ПРОМІЖНИЙ ФІНІШ

Волинь пройшла цей рік без особливих соціально-політичних збурень і поліпшила свої показники в економіці

Саме такий висновок  напрошується після підсумкової прес-конференції в облдержадміністрації, участь в якій взяв її голова Борис Клімчук. На його переконання, саме стабільність та еволюційність суспільно-політичних процесів і стали в області тією основою, що сприяла нарощуванню потужностей господарського комплексу і підвищенню стандартів життя волинян. Реальні їхні доходи порівняно з минулим роком, до речі, зросли на 16,5% — це найкращий показник у державі! В області обережно (без поспіху, але і незворотно!), в умовах максимальної відкритості впроваджуються нові підходи до організації системи державного управління суспільними сферами та економічними галузями.

Про них можна детально дізнатися зі створеного вперше в Україні інформаційно-довідкового веб-сайту «Адміністративні послуги органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Волинської області».

Вперше в державі запроваджений і електронний погосподарський облік, що значно зменшив обіг документів у паперовому вигляді і спростив доступ громадян до необхідної інформації. Є й чимало інших позитивних моментів.

Про те, що це не порожні слова, свідчать факти, наведені під час зустрічі із журналістами.

Життя посвітліло. У буквальному розумінні!

Протягом року за рахунок коштів державного бюджету проведено реконструкцію другої черги міжнародного автомобільного пропуску «Ягодин», влаштовано сучасне щебенево-мастикове асфальтобетонне покриття на дорозі міжнародного значення Київ — Ковель — Ягодин, що є найкоротшим шляхом у Західну Європу, проведено капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування Устилуг — Луцьк — Рівне, реконструйовано чи відремонтовано дорожнє покриття майже на семи десятках  вулиць в обласному центрі.

— У новий одяг вбралися понад 120 км траси, на що пішло 426,18 млн грн державних коштів. Відремонтована і майже сотня кілометрів доріг комунальної власності. Протягом року в 198 населених пунктах встановили і підключили до електромережі п’ять тисяч світильників, — розповів Борис Клімчук. Посвітлішало у переносному і буквальному розумінні у Старовижівському, Щацькому, Ківерцівському, Ковельському та Турійському районах. Тож життя волинян має стати не лише безпечнішим, а й комфортнішим.

До активу області можна записати збудовані 70 км лісових доріг, частина з яких значно поліпшила сполучення між населеними пунктами.

Практично всі ці артерії економіки краю уже освоїв чи продовжує це робити  середній і малий бізнес. Саме завдяки йому маємо одну з найкращих в Україні мереж автозаправних станцій. Її  органічно доповнюють невеликі готелі, ресторанно-відпочинкові комплекси, садиби «зеленого туризму». Їхні власники пропонують відпочинок на будь- який смак і гаманець, зокрема і для майбутніх гостей чемпіонату Євро-2012.

Музейний комплекс  «Палац-садиба В'ячеслава Липинського» став ще одним духовним центром Волині.
Фото Валерія МЕЛЬНИКА 

Вперше за 30 років

Одне слово, звітувати області про зроблене у 2011-му є чим.

Кого, наприклад, не зацікавить той факт, що вперше за 30 років в області відновилися повномасштабні меліоративні роботи? Насамперед — у поліських районах. Загроза підтоплення населених пунктів під час весняних повеней останніми роками підштовхувала людей до постійних скарг та нарікань.

На кошти, виділені Кабінетом Міністрів,  збудовано греблю та насосну станцію, які мають убезпечити райцентр Любешів від повеней.

Захисні споруди у селі Люб’язь цього ж району — на стадії завершення. І вже за кілька місяців стануть на вахту із захисту осель та городів поліщуків.

За фінансової підтримки держави обласна влада поклопоталася і про духовне життя волинян. Після 15 років реставрації нарешті відчинив свої двері Палац-садиба В’ячеслава Липинського у селі Затурці Локачинського району. Вабить око реконструйоване приміщення Волинського академічного обласного українського музично- драматичного театру імені Т.Г.Шеченка. Потужний імпульс отримала і освітня сфера — відкрито нові школи у селі Майдан-Липно Маневицького та Баїв — Луцького районів, створено навчально-виховні комплекси та дошкільні заклади у десяти населених пунктах.

Держава в особі місцевих органів влади дедалі частіше стає замовником і на інших вкрай потрібних людям об’єктах.

«То чи варто дивуватися, що на них усе частіше можна побачити своїх, волинських будівельників, які ще кілька років тому заробляли на хліб насущний по закордонах — у Росії, в Євросоюзі?..»  —  поставив риторичне запитання голова ОДА.

В області виробляється п'ять із шести українських упаковок холодних соусів

Без здоров’я усі блага — ніщо!

Особлива увага в області приділяється підвищенню якості та доступності медичної допомоги. Бо, зрозуміло, навіть найкращі комунальні дороги та  велика зарплатня не радуватимуть людину, якщо вона хвора.

Саме тому тут фактично відбувається реформа медичного простору, кінцевою метою якої є надання людині максимально професійної медичної допомоги. Бо який сенс, наприклад, тримати пологове відділення райлікарні, якщо за рік у ньому відбулися лише одні пологи?..

Отже, область об’єднала 20 малопотужних ФАПів, провела передачу сільської медицини на районний рівень, створила 13 центрів первинної медико-санітарної допомоги як структурних підрозділів районних лікарень. Три з 13-ти дільничних лікарень нині реорганізовані в амбулаторії загальної практики сімейної медицини з цілодобовим постом швидкої медичної допомоги…

У позитиві 2011 року, як вважає Борис Клімчук, і створення єдиного медичного простору на базі Любомльського і Шацького районів. Об’єднання їхніх бюджетів, до речі, дало змогу збільшити капітальні видатки на зміцнення матеріальної бази лікувальних установ на 66%.

— Лікуванням хворого має опікуватися лікар, а не чиновник з райдержадміністрації! —  вважає голова виконавчої влади області. — Отож, з огляду на це і сконцентруймо зусилля, фінанси, ресурси і створимо медикам необхідні для праці умови.

На Волині вже все готове для того, аби з нового року запрацював ще один госпітальний округ — Ковельський. Його працівники опікуватимуться пацієнтами з однойменного, Старовижівського та Турійського районів. А скорочення ліжкового фонду в райлікарнях дасть змогу заощаджувати щороку майже 7 млн грн, які  спрямовуватимуться на поліпшення якості медичних послуг для сільського мешканця.

Набирає обертів і обласна програма «Волинькард», яка може стати пілотною для тих областей, які прагнуть зменшити смертність серед людей, хворих на серцево-судинні недуги.

Волиняни задніх не пасуть!

Але основою добробуту, звичайно, є економіка.

І тут голові облдержадміністрації теж було про що сказати щире слово. Адже згідно з дослідженнями за методиками Міжнародної організації праці, волиняни мають найвищий в Україні рівень ділової активності. А місцева влада доклала максимум зусиль, аби зарплату в області працівники отримували «білу», а не в конвертах, щоб підвищився і рівень їхнього соціального захисту. Упродовж минулого року зросла середня зарплата:  за її розмірами Волинь, яка не має потужного промислового потенціалу, вже перемістилася із 26 на 22-ту позицію серед інших областей. В області — один із найкращих в державі темпів із ліквідації боргу з виплати зарплат минулих років.  Відзначається вона і найвищим у державі рівнем добровільної сплати податків.

Є вагомі досягнення і в аграрному секторі:  створено робочі місця для більшості жителів сільської місцевості. Порівняно з відповідним періодом 2010 р. майже на 9% зріс випуск продукції сільського господарства, зокрема на 16% — продукції рослинництва.

Усе це хороший заділ на 2012 рік, що має покращити життя людей!