Більшість свідків Голодомору, які наприкінці 1980-х наважилися вголос заговорити про ті страшні події, у 1932—1933 роках були ще дітьми. Можливо, їм було найважче. Пережитий голод не лише забрав у них здоров’я і часто рідних і друзів, смерті яких вони бачили на власні очі. Він забрав усі світлі барви їхнього дитинства, замінивши їх безпорадністю й покорою, німим розпачем та зруйнованою вірою в людяність і добро. Лише наприкінці життя їм відкрилися справжні причини цього лиха і страшні його наслідки не для одного покоління українців.

Інститут національної па-м’яті напередодні сумної дати провів інформаційну кампанію під хештегом #ГолодоморДитячимиОчима, в межах якої опублікував розповіді про долі тих, на чиє дитинство випали страшні випробування, їхні дитячі спогади. Кампанія стала продовженням проєкту «Пам’ять роду».

Долучитися до неї можна в будь-який час, опублікувавши на своїй сторінці у соціальній мережі фото рідних, які дітьми пережили Голодомор, і написати їхні спогади. Дописи можна супроводжувати хештегом# До 88-х роковин Голодомору в Україні.

Оприлюднивши і так зберігши свідчення рідних, ми вшановуємо численних жертв Голодомору в Україні та зберігаємо пам’ять про геноцид українців 1932—1933 років. Цього року у фокусі уваги сумної дати — діти як найвразливіша категорія жертв сталінського геноциду. А також те, як розмовляти із сучасними дітьми та підлітками про Голодомор, щоб не травмувати, але передати пам’ять про трагедію наступним поколінням. 

У межах кампанії до 28 листопада в соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter та YouTube оприлюднювали інформаційні матеріали про Голодомор, 23 листопада відбувся круглий стіл «Як говорити з дітьми про Голодомор». 

«Навіть через 90 років Голодомор має безліч білих плям та не до кінця досліджених тем: опір комуністичній політиці, рятівники людей під час геноциду, діти як найвразливіша категорія жертв штучного голоду.  Саме тому цьогорічну інформаційну кампанію з ушанування жертв Голодомору 1932—1933 років ми присвячуємо дітям, які стали жертвами людиноненависницької політики більшовиків. Близько 1,5 мільйона дітей до 10 років загинули внаслідок штучного голоду. Ті ж з них, хто вижив, стали носіями шокуючого досвіду і правди, яку десятиліттями намагалася приховати радянська пропаганда. Їхні історії, свідчення, життєвий досвід — це неоціненний внесок у збереження національної пам’яті українського народу, невід’ємна складова пізнання Голодомору як одного з найжахливіших злочинів проти людства у XX столітті», — зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Співробітники Інституту дослідження Голодомору підготували навчальний посібник для вчителів «Голодомор 1932—1933 років — геноцид української нації». Видання висвітлює передумови, обставини та наслідки Голодомору 1932—1933 pоків — геноциду української нації та масових штучних голодів 1921—1923 і 1946—1947 pоків у широкому історичному контексті української і всесвітньої історії. Автори подають ґрунтовний фактологічний матеріал, поєднаний з аналітичним осмисленням різних аспектів злочинів комуністичного тоталітарного режиму. Посібник містить документи, фотографії, статистику та мапи, що доповнюють історичні відомості. Видання охоплює широкий спектр тем.

«Посібник пройшов апробацію у навчальних закладах, отримав схвальні відгуки вчителів, викладачів, представників громадськості, — розповідає директорка Інституту дослідження Голодомору доктор історичних наук та одна з авторок посібника Світлана Маркова. — Навчальне видання сприятиме формуванню у школярів загальнолюдських і національно-державних цінностей, громадської відповідальності, нетерпимості до порушення прав людини, активізації бажання брати участь у розбудові громадянського суспільства та правової соціальної Української держави». За її словами, видання стане у пригоді не лише вчителям історії, а й правознавства, громадянської освіти, викладачам, працівникам культурно-освітніх установ і всім, хто цікавиться історією України.

ДОВІДКА «УК»

Голодомор — це геноцид українського народу, який вчинив комуністичний тоталітарний режим з наміром знищити цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає з Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» та Закону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» від 2006-го. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, який організувало керівництво комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані.