Фахівці з різних країн висловлюють небезпідставне побоювання щодо збитковості вирощування пшениці та кукурудзи в нинішньому сезоні. Це пов’язано із широкомасштабною війною в Україні.

«Урядовий кур’єр» попросив експертів проаналізувати сучасні тренди на ринку та з’ясувати, чи не забракне світові зерна.

Вирощування було збитковим

Торішні проблеми напряму пов’язані із занадто високими логістичними витратами. Тому агровиробники не лише в Україні, а й в інших країнах Європи побоюються, що цього року ціни на пшеницю та кукурудзу істотно зростуть. Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка підтверджує, що логістичні витрати торік зросли.

«Близькість підприємств до західного кордону і портів, які працюють, відіграватиме значну роль у вирощуванні кукурудзи і пшениці. Коротше плече — дешевша логістика. А ціни на внутрішньому ринку відрізняються від світових, і це не дає змоги сповна перекрити всі витрати. Тому робота над продовженням «зернової угоди» має виходити на новий рівень і набувати довгострокової перспективи», — впевнений він.

У такому разі ціна на внутрішньому ринку може із часом стабілізуватися і стати порівнянною зі світовою, але за умови активного експорту у великих обсягах, а не в таких, як упродовж останніх тижнів.

Як зазначає комерційний директор HarvEast Тетяна Алавердова, торік вирощування пшениці було збитковим, але підприємство HarvEast все-таки ухвалило рішення знову посіяти певну кількість, адже треба забезпечувати продовольством власну країну.

«Проте плануємо істотно скоротити площі під посівами кукурудзи. Ми робили попередні розрахунки витрат на посівну кампанію і розуміємо, що нашу економіку врятує лише логістика. Тому якщо вартість логістики ще хоч трохи зросте, то й вирощування і транспортування кукурудзи буде однозначно збитковим», — каже вона.

Мода на ріпак

Після початку повномасштабної війни значно зростуть площі під олійними, передовсім під ріпаком та соняшником. Багато підприємств переорієнтовуються на рентабельніші культури.

«Так, це може бути соняшник, соя або ріпак — вони більш маржинальні. Проте багато залежить від регіону, ґрунтів, клімату і культури-попередника, а також техніки, яку використовують. Цей сезон буде цікавим щодо зміни культур: крім високомаржинальних олійних, аграрії цікавляться і нішевими — гірчицею, бобовими або круп’яними», — зазначає Максим Гопка.  

Така тенденція була торік, коли деякі господарства вирішили збільшити площі під ними, і це, на думку фахівців, призвело до нечуваного поширення специфічних хвороб на наших полях, зокрема спричинених збудниками гнилі білої. Отже, є ще одна проблема.

«Зростають площі під олійними, збільшується кількість хвороб і шкідників, притаманних саме цим культурам. Торік у полях спостерігали вкрай негативну тенденцію щодо збудника гнилі білої. Він довго зберігається у ґрунті й може знищити значну частину поля. Бачила у Київській області поля, де майже 88% соняшнику просто вилягли від цього збудника хвороби, розвитку якого сприяли складні погодні умови — значна кількість опадів», — вважає дослідник із захисту рослин фітопатолог «БТУ-Центр» Юлія Миронова.

Посіви кукурудзи скоротять на третину

За підрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, посівні площі під кукурудзою скоротяться на 30%, а під пшеницею на — 17%. Аграріям бракує коштів, і врожайність буде нижчою, використання добрив теж істотно скоротиться — до 50—60%.

За словами аналітика компанії «УкрАгроКонсалт» Тетяни Тихої, значного скорочення  площ зазнала озима пшениця: за оперативними даними, на кінець листопада було засіяно 3,76 мільйона га, що на 41% менше, ніж позаторік.

«Найбільше зниження очікувано в Харківській області, яку було визволено незадовго до початку сівби. Трохи менше знизили посіви Київська, Чернігівська, Сумська області, де багато полів постраждали внаслідок війни, розміновано ще не всі території й частина землі  ще деякий час не підлягатиме обробітку.

Ціни на пшеницю зросли надто пізно, щоб стимулювати фермерів у західних та центральних областях розширити її посіви та компенсувати втрати в основних регіонах вирощування», — зазначає експерт.

Цих площ вистачить, щоб задовольнити внутрішній попит і мати надлишки для експорту. Однак роль України на світовому ринку пшениці істотно ослабне в наступному сезоні. Щоправда, в разі підвищення попиту експортерів на пшеницю й відповідного зростання ціни можливе збільшення площ під ярою пшеницею. В УкрАгроКонсалті вважають, що за сприятливих цінових і погодних умов ярина може стати рятівницею.

Щодо кукурудзи, то хоч ареал її вирощування — на чималій відстані від основних бойових дій, очікується скорочення її площ до 3,5 мільйона га під впливом суто економічних умов. Пригадаймо, що навесні 2021 року її було посіяно понад 5,5 мільйона га. Але ціни, які сформувалися тоді, не влаштовували виробників цієї культури. А кукурудза потребує досить високих затрат. Хоча ця культура має високий попит у Європі і транспортувати її туди можна сушею, фахівці  не можуть визначитися, наскільки популярним буде  вирощування кукурудзи 2023 року.

Ярина знову популярна

Експерти впевнені, що аграрії шукатимуть стійкіші сорти, проте вони не будуть дешевшими.

«Зростає попит на сорти ярої твердої пшениці, тому що її рентабельність набагато вища, ніж м’якої, і ринок збуту дуже близько. У ЄС усі макаронні вироби із твердих сортів пшениці», — зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу.

Щодо кукурудзи, то господарства, які мають тваринні комплекси, вирощуватимуть силосну кукурудзу для відгодівлі тварин. Сіятимуть сорти, з якої можна виготовляти біоетанол. 

Попри все аграрії готові до посівної кампанії. І навіть на територіях, які торік частково були під окупацією, не буде дуже зменшено посівних площ. Яскравий приклад — Чернігівщина. Там, за словами заступника директора департаменту агропромислового розвитку ОВА Василя Жука, буде засіяно мільйон га площ, що лише на 200 тисяч га менше, ніж у роки до повномасштабного вторгнення. Щоправда, восени в області посіяли майже наполовину менше пшениці та жита, а ось ріпаку навпаки — на 20% більше, ніж торік.

ДО РЕЧІ

Агровиробники можуть подати заявку на програми підтримки від ФАО

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) триває збір заявок на отримання допомоги від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у межах двох програм:

1. Програма грантової підтримки за фінансуванням Європейського Союзу, спрямована на надання інвестиційної грантової допомоги мікро- та малим сільськогосподарським виробникам, кооперативам та асоціаціям виробників географічних зазначень (ГЗ). Участь у програмі можуть взяти сільськогосподарські виробники з Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та частини Чернівецької областей. Розмір грантової підтримки — від 1 000 до 25 000 доларів США.

Для участі у грантовій програмі ФАО станом на 7 березня перші кроки реєстрації пройшли близько 400 малих агровиробників, однак, аби взяти участь у конкурсі, їм необхідно встигнути завершити стадію оформлення необхідних документів.

2. Програма з надання насіння ярих культур (пшениця, ячмінь, горох) для підтримки малих фермерів у прифронтових областях, а саме у Сумській, Чернігівській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській області. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які мають зареєстровані сільськогосподарські угіддя площею від 10 до 500 гектарів, можуть взяти участь у програмі. Об’єм наданої допомоги — 2 тонни насіння ярих культур на господарство на вибір, залежно від регіону.

Станом на 7 березня 2 527 фермерів подали заявки для отримання насіннєвої допомоги від ФАО, повідомляє офіційний сайт Мінагрополітики.