Нещодавно минуло десять років від вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ). Чого ж ми домоглися за роки членства в цій вагомій міжнародній інституції?
Пригадаймо, як Україна ретельно готувалася до цієї події і все-таки стала членом СОТ раніше за Росію. Були сподівання, що українські товари та вітчизняні експортери відтоді будуть краще захищені й ми забудемо, що таке торговельні війни, зокрема й із нашим недружелюбним сусідом — РФ.
Урядовці вважають, що в країні, де частка експорту у ВВП становить 50%, вступ до СОТ лише позитивно вплинув на економіку. Перш за все — за рахунок встановлення чітких правил гри на світовому ринку, лібералізації зовнішньоторговельних режимів і адаптації законодавства до світових правил. Це дало нам змогу розширити можливості й переваги для розвитку бізнесу, створити регуляторне середовище, спростити зовнішньоекономічні торговельні процедури, відчинити «двері» на іноземні ринки товарів і послуг.
Загалом Україна досить широко використовує переваги такого членства. Так, вона зарекомендувала себе за цей час як один з основних гравців на міжнародному ринку агропродовольчої продукції, зокрема в сегментах соняшникової олії, зернових культур і насіння олійних.
Крім того, вдалося диверсифікувати географічну структуру поставок вітчизняної продукції АПК за рахунок глибшого занурення в систему глобальної торгівлі в межах СОТ і шляхом підписання нових угод про створення зон вільної торгівлі. Втративши російський ринок після початку воєнної агресії на сході України, наші експортери доволі швидко переорієнтувалися на інші, навіть екзотичні ринки світу. Також останніми роками експорт продукції та послуг до країн ЄС зріс утричі.
Однак за ці десять років Україна так і не змогла подолати істотний дефіцит у зовнішній торгівлі товарами. Так, приміром, дефіцит торгівлі товарами у січні—березні 2018 року досяг 1,691 млрд дол., збільшившись на 25,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Щоправда, ми досягли профіциту торгівлі послугами, однак цей показник не є значним за вищевказаний період — 245 млн дол.
За 10 років членства України в СОТ кардинальних змін у вітчизняній товарній структурі експорту нашої гордості — агропродукції — не відбулося: збереглося значне переважання рослинницької продукції над тваринницькою — в межах 4/5 і 1/5 відповідно. Крім того, спостерігається поступове зниження частки готових харчових продуктів — із понад 20% у 2008 році до 16 —17% нині.
Попри те, що умовами СОТ заборонене обмеження імпорту, Україна багато разів стикалася з дискримінаційними заходами з боку Росії. Вони стосувалися ввезення м’ясної, молочної та кондитерської продукції, а також блокування Російською Федерацією імпортних вантажів з України на кордоні. У 2016—2017 роках діяло двостороннє ембарго між Україною і Росією на постачання більшості груп агропродовольчої продукції.
Однак з цієї непростої ситуації Україна зуміла отримати для себе деяку користь. Так, вітчизняна плодово-ягідна продукція найбільшого попиту набула в країнах Європи. А українські м’ясопродукти отримали широку географічну диверсифікацію. Тепер їх закуповують переважно європейські, азіатські й африканські країни.
Зараз же в світовій торгівлі поширені приховані нетарифні методи — дискримінацію на їх основі дуже складно виявити. До того ж Україна ще відстає у питаннях належної сертифікації та стандартизації своєї продукції, що грає не на її користь. Наприклад, страждає наша авіаційна галузь, яка не може повною мірою конкурувати на нетрадиційних для неї ринках.
Хоч Україна змогла вийти і посилити свої позиції на багатьох нових зовнішніх ринках, все це було забезпечено здебільшого сировинною продукцією, а ніяк не високотехнологічною.
Для мінімізації негативних наслідків торгівлі з іншими країнами уряду необхідно мати активну позицію в захисті своїх торговельних інтересів, визначати актуальні питання.
Після підвищення конкурентоспроможності українських товарів і їх адаптації під зовнішні ринки можна буде розраховувати на велику їх захищеність і перспективність. Інакше ми ризикуємо отримати статус сировинного додатка і великого ринку для іноземних товарів — з цією проблемою нам СОТ допомогти не зможе.