Нашу пісню, зокрема місцевий пісенний фольклор і фольклорно-обрядові дійства на фестивалі «Білозір’я-Фольк-Фест» представили 34 громади і 49 творчих колективів із Черкащини. Перший фестиваль-конкурс виконавців української народної та фольклорно-автентичної пісні в області став не тільки відкриттям талантів, а й можливістю показати творчу силу громад.
Народний аматорський фольклорний колектив «Павлівщаночка» Михайлівської ОТГ Драбівського району здобув перемогу в номінації «Фольклорно-обрядове дійство». Аматори з великою майстерністю, тактом і дуже чуттєво не тільки виконали обрядово-ігрові сценки, а й знайшли в своєму селі самобутні старовинні жартівливі українські народні пісні, які яскраво демонструють світогляд нашого народу, його життєву мудрість. Учасники колективу немов стверджували: багатющий скарб народних звичаїв ми отримали у спадок і мусимо зберегти його і, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу. Не випадково кваліфіковане журі визнало цей колектив переможцем і в номінації «Місцевий пісенний фольклор». А гран-прі у цій номінації виборов неповторний народний аматорський колектив «Червона калина» Нетеребського сільського будинку культури Набутівської ОТГ.
А хто заспіває краще за народний аматорський гурт «Калина» Чигиринської ОТГ? Його учасники вміють донести до слухача й козацьку романтику, і героїчну звитягу та трепетно-жіночі, лірико-інтимні настрої, інтонаційне багатство та емоційно насичені картини історичних пісень.
Гран-прі у номінації «Українська народна пісня» здобув вокальний ансамбль «Співай, душе» Білозірської ОТГ.
«Коли слухаєш, а тим більше співаєш українські народні пісні, розумієш, яким скарбом ми володіємо!» — зауважила поетеса Валентина Коваленко. А солістка Черкаського народного хору Євгенія Крикун додала: «Народні пісні — це народний літопис, живий, яскравий, сповнений барв, істини, який розкриває все життя».
Етнографи нарахували близько 200 тисяч українських народних пісень. Жодна нація за всю історію не має такої кількості. У ЮНЕСКО зібрано фонотеку народних пісень з усього світу. У фонді України представлено 15,5 тисячі пісень. Сутність народних творів влучно визначив Михайло Максимович: «В російських піснях висловлюється дух, покірний своїй долі і готовий підкорятися її велінням. В малоросійських менш таких ознак (окрім обрядових), вони, будучи виразом боротьби духу з долею, відзначаються поривами пристрасті, стислою твердістю й силою почуттів. В них бачимо не забуття та розпач, а більш прикрість і тугу, вони більш енергійні».