ПРОГНОЗ
Зважаючи, що цьогоріч очікується високий урожай картоплі —
понад 20 млн тонн, ціна на неї не зашкалюватиме
Експерти, в яких «УК» поцікавився оцінками врожаю бульби та цін на неї, чи не в один голос заявили: «Цей рік буде картопляний. Зберемо на 1-1,5 млн тонн більше, ніж торік (19 млн тонн. — Авт.), тож ціна буде низькою». Щоправда, вони були досить обережними в оцінках урожаю, зазначивши, що сезон збору ще не почався, а погода мінлива... Та й тут варто враховувати, що нині 80-95% картоплі (за різними оцінками) виробляється в особистих селянських господарствах, або, простіше кажучи, «на городі у дядька».
Хороший урожай картоплі стабілізує ціни на "другий хліб". Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
— Укргідрометцентр веде вкрай мало спостережень по цій культурі, зважаючи, що її переважно вирощує населення, — зазначила начальник агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адамчук. — Водночас, за даними, що маємо, — каже вона, — можна зробити висновок: ситуація по Україні неоднорідна. На заході маємо перезволоження грунту, що не на користь урожаю. Якщо він навіть сформований, будуть проблеми зі зберіганням, бо волога може викликати загнивання бульби тощо. Щодо центральних областей, то тут умови набагато кращі ніж минулого року, і врожай буде непоганий. Херсонщині і Запоріжжю, можливо, доведеться купувати бульбу в сусідніх областях, зважаючи на надзвичайну спеку в другій половині літа, майже повну відсутність дощів і незначні площі під цією городиною. Якщо ж говорити в середньому по Україні, то «другий хліб» уродив краще за минулий рік, — підсумувала Т. Адамчук.
— Картопля — не зерно, вона ще у землі, тому прогнози щодо збору давати дуже складно, — наголосила керівник аналітичного департаменту «Консалтингової агенції ААА» Марія Колесник. За її оцінками, нинішня ціна (1,5 грн/кг — оптова і 2-3 грн/кг — роздрібна) — мінімальна за літній період. Вона триматиметься до кінця вересня — початку жовтня (залежно від погодних умов), а потім можливе падіння ще на 20-30%. Тоді якраз буде велика пропозиція і люди закуповуватимуть бульбу на зиму. Гендиректор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа впевнений, урожай бульби буде не нижчим за 20 млн тонн, а нинішні мінімальні ціни ще довго триматимуться. Лише ближче до зими можливе традиційне цінове підвищення, але його обсяги будуть меншими, ніж торік, наголосив експерт.
Як повідомив «УК» академік-секретар відділення рослинництва НААН Олександр Іващенко, Національна аграрна академія наук спільно з Мінагропродом розробили галузеву програму до 2015 року «Картопля України». Вона, за його словами, стимулюватиме створення великих спеціалізованих господарств з вирощування картоплі.
— Треба відходити від дідівського вирощування картоплі на присадибних ділянках і городах на сучасний промисловий рівень, — каже науковець. — Лише в умовах спеціалізованих господарств урожайність сягає 300, 400 і навіть 500 ц/га за рахунок сучасного посадкового матеріалу, механізації процесу, дотримання технологій тощо.
Якщо буде прийнята ця програма, аграріям, які створюватимуть такі підприємства, надаватимуться різноманітні пільгові кредити на побудову картоплесховищ, купівлю обладнання для переробки картоплі тощо. Таким чином хочемо досягти, щоб до 40% валового збору картоплі перероблялось на крохмаль, чипси, корм та іншу продукцію, зауважив О. Іващенко.
До того ж сприятиме переходу на промислове виробництво картоплярської галузі й будівництво овочесховищ, яке передбачене урядом у найближчій перспективі. Налагоджується й ефективна логістика, відкриваються оптові ринки, розвивається мережа сільськогосподарських кооперативів, зокрема овочево-заготівельно-збутових. Усе це сприятиме уникненню сезонного дефіциту і цінових стрибків на бульбу, переконані в уряді.
— Будь-які державні програми працюватимуть, за умови виділення на них коштів, — каже Марія Колесник. — Якщо фінансування не буде, то розвиток галузі залежатиме лише від бізнесу. Останні 2-3 роки ціна на «борщовий набір» була сприятливою, тому в овочівництво, зокрема картоплярство, прийшли інвестиції. Цього року їх побільшало. Відтак, якщо уряд не займатиметься стримуванням цін у ручному режимі, то є надія, що у найближчі три роки співвідношення виробництва бульби підприємцями і населенням буде 50/50. В іншому випадку все залишиться, як є, бо підприємець у першу чергу рахує собівартість продукції і прибуток від її виробництва. Крім того, дуже загострене питання реалізації агропродукції на ринках у великих містах, де монополісти диктують ціни.
Хто з картоплею - той з прибутком
Євдокія ТЮТЮННИК,
"Урядовий кур’єр"
АКТУАЛЬНА ТЕМА
Аграрії Чернігівщини очікують на високий урожай бульби
Поля обабіч дороги радують свіжою, сполосканою вчорашньою зливою зеленню. Ми їдемо землями Менського району в гості до пані Арози. Що я про неї знаю? Лише те, що вона красива й перспективна. Як і Скарбниця, Легенда, Забава, Зоряна та багато інших… Аграрії Чернігівщини працюють з півсотнею сортів картоплі, а науковці пишаються тим, що чи не єдині в Україні зберегли систему насінництва.
Дощ допоміг!
Синоптики заявили, що у травні в Україні фіксувалася дуже висока температура на глибині утворення картоплі. Через це, мовляв, відбулося формування великої кількості дуже дрібних бульб, а подекуди воно взагалі припинялося. Втім, чернігівські картоплярі з цим погоджуються лише щодо ранніх сортів. А для середніх і середньопізніх дощі значно покращили ситуацію.
Доки чекаємо господаря поля — керівника сільгосппідприємства із села Дягова Олексія Бутенка, який їде на зустріч з нами від жнивного пшеничного лану, мої супутники — заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Микола Колесников та директор науково-виробничої асоціації «Чернігівкартопля», кандидат сільськогосподарських наук Володимир Купріянов — розповідають, що цієї осені в області буде зібрано у середньому до 200 центнерів бульб з гектара. Це значно більше порівняно з минулим засушливим роком. А щоб підтвердити свої слова, обережно підкопують перше-ліпше стебло. На ньому 14 бульб, більшість з них — великі й середні. При цьому картопля інтенсивно ростиме ще більше місяця.
— Ароза має потенціал до 600 центнерів з гектара, — підтверджує Олексій Іванович. — Звісно, раз на раз не припадає. Приміром, торік сестра Арози по материнській лінії — Беллароза, ранній сорт, була королевою картопляних ланів, а нині підвела. А Пікассо торік усього на двох гектарах посадили і зібрали по 750 центнерів на кожному.
Математика врожаю
Урожай — це середнє арифметичне, на яке впливають різні чинники: десь у долині підмокло, а на пагорбі — висохло… Тож навіть найкращому сорту треба створити умови для повної реалізації закладених у нього можливостей, — каже О. Бутенко. Тобто без прогресивних технологій нині ніяк не обійтися.
— З точки зору американських фермерів, кожний вкладений у закупівлю нового сорту високих репродукцій долар дає три долари прибутку, — зауважує В. Купріянов. — Садити цю культуру вигідно, вона одна з найприбутковіших, хоч затрати на її вирощування досить високі.
— У нинішньому році ми посадили картоплю на 110 гектарах, — говорить О. Бутенко. — Мало, звісно, але саме насіннєві бульби врятували ситуацію навесні: довелося частину їх продати. Завдяки цьому відсіялися, не влазячи в кредити і борги.
«Дитсадок» для бульбочок
З менського картопляного лану завертаємо на землі сусіднього Чернігівського району — у село Седнів, де працює відоме за межами області та й загалом України науково-виробниче об’єднання «Чернігівеліткартопля».
— Поле потребує здорового насіннєвого матеріалу, - такими словами зустрів нас заступник директора з наукової роботи Геннадій Гайструк і запросив у приміщення з тисячами пробірок на довгих стелажах. — Це лабораторія, завдання якої — захист насіннєвої картоплі від вірусів і хвороб. Тут починається еліта.
Метод оздоровлення того чи іншого популярного сорту, як мовиться, простий до геніальності: з ростка ретельно обробленої і протестованої відповідним чином здорової картоплини у спеціальних боксах під мікроскопом зрізується 150-200 мікрон тканини. Поміщена в поживне середовище у пробірці невловима для ока жива грудочка проростає. Далі пересаджені в гідропонну теплицю маленькі чисті від різного роду уражень рослинки виростають у розлогі картопляні кущі. Кожен з них упродовж вегетаційного періоду дає 40 і більше 3-5-грамових мінібульб. Торік їх тут було вирощено понад 15 тисяч.
Три наступні етапи — висадження одержаного насіннєвого матеріалу у відкритий грунт. Останній вихід — еліта.
— Оздоровлений вихідний матеріал забезпечує приріст урожаю бульб на 20-30%, — наголошує Геннадій Вікторович.
На зворотному шляху говорили про те, що в області у середньому за рік виробляється близько 5 тис. тонн супереліти і 6 тис. тонн еліти. Це повністю забезпечує потреби місцевих картоплярів і дає змогу певну частину вирощеного продавати за межі Чернігівщини.
Слід сказати й про те, що за кілька останніх років, коли держава почала компенсувати сортові надбавки за придбану супереліту та еліту, проблем з реалізацією насіннєвої картоплі високих репродукцій практично немає.
Майбутнє картоплярства поза сумнівом, — за великотоварними спеціалізованими господарствами, які мають змогу придбати і ефективні засоби обробітку, і сучасну техніку. До речі, зараз в області прослідковується тенденція до збільшення частки картопляних посівів у сільгосппідприємствах від 3,2 тис. га в 1996 році до 6,1 тис. га у нинішньому. Хоча на загальному фоні — 84,7 тис.га — це все ще дуже скромний показник.
КОМПЕТЕНТНО
Анатолій МАКСАК,
начальник головного управління
агропромислового розвитку
Чернігівської облдержадміністрації:
— В області були спрямовані значні капіталовкладення для зміцнення матеріально-технічної бази галузі картоплярства. Збудовано типових картоплесховищ на 420 тисяч тонн насіння картоплі, придбано 1000 картоплесаджалок, 1700 картоплезбиральних комбайнів та 1200 сортувальних пунктів.
Для координації і прогнозування всіх процесів розроблено «Програму виробництва насіннєвої картоплі високих репродукцій в господарствах Чернігівської області». За попередні роки вона виконана в повному обсязі.