ОЧІКУВАННЯ

Виробництво валової продукції агропромислового сектору за підсумками року може сягнути 222,2 млрд грн

- Агросектору в кінці року є чим похвалитись, — радісно повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. — Лише за 9 місяців сільгоспвиробники виробили продукції на 164,5 млрд грн, значну частку якої продали за кордон. Тож зовнішньоторговельний обіг сільгосппродукції збільшився на майже 30% (на 4,1 млрд дол.), експорт — на 37,7% (на 3,4 млрд дол.), сальдо — на 63,8% (на 2,6 млрд дол.) порівняно з аналогічним періодом торік.

Як наслідок, сьогодні аграрна галузь єдина, де зберігається позитивне сальдо зовнішньої торгівлі (6,8 млрд дол. США), наголосив керівник аграрного відомства. У загальному зовнішньоторговельному обігу за 9 місяців 111,6 млрд дол. АПК займає 16% (17,9 млрд).

При  цьому найважливішими чинниками позитивного сальдо у 2012 році залишаються обсяги експорту зернових (36,6%), олії (23,9%), насіння олійних культур (9,3%), а також розширення географії експорту. Крім традиційних ринків — Єгипту, Ірану, Іспанії, цього року українську агропродукцію почали постачати у Японію, Китай, Тайвань, Об’єднані Арабські Емірати, Південно-Африканську Республіку тощо. 

І вже за два-три місяці, у першій половині 2013-го,  Україна зможе почати постачати вітчизняну продукцію птахівництва на ринок Євросоюзу, заявив М. Присяжнюк. Зокрема йдеться про м’ясо птиці, готові продукти з нього (ковбаси, напівфабрикати), яйця курячі категорії В (призначені для переробки). На сьогодні триває робота з отримання дозволу на експорт продукції з молока і яловичини.

Заборон щодо вивозу не буде

Щодо можливого обмеження експорту пшениці керівник аграрного відомства був непохитним: «Офіційних заборон не очікуйте. І при цьому буде гарантовано продовольчу безпеку».

— А неофіційних? — вигукнув хтось із представників ЗМІ.

— Теж не буде, все буде згідно з домовленостями із зернотрейдерами та меморандумом. Нам вдалося напрацювати саморегулівний механізм, за яким зернотрейдери добровільно і без державного втручання регулюють експорт тієї чи іншої групи зернових.

— А на яких обсягах зупинились? — уточнюють.

— 5,5 млн тонн плюс 10% на виконання залишків угод, зокрема невеликих січневих — на 50—60 тис. тонн, за якими виграно тендери. На сьогодні зернотрейдери нових угод уже не укладають, — уточнив міністр, додавши, що нині зовнішній ринок сигналізує про попит на українську кукурудзу.

Аграрії вже вивезли за кордон 4,7 млн тонн кукурудзи і планують вивезти за півроку ще   9,5—10 млн тонн. Тобто реалізувати на зовнішні ринки до кінця маркетингового року (МР, 15 липня 2013 р.) принаймні 14 млн тонн, наголосив М. Присяжнюк. На початок грудня, за його даними, експортовано понад 12,2 млн тонн зернових (пшениці — 5,6, кукурудзи — 4,7, ячменю — 1,8).

Щодо експорту кукурудзи до Китаю, то, за словами керівника аграрного відомства, державна компанія не братиме участі у продажу 2 млн тонн. Цей обсяг розподілять між собою українські компанії, які спільно з Асоціацією зернотрейдерів відповідатимуть за якість зерна. Держава ж зі свого боку виконала зобов’язання і в найкоротший термін врегулювала всі фітосанітарні норми з урядом КНР щодо отримання дозволу на постачання вітчизняної кукурудзи на китайський ринок, наголосив міністр.

За його даними, на цифрі 46,5 млн тонн Україна майже повністю завершила збирання зернових, з яких пшениці — 15,7 млн. При цьому заплановано експортувати 22 млн тонн.

«Дані останніх двох місяців показові, — зауважив міністр. — Пшениці експортовано вдвічі більше, ніж торік. Україна довела, що вона стабільний прогнозований експортер зерна». Водночас М. Присяжнюк припускає, що під час Рамадану та Новорічно-Різдвяних свят експорт істотно скоротиться і навіть  призупиниться. 

Про врожай-2013 поки що рано говорити. Наразі з 8,1 млн га посівів озимих 92% перебувають у доброму і задовільному станах, але все залежатиме від того, якою буде погода у січні й лютому. Приємно, що аграрії нарешті стали дослуховуватись до науки і подекуди почали відновлювати лісопосадки і впроваджувати сучасну технологію — ноу-тіл, що дає змогу зменшити ризики втрат урожаю.

На запитання журналістів щодо агрострахування М. Присяжнюк сказав, що поки що цей механізм не настільки популярний, як мав би бути. Нині лише формується аграрний страховий пул за участі держави і очікується, що у грудні — січні  страхових полісів побільшає.

Бюджетне непорозуміння

На запитання про бюджетне фінансування розвитку агросектору в 2013 році міністр почав відповідати здалеку. Він нагадав про непряму бюджетну підтримку аграріїв у вигляді єдиного податку й акумулювання ПДВ на спецрахунках від переробки молока і м’яса для подальшого фінансування розвитку тваринництва тощо. «Пряма фінансова підтримка мізерна, але водночас на форвардні закупівлі на наступний рік передбачено 5 млрд грн, — додав М. Присяжнюк. — А це, по суті, безвідсоткове кредитування сільгоспвиробника».

Зрозуміло, передбаченого прямого фінансування недостатньо (2,6 млрд грн,  що на третину менше від передбаченого на розвиток агросектору в 2012-му. — Авт.), тому Мінагропрод ініціюватиме перегляд бюджету, повідомив міністр, додавши: «Це узгоджено із Прем’єр-міністром». Зокрема кошти буде спрямовано на збільшення держ?підтримки розвитку кооперативного руху, садівництва, створення сімейних ферм, будівництва овочесховищ і компенсацію відсотків за кредити тощо.

Окрім того, як наголосив керівник аграрного відомства, за домовленістю з Прем’єром на наступний рік має перейти й 800—900 млн грн, акумульованих у спецфонді за рахунок ПДВ від переробки молока і м’яса. Ці кошти, за його словами, й у 2013-му спрямовуватимуть на виплату дотацій за збереження та утримання молодняку ВРХ, підвищення поголів’я дійного стада, створення сімейних ферм, на компенсацію коштів, витрачених на доїльне обладнання та на створення заготівельних кооперативів. Щодо підтримки садівництва та виноградарства, то, за інформацією М. Присяжнюка, у проекті бюджету-2013 передбачено надходження коштів від 1,5% збору до загального бюджету. 

«На ці статті в бюджеті-2013 передбачили 100 мільйонів гривень, плюс залишки, не використані у 2012 році. Я переконаний, що сума сягатиме 600—700 мільйонів гривень. А цього повністю достатньо, щоб покрити запити на розвиток садівництва та виноградарства», — додав він, наголосивши, що слід виважено підходити до бюджетування, а не за принципом «наша хата скраю» і гроші потрібні лише нам. «Якщо держава передбачатиме більше, ніж є, надходжень, вона стане банкрутом», — пояснив він.