таки піде», — зауважував минулої осені досвідчений директор ПСП «Промінь» Бершадського району Володимир Довгополюк.
Дощ пішов, проте не скрізь змочив землю так, щоб зерно належно проросло. Тому на Вінниччині цієї весни склалася аномальна ситуація. Вперше за останні 10 років стан посівів озимих культур дуже строкатий: 29% перебувають у доброму стані, 38% — у задовільному та 33% (а це близько 101 тисячі гектарів) — слабкі і зріджені. Майже на 55 тисячах гектарів насіння взагалі не зійшло. А близько 70 тисяч гектарів до плану залишилися не засіяними. Складність і в тому, що навесні високий сніговий покрив на полях перешкоджав підживити посіви по мерзлоталому ґрунту, а потім через зволоженість не скрізь можна було заїхати технікою у поле. «Є надія, що насіння, яке не зійшло восени, дасть сходи тепер. На слабких і зріджених посівах рослини життєздатні, однак потребують особливого догляду. Насамперед — підживлення азотними добривами у тій формі, яку вони мають швидко використати для росту. І спеціалісти нашого департаменту спільно з фахівцями наукового центру забезпечення агропромислового виробництва в області, своєчасно розробили і надали господарствам рекомендації про особливості підживлення озимих культур в умовах цієї весни», — зазначила виконувачка обов’язків директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Валентина Кирилюк. Зокрема, аграрії підживили посіви по технологічних коліях.
Цукор вертається в солодку «валюту»
З вищезазначених причин в області площа під яриною зросте. За оперативними даними з районів, більше буде посіяно кукурудзи, гороху та сої, які теж затребувані на ринку. Загалом під зерновими і зернобобовими буде зайнято майже 55% ріллі, що є стабільним показником протягом останніх років. Торкнуться зміни і соняшнику (а це чи не найбільш ліквідна культура), поле під яким зменшиться, тому що торік у структурі посівів він займав критичну площу.
Окремо слід сказати про цукрові буряки. В області неабиякі сподівання пов’язують із тим, що відкрилися нові зовнішні ринки збуту українського цукру. Вінниччина, яка торік виробила 435 тисяч тонн цукру (22% від загальнодержавного показника) при квоті поставок на внутрішній ринок 361 тисячу тонн, не має проблем з його реалізацією. До того ж тепер держава економічними методами заохочує вирощувати цю культуру. За попередніми даними, вінницькі аграрії посіють цукрові буряки на 54 тисячах гектарів (як і торік), можливо трохи більше. Річ у тім, що площу під ними планують восени, коли роблять глибоку оранку. Тому це поле може значно зрости лише з наступного року. Важливо, що цукор знову набуває якості солодкої «валюти». Адже цукрові буряки дають найбільшу масу прибутку з гектара, а також можна буде відновити законсервовані заводи і так створити робочі місця. Один цукровий завод вже заявив про своє повернення до роботи.
Загалом у сільськогосподарських підприємствах області нинішнього року площа посівів всіх культур становитиме 1 мільйон 625 тисяч гектарів. Традиційно аграрії зробили запас ресурсів, а також необхідне до потреби доберуть на ринку тепер. Є вдосталь і техніки. «На весь комплекс проведення весняно-польових робіт нам треба понад 7 мільярдів гривень, що на 25% більше від минулого року. Господарства на 93% забезпечені власними коштами, а також планують залучити 500 мільйонів кредитів банківських та комерційних від постачальників товарно-матеріальних ресурсів», — зазначила Валентина Кирилюк.
З її слів, сьогодні комерційні банки охоче співпрацюють з господарствами. Зокрема, під час ярмарку кредитів, який організував департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації, 12 банків запропонували свої послуги аграріям. Зрозуміло, що насамперед є потреба в поповненні обігових коштів у малих і середніх господарствах. І держава підставила їм плече, взявши на себе відшкодування частини відсоткової ставки за кредитами. У південних районах області вже почали сівбу ранніх зернових і зернобобових культур.
Ми в Google+