Історія телефонного зв’язку в Україні розпочалася ще в 1882 році. Вперше телефонний зв'язок було встановлено в Одесі, потім у Львові та Києві. Киянам цікаво дізнатися, що в 1885 році в місті почали створювати першу телефонну станцію в приміщенні поштової контори за адресою: вулиця Хрещатик, №24/26. Спочатку вона обслуговувала 88 абонентів, а згодом кількість щасливчиків досягала 296, а у всіх поштово-телеграфних установах міста відкрилися розмовні пункти.
У це важко повірити, але нещодавно, для того, щоб подзвонити, треба було шукати телефон не в борсетці або в сумочці, а на вулиці. Потрібно було мати 2 копійки, а до грошової реформи 1961 р.–15 копійок, щоб зателефонувати з вуличного таксофону. Розвиток нових технологій, зокрема мобільного зв’язку, витісняє послуги таксофонії, а також міські телефони.
За інформацією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, станом на 1 квітня 2018 року кількість абонентів фіксованого телефонного зв’язку склала 6740 тис. осіб, з них 88,1 % абоненти міської телефонної мережі. Для порівняння: кількість абонентів рухомого (мобільного) зв’язку склала 55 323,4 тис. осіб на цей же час.
Водночас, як вважають у телекомунікаційній компанії «Київстар», перевагами фіксованого телефонного зв’язку з наданням міського номера є якість та надійність, створення іміджу стабільної компанії, в якої є прямий номер, можливість одночасно здійснювати та приймати дзвінки (завдяки підключенню ліній з номером і без номера), а також приймати одночасно декілька вхідних дзвінків на один і той самий номер.
Незважаючи на поступове зростання кількості відмов від стаціонарних телефонів, попит на цей вид зв’язку суттєво не зменшується. Що не влаштовує людей у цій сфері, які проблеми порушують громадяни у зверненнях на урядову «гарячу лінію», дізнавалася редакція газети «Урядовий кур’єр».
За повідомленням управління взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, зафіксовано збільшення кількості надходження таких звернень від споживачів (5 468 у 2018 році проти 3862 у 2017 році). Звернення надходили з усіх регіонів, найбільше від жителів м. Києва, Дніпропетровської, Харківської, Одеської, Львівської, Запорізької, Чернігівської, Київської та Донецької областей. Зокрема, заявники вважають проблемним питання викрадення комунікаційних телефонних кабелів, які крадії здають на металобрухт. При пошкодженні ліній зв'язку абоненти не можуть телефонувати зі стаціонарних мобільних телефонів навіть на екстрені номери. Також споживачів турбують питання підвищення тарифів на послуги фіксованого телефонного зв’язку.
Ось окремі приклади звернень громадян. Киянка звернулася на урядову «гарячу лінію» з приводу вимкнення стаціонарного телефону. Натомість, за її словами, ПАТ «Укртелеком» підключив інший номер, у зв'язку з чим до неї неможливо додзвонитися. З цього приводу заявниця зверталася до бюро ремонтів та до головного офісу Укртелеком, проте питання не вирішено. Жінка просила сприяння у якнайшвидшому відновленні колишнього номеру телефону, враховуючи оплату за користування зв'язком на наступні місяці.
Розглянувши звернення, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на підставі інформації від ПАТ «Укртелеком», повідомила, що послуга фіксованого телефонного зв’язку не надавалась протягом майже двох тижнів через пошкодження лінейно-кабельних споруд зв’язку. Відповідно до статті 40 Закону України «Про телекомунікації», на час відсутності послуги телефонного зв’язку абонентна плата не нараховується. Крім того, на користь абонента буде сплачено штраф відповідно до Закону.
Заявник з міста Олешки Херсонської області зателефонував з аналогічного приводу. 27 квітня ц. р. за вказівкою міськвиконкому грейдерист здійснював планування полотна дороги по одній з вулиць міста. У процесі виконання робіт було пошкоджено мережу стаціонарного телефонного зв'язку до будинку заявника. Станом на 4 травня стаціонарний телефон не працює, пошкоджена мережа розкидана по дорозі. Чоловік просив якнайскоріше допомогти у поновленні послуги стаціонарного телефонного зв'язку.
Управління транспорту та зв’язку Херсонської облдержадміністрації спільно з Херсонською філією ПАТ «Укртелеком» розглянуло звернення. За результатами заявника повідомили, що зв’язок поновлено.
Мешканка з міста Черкаси звернулася з питання тарифу послуги стаціонарного телефонного зв'язку за адресою проживання. Вона повідомила, що має тариф «Домашній Базовий», абонплата за який складає 68 грн, але хоче перейти на більш дешевший. Послугу стаціонарного телефонного зв'язку надає ПАТ «Укртелеком».
ПАТ «Укртелеком» змінив тарифний план «Домашній Базовий» на «Простий». Водночас, заявниці було надано роз’яснення, що тарифний план «Простий» включає місцевий зв’язок необмежено. Вартість тарифного плану «Простий» становить 52,62 грн з ПДВ за місяць. Додатково заявниці надано знижку у розмірі 15% на абонентну плату за користування телефоном.
За період з 9 по 16 липня 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 29 499 звернень, з них, 1292 звернення зареєстровано через Інтернет.
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.
Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем:
Урядова гаряча лінія 1545 -1
Урядова гаряча лінія 1545-2
Урядова гаряча лінія 1545-3
Працює «Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua