Напередодні найбільшого державного свята «Урядовий кур’єр» подає свій погляд на минулі з часу проголошення Незалежності роки. Виокремлюючи ту чи ту подію, ми не претендуємо на істину в останній інстанції, але переконані, що згадані віхи не лише вплинули на самосвідомість нашого народу, а й дали світові потужні сигнали: Україна існує, і навіть у сучасному глобалізованому світі з нею потрібно рахуватися.
1. Президентська держава
На початку 1990-х років Україна стала перед вибором, яку політичну модель доцільно розбудовувати в державі. Більшість науковців, політиків дійшли висновку: інститут президентства історично виправдав себе в багатьох країнах.
Посаду Президента України було засновано 5 липня 1991 постановою Верховної Ради УРСР «Про вибори президента Української РСР». А 1 грудня 1991 відбувся всеукраїнський референдум, на якому народ віддав перевагу президентській формі правління. Того дня було обрано першого президента нової Української держави — Леоніда Кравчука. У липні 1994 року в результаті дострокових виборів президента країну очолив Леонід Кучма. У грудні 2004-го президентом став Віктор Ющенко, а 7 лютого 2010-го — Віктор Янукович.
2. Без’ядерний статус
14 січня 1994 року президенти України, Росії та США підписали в Москві заяву, згідно з якою узгоджено графік виведення ядерної зброї з території України.
16 листопада 1994-го Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. А 5 грудня між Україною, Росією, Великобританією та США в Будапешті підписано меморандум «Про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї».
Перший ешелон із ядерними боєприпасами відбув у березні 1994-го. У ніч на 2 червня 1996 року на території України ядерної зброї не залишилося.
3. Перше «золото» Олімпіади
У пам’яті багатьох уболівальників спогад про найдраматичніший епізод зимових Олімпійських ігор-1994 у норвезькому Ліллехаммері закарбувався на все життя.
Під час тренування перед довільною програмою Оксана Баюл зіткнулася з німецькою фігуристкою Танею Шевченко. На травмовану ногу українки наклали три шви. Попри це підопічна Галини Змієвської блискуче виконала п’ять потрійних стрибків. Її «Білий лебідь» зачарував усіх, а долю золотої медалі вирішив голос одного з арбітрів: 16-річна дебютантка випередила фаворита — американку Ненсі Керріган.
Такою дорогою виявилася ціна першої української золотої олімпійської медалі, яка й досі залишається єдиним зимовим «золотом» України.
Фото з сайту sanalytic-info.net
4. Своя антарктична станція
У 1996 році розпочалися наукові дослідження на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Вона працює цілий рік як метеорологічна та географічна обсерваторія. Україна купила цю станцію у Британії за символічну ціну в один фунт стерлінгів. У 1992 році, після розпаду Радянського Союзу, Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі однієї з них. Але зважаючи на значимість для країни антарктичних досліджень, у 1992-му Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України в дослідженнях Антарктики. Затим Верховна Рада схвалила документи про приєднання України до Антарктичного договору. В 1993 році утворено Центр антарктичних досліджень. А через 4 роки запрацювала і українська антарктична станція.
5. Є Конституція!
Основний Закон держави України, що закріплює суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян, було ухвалено 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України другого скликання. Конституція України набула чинності з дня її ухвалення. Тож щороку святкуємо державне свято — День Конституції України.
Чинна Конституція України складається з 15 розділів. У 14 розділах міститься 161 стаття, а в XV розділі — 16 перехідних положень.
Цікаво, що першою вітчизняною конституцією вважається Конституція гетьмана Пилипа Орлика. Ухвалена 5 квітня 1710 року, вона була однією з перших у Європі та світі. Наприклад, конституцію Сполучених Штатів Америки було ухвалено лише 1787-го.
6. Власна валюта
День народження національної валюти — 2 вересня 1996 року. Ввела Україна власні гроші лише після завершення в 1996-му грошової реформи, але назви копійка, гривня та характерні ознаки грошової одиниці було затверджено ще у 1991—1992 роках.
Оскільки Україна не мала необхідної бази для друкування банкнотів і карбування монет, на перших порах гривню і частину монет виготовляли за кордоном, а частину останніх — на Луганському верстатобудівному заводі. А вже з 1998-го наша країна самостійно друкує гроші на Банкнотно-монетному дворі.
Після випуску національної валюти Україна стала справді незалежною державою з власною валютно-грошовою політикою. Було створено стабільну грошову систему. І нині, попри економічну ситуацію у світі, гривня досить стабільна, а інфляція — на нульовому рівні.
7. «Великий договір» з Росією
31 травня 1997 року у Києві президенти України й Росії — Леонід Кучма та Борис Єльцин — скріпили підписами «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією». «Великий договір» був довгоочікуваним, адже близько 180 двосторонніх угод раніше не працювати повною мірою.
Документ заклав правовий фундамент відносин між державами, перевів процес розв’язання актуальних міждержавних питань у правове русло. Базовий договір повинен був відіграти стабілізуючу роль і на Європейському континенті.
Підписанням цього документа Росія відмовилася від територіальних претензій і визнала існуючі кордони України. Згідно з ним Крим і Севастополь є невід’ємною частиною України.
8. Перший космонавт
У період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк здійснив космічний політ на американському шаттлі «Колумбія».
Під час польоту він виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду із трьома видами рослин: ріпак, соя і мох. Головна мета дослідження полягала у вивченні впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, запліднення та розвитку зародка, експресії генів у тканинах сої й ріпаку, вмісту фітогормонів у рослинах ріпаку, вуглеводного метаболізму та ультраструктури клітин проростків сої, процес ураження її проростків патогенним грибом фітофтори. Виконували й експерименти на тему «Людина і стан невагомості».
Згодом Леонід Каденюк став Героєм України.
Фото з сайту newspace.ucoz.ua
9. Єдиний податок
Можливість перейти на просту й зрозумілу систему оподаткування — сплату єдиного податку — підприємці-фізособи отримали з початку 1999 року. Скористалися нею і багато юросіб. Запровадження єдиного податку закріпив Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. Застосування такої системи — найбільш поширений спосіб оподаткування доходів малих підприємців, причому їм дали право вибору між оподаткуванням за загальною чи спрощеною системою. Серед інших переваг: сплачується менше податків і зборів, полегшується облік і звітність.
10. Немає колгоспів
Без реформування колгоспно-радгоспної системи Україна була приречена на продовольчі, структурні, виробничі проблеми. Адже у 1990-х вона давала збої у вигляді спаду валового виробництва агропродукції. Критичним став 1998 рік: криза неплатежів і наростання бартерних розрахунків. Як наслідок, 3 грудня 1999-го президент України підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки».
Тож до квітня 2000-го колективні сільгосппідприємства (КСП) мали перейти на ринкові рейки. Члени колгоспів мали право вийти з КСП і отримати у власність земельні та/чи майнові паї, об’єднатись і створити приватні підприємства, фермерські господарства, кооперативи тощо або ж здавати своє майно в оренду. Це стало першим кроком до створення нинішньої структури агросектору, зростання виробництва в ньому вже з 2000-го.
11. Морський старт
Міжнародний консорціум з експлуатації космодрому «Морський старт» (це плавучий космодром для запуску ракет «Зеніт-3SL») створено в 1995 році. До нього увійшли американська аерокосмічна корпорація «Боїнг», яка забезпечує загальне керівництво і фінансування (40% капіталу), російська ракетно-космічна корпорація «Енергія» (25%), українські КБ «Південне» і ВО «Південмаш» (15%), а також норвезька суднобудівна компанія «Акер Квернер» (20%). Початкова вартість проекту становила 3,5 мільярда доларів.
Перший демонстраційний запуск ракети-носія відбувся 27 березня 1999 року. 9 жовтня того самого року запустили перший комерційний супутник. Відтоді у межах проекту здійснено 30 запусків. Завдяки ньому Україна зберігає чільне місце в космічній еліті світу.
Фото з сайту raumfahrer.net
12. Кардіохірургія для новонароджених
Український кардіохірург Ілля Ємець 1992 року провів першу на пострадянських теренах радикальну корекцію серцевої вади одномісячному малюкові. Це дало старт розвитку кардіохірургії новонароджених у нашій країні: 2003 року було створено Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ.
З-поміж багатьох досягнень фахівців Центру варто відзначити кілька. 2009 року вперше в світі його фахівці запровадили операції новонародженим із критичними вадами серця, використовуючи пуповинну кров. Міжнародна наукова спільнота визнала й схвалила цей метод. За результатами хірургічного лікування український Центр стоїть на одному щаблі з провідними клініками світу. Післяопераційна летальність становить 1,4% (в США — близько 2,1%, в ЄС — близько 2,5%).
Фото з сайту lichnosti.net
13. Клички зібрали пояси
Першим престижний чемпіонський трофей виборов Володимир. Це був бій-реванш за старшого брата. 14 жовтня 2000 року Кличко-молодший переміг кривдника Віталія — Кріса Бьорда і здобув пояс WBO.
П’ять разів поспіль Володимир без особливих труднощів захищав цей титул. Фатальним для українця став бій проти Корі Сандерса. Мине трохи часу, і Кличко-старший помститься за брата і водночас здобуде пояс чемпіона WBC.
Ця перемога стала історичною, адже брати одночасно стали чинними чемпіонами світу. Однак аби здійснилася найзаповітніша мрія, їм бракувало ще одного пояса — WBA. Переможний бій між Володимиром Кличком, чемпіоном світу в суперважкій вазі за версіями WBO, IBО й IBF, та британцем Девідом Хеєм, який володів чемпіонським поясом за версією WВА, відбувся в ніч з 2 на 3 липня 2011 року в німецькому Гамбурзі. Так давня мрія братів Кличків здійснилася: вони зібрали в родині всі найпрестижніші пояси у професійному боксі.
Фото з сайту sport.tvn24.pl
14. Вершина Євробачення
Міжнародний пісенний конкурс Євробачення 2004 року у Стамбулі сколихнула Руслана, здобувши там тріумфальну перемогу. З-поміж досягнень співачки Руслани Лижичко чи не найголовніше таке: з її ім’ям стали асоціювати Україну у світі мільйони людей. А багато з них і відкрили для себе нашу державу завдяки потужному гуцульському духу «Диких танців».
А торік увагу мільйонів привернула до України десятирічна Настя Петрик перемогою на десятому дитячому Євробаченні в Амстердамі.
Фото з сайту wiwibloggs.com
15. Щоб народжували
Допомога при народженні дитини в Україні існувала ще з 1993 року, але була мізерною. Переламним став 2005-й. Тоді задля підтримки сімей з дітьми і покращення демографічної ситуації в країні вона зросла істотно — до 1500 гривень. А через кілька місяців така підтримка держави стала ще істотнішою: виплати збільшилась до 8497 гривень. А ось у 2008-му їх диференціювали за черговістю народження дітей: 12 240 гривень — на першу, 25 тисяч — на другу і 50 тисяч — на третю та наступних дітей. Це позитивно вплинуло на демографічні показники: народжуваність зросла. Суми виплат нині пов’язані з прожитковим мінімумом. Нині на першу дитину виплачують 29 160 гривень, на другу — 58 320 і на третю і кожну наступну дитину — 116 640 гривень.
16. Золото Канн
Воістину історична місія у визнанні незалежної України на теренах світового кінематографа судилася молодому кінорежисеру Ігореві Стрембицькому: у травні 2005 року вперше за всю історію українського кіно його десятихвилинний фільм «Подорожні», знятий за сценарієм дружини Наталі Конончук на простроченій плівці «Свема», не тільки потрапив до конкурсної програми престижного міжнародного Каннського кінофестивалю, а й став найкращим серед короткометражних картин, удостоєним найвищої нагороди — Золотої пальмової гілки. У цій номінації Золоту пальмову гілку, вже другу для України, отримала 2011 року в Каннах за короткометражну стрічку «Крос» кінорежисер Марина Врода — теж випускниця Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
Фото з сайту festival-cannes.com
17. ЗНО замість вступних іспитів
Введення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) ліквідувало кількамільярдний ринок хабарів у сфері освіти. Саме завдяки тестуванню талановиті діти з незаможних родин змогли потрапити до найпрестижніших вишів країни. 2005 року вийшов указ Президента України, в якому йшлося про проведення наступних вступних випробовувань до ВНЗ шляхом ЗНО. Тоді й було створено Український центр оцінювання якості освіти. З 2008 року проходження ЗНО стало обов’язковою умовою вступу до вишів. За висновками міжнародних експертів, упровадження цієї системи — найуспішніша реформа України в галузі освіти.
Фото з сайту photo.i.ua
18. Нарешті в СОТ
Україна вела переговори про вступ до Світової організації торгівлі понад 14 років. За цей час держава завершила двосторонні переговори зі 151 країнами — членами СОТ, ухвалила понад 50 необхідних законів для адаптації українського законодавства до вимог цієї організації.
5 лютого 2008 року Генеральна рада Світової організації торгівлі затвердила протокол про прийом України в члени СОТ. У Женеві підписи під відповідними документами поставили український Президент Віктор Ющенко і Генеральний директор організації Паскаль Ламі. Так наша держава отримала переваги з поліпшення умов торгівлі із країнами, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі.
19. Старт адмінреформи
На початку грудня 2010 року Президент України Віктор Янукович дав старт адміністративній реформі, відповідний Указ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було офіційно оприлюднено. Таким чином зроблено черговий крок до європейської інтеграції. Крок нелегкий. Задекларовані Києвом наміри були почуті Брюсселем. Їхня реалізація проходить поступово. Певні реформи вже відбулися в Кабінеті Міністрів, пройшло укрупнення міністерств, відомств і державних агентств, багато з них ліквідовано, адже вони дублювали деякі функції. Наразі адмінреформа проходить у податковій, митній, юридичній і судовій інституціях, також відбуваються реформи в пенсійній і освітній галузях.
20. Житло стає доступнішим
Із 2010 року державна молодіжна житлова політика стала одним з головних пріоритетів діяльності уряду. Нині діє низка програм: пільгове кредитування, часткова компенсація, здешевлення іпотеки, допомога в придбанні доступних помешкань… Держфонд сприяння молодіжному житловому будівництву було створено ще у 2000 році, але до 2010-го його діяльність то набирала обертів, то стихала. Нині ж дедалі більше людей стають новоселами, а Державна цільова соціально-економічна програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010—2017 роки, яку виконує фонд, названа найефективнішою у сфері державної житлової політики. Держпідтримку для придбання помешкань одержали майже 33 тисячі родин. А на черзі запуск ще однієї державної програми — житла в оренду з правом викупу.
21. З інтернатів — до сім’ї
Будинки-інтернати в Україні мають повністю зникнути, і не повинно залишитися жодної дитини-сироти. Таке завдання визначене Указом Президента «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні» від 16 грудня 2011 року. Саме відтоді почала остаточно руйнуватися стара система виховання сиріт в інтернатах. Так, розпочався цей процес ще у квітні 1994 року, коли Кабмін прийняв постанову «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу». Проте тоді ДБСТ було створено лише в окремих містах і їх було мало. Нині ж у дитбудинках сімейного типу та прийомних родинах виховуються понад 12 тисяч хлопчиків і дівчаток. Зусилля керівництва держави спрямовані на те, щоб інтернати повністю зникли, а всі посиротілі малюки виховувалися в родинах.
Фото з сайту e-crimea.info
22. Євро-2012
Україна вперше реалізовувала такий масштабний проект і, як зазначив Прем’єр-міністр Микола Азаров, саме завдяки інфраструктурним витратам на Євро-2012 українську економіку вдалося тоді втримати від падіння.
Окрім історичної перемоги Червоної фурії, чемпіонат запам’ятався задоволеними фанатами, привітною міліцією, розмовами про корупцію та проблемами на залізниці.
Україна справді надбала безцінний досвід проведення масштабних міжнародних змагань. Ми довели, що є великою державою в центрі Європи, що тут немає сходу і заходу в розумінні політиків, а живуть дуже доброзичливі люди і країна може організувати заходи найвищого рівня.
Можливо, відіграв роль ефект занижених очікувань, та проведення в нашій країні європейської першості додало до позитивного іміджу України в рази більше, ніж будь-яка інша кампанія, і лише підтвердило: спорт — це велика політика.
Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ